Княже

                                                    ГІД РІЧНОГО АЛЬБІОНУ

                                                                Чатсина I

 Гід Річним Аалбіоном так називалася нова українська гра створена у столиці. Але гравці називали її просто ГРА. Грою захоплювалося все більше і більше осіб адже в ній обіцяли поєднати два окремі сервери – для стрілків і «олдовиків». «Олдовики» то люди що полюбояють грати в світі  мечу та магії. А головне, що у грі були всі єлементи світових MMO RPG ринок, що пов’язанний з реальним, прокачка персонажа, неймовірна графіка, а головне доступ з мобільного! Звичайно якість з мобільного була низькою, але які можливості у вільний час! ГРА також була повязали з багатьма міні-іграми даючи бонуси у грі. Їдеш в громадьскому транспорті граешь у щось швидке і примітивне а бонуси потім можна конвертувати у ГРУ. Храктерною рисою світу ГРИ було те, що в кожному сервері,  майже в кожній локаціі була присутня річка Альбіон в якій українець легко міг вгадати Дніпро. І все було добре поки не почали траплятися дивні події.

Сергій був звичайним офісним працівником. Сірі дні, сірі будівлі, однакові офіси ( а він встиг декілька змінити поки знайшов постійне місце).   Все у русі. Часу геть нема. Сергій вирішив підробити заходячи у ГРу.  Так можливість перерахування грошей з ГРи у реальний світ, кожний ігровий аккаунт привязанний  до персональних біометричних данних громадян. В новому світі повністю зникли кібер злочини, точніше залишилися маштабні, але не про них мова. Діти та підлітки більше не могли зламати занадто склдні системи створені на синтезі електроніки та біології.  Для нової ери людства не існувало паролей – паролем було тіло самої людини. Дового розмірковувати над тим обирати шутер чи рольову гру не довилося – рольова завжди вабила. Пограти це і спосіб зняти стрес і заробити, будь яка гра давала й фтіху фантазіям, адже можна було стати найкращим, можна було відразу бачити результати своїх зусиль.  Сергій скопив вже велику кількість бонусів в міні-іграх(розваги в громадському повітряному метро перед роботою). Тепер же можна було перевести їх у кошти у світі ГРи. Вдома він ніяк не міг дочекатися поки приїде додаткове обладання для його компьютера здавалося таймер на стіні кімнати ледве відраховує 15 хвилин, нарешті  поштовий дрон влетів через вікно, знизився, залишив замовлення, по дронові пройшло декілька спалахів – він вирахував з рахунку Сергія гроші за товар та замовлення й полетів собі. Встанлення пристроїв не викликало значних складнощів, проблеми бувають у лише у тих нездар які не можуть співставити дроти по формі і кольору і не знають куди прекласти руку для біолометричного считування. Досить кумендно дивитися на дорослих людей яким техніки прикладають їх руки до вірного місця. Як дорослий з дитиною. Роботи взагалі нуль а платять добре. Але на те потрібна технічна освіта, складні іспити за фахом… Від мрій до мрій, що стануть реальністью час грати!

   Після підеднання до українського серверу (усім мешканцям України йшли бонуси якщо вони грали у середені країни) нарешті зявилося 3-Д зображення і 3-д інтерфейс. Сергій швиденько гортав усі нудні теоретичні описи, історії (хоча іноді на нього находило і він читав історії світів в які грав). Найважливіші питання обрату расу та класс.  Сергій полюбляв грати як був юнаком, і зараз йому важко було зробити свій вибір адже усі класи були привабливими. Обрати расу було легше ніж у звичайних іграх тут були елементалі, народ гір, народ лісу, степний народ або тварину з можливістью еволюції але зазначалося, що їм йдуть значні штрафи. Сергій обрав людину. Де почати грати? Звичайно в рідній столиці. Гра копіювала архітектуру та місцевість в локації. До того ж це була місцева столиця. Класс… розбійник чи вбивця? Занадто брудна справа. З наближенням ігор до реальності виявлялася, що ці професії зовсім не популярні. Робота різко зменшувала репутацію серед місцевих та ігроки таких не дуже шанували. Бонуси на демедж та рухливість  - того не варті. На єкрані прокрутився торс Сергія в одязі цих професій. Одне з правил звичайних акаунтів – скануєтся реальна людина. Це спрощує ігровий процес. Так далі мисливець, стрілець, чародій, дальні класи це добре але набридло підвищена безпека але не захищені, одяг на чародії виглядає чудово так не відволікатися далі… лицар, паладін, монах, солдат, воін  гарний захист але не дуже приемно на передовій, відчуття іноді моторошні. Капсули або обладнення з повним зануренням досі не були винайдені але певний контакт з гравцем відбувався, внаслідок чого легкі відчуття пробігали по тілу.  Класів багато, але варіації всі наче знайомі… крім ціеї! Людина?! Що це за класс такий я ж вже обрав цю расу. Мабуть будуть йти гарні бонуси якщо сумістити расу та класс… Тільки щось опису геть нема, два слова «всебічний розвиток»   а спробую… посеред кімнати зявився напис

                                          Оберіть імя та прізвище персонажа

                                   Увага! Прізвище має вплив на долю персонажу.