Глава 23:

Зайшовши в квартиру ми одразу пішли в гардеробну.

-Моя гардеробна до твоїх послуг, а я йду в спальню одягати мою нову сукню.-я їй лише посміхнулася та почала вибирати сукню, але мені знову прийшло повідомлення від Андрія: "Так може все-таки якось зустрінемося?", я одразу ж відписала "Не думаю, що це сподобається моєму хлопцю..."
А:"Так ми як друзі погуляємо і нічого більшого, обіцяю. Ну хіба ти сама цього захочеш😉"
Ю:"Можеш не переживати, не захочу"
А: "Ну так, що на рахунок дружньої прогулянки?"
Ю:"Давай вже після нового року"-і відкинувши телефон я почала шукати сукню. 
 

Перебираючи сукні я помітила на самому верху знайомий пакет. Точно, це ж моя сукня яку я ще ні разу не одягала тому, що при неї просто забула. Я дістала цей пакет в якому лежала все ще новенька сукня та одягнула на себе. Це була витончена вечірня сукня, виконана з повітряної чорної сітки з блискучим напиленням: v-подібний виріз на грудях і спинці, регульовані бретелі і ефектна спідниця-годе.

Коли зайшла Єва на її обличчі читався захват та здивування. Ну я теж не відставала, бо виглядала вона надто шикарно в своїй сукні і височезних підборах.

-Ого-сказали ми в один голос.
-Мені здається в мене такої сукні не було.
-Це моя, я просто її купила та забула про неї.
-А ну тоді ясно, під цю сукню в мене є чудесні туфлі. Зачекай секундочку- вона вийшла з гардеробної та зайшла з коробкою з під взуття. -Вони просто ідеально впишуться під сукню і цей клач.-вона окрім взуття дала мені ще сумочку.

Я взула ці височезні підбори і ледь не впала, але відображення в зеркалі і захоплююче обличчя Єви сказало все само за себе.

-Можемо йти, таксі вже чекає.
-А хлопці де?
-Вони вже там, бо поки чекали нас так замерзли, що вирішили розігрітися та трішки пройтися ну і дойшли аж до клубу-ми залили кімнату дзвінким сміхом та закрили вхідні двері на ключ, а тоді спустилися на вулицю.

Доїхати нормально та без пригод нам не вдалося, оскільки Єву пару разів знудило і водій був змушений зупинятися.

Біля клубу нас зустріли наші хлопці та як тільки ми вийшли одразу припали до губ своїх коханих.
-Шикарно виглядаєш-сказав мені прямо в губи Євген і я не могла стриматися тому знову припала до його губ.
-Солодка парочка, ви йдете?-спитала Єва.
-Угу-сказала я та неохоче відірвалася від губ Євгена.

Ми увійшли в середину де нас одразу оглушила гучна музика і натовп людей, від таких дій я сильніше зжала руку Євгена, а він її ніжно гладив. Ми піднялися на другий поверх та всіли за столик. До нас одразу ж прийшов офіціант та ми собі замовили по коктейлю. Всі собі взяли алкогольні, а я взяла апельсиновий фреш.

-Ваше замовлення-сказав офіціант, розтавляючи наші напитки.

-Ну, що ж перший тост нехай буде за те, що ми накінець то зібралися разом і проведемо незабутню ніч-сказав Максим і ми всі чокнулися бокалами та надпили вміст стаканів.

Після цього понеслася... Ми танцювали, жартували, веселилися і все так чудово проходило.

Я бачила, що Єві щось не дуже добре тому попросила хлопців піти за коктейлями самим і залишили нас поговорим про жіночі штучки.

Тільки но хлопці пішли, Єва прикриваючи рот рукою залетіла в туалет, а я пішла за нею. Я допомогла їй тримаючи її волосся, а тоді дала попити їй простої води.

-Що з тобою?-спитала я в Єви яка сиділа на землі вся бліда. 
-Напевно алкоголь прострочений.
-Зачекай хвилину, я зателефоную Максиму, щоб він тебе відвіз додому.
-Ну ні, я не хочу псувати вечір.
-Ти нічого не псуєш! Ти ж не винувата, що отравилася.

Через п'ять хвилин Єва з Максимом вже були в таксі, а ми з Євгеном повернулися, щоб оплатити рахунок.

-Давай потанцюємо?-запропонував Євген.
-Давай-він положив свої руки мені на талію, а я своїми обвила його шию та ми кружляли дивлячись один одному у вічі. -Як же я тебе кохаю-прошепотіла я так, щоб він не почув та занурилася в його груди.

Ми ще трішки побули та вийшли з приміщення на холодне морозяне повітря.

-А давай прогуляємося нічним Києвом?-запропонувала я.
-Як скажеш!-він взяв мене за руку та повів в протилежну сторону клубу.

Ми грали в сніжки, хоч снігу не було й багато, але через годину я помітила, що почали падати білі, пухкенькі сніжинки.

-Сніг падає!-викрикнула я та відкрила рот і витягнула язик, а Євген з таких дій сміявся хоча сам зробив так само.

Ми ловили сніжинки язиком і як би це по-дитячому не звучало, але це весело. Євген враз став занадто близько до мене і поцілував мене, а за тим коли сніг почав в більших кількостях падати, взяв мене на руки та почав кружляти.

На згадку про цю ніч ми пішли в "фото-будку" та зробили дві фотографії на пам'ять і я поставили їх в чохол до записки, потім віддам Євгену одну.

-Може залишишся в мене?-запитав Євген, а я не бачила причин відмовляти.
-Окей, тільки напишу Евеліні, щоб сказала батькам, що я в "Єви".
-Ти найкраща!-він знову мене поцілував, а тоді відчинив двері та ми увійшли в під'їзд.

Увійшовши в квартиру я одразу зняла куртку та туфлі.

-Можна в душ?-спитала я.
-Звичайно!
-Дякую.

Під протоком води я розслабилася. Гаряча вода повністю розслабила кожен мій м'яз. Вийшла з душу я в одному махровому рушнику який ледь прикривав всі мої принади.

-В тебе часом не знайдеться якоїсь футболки?-на мій голос хлопець обернувся і з відкритим ротом остопорів.
-Т-так, зараз принесу.-озрипшим холосом відповів він і все-таки взяв себе в руки та пішов в спальню за футболкою.

Через дві хвилини футболка була у мене і я із спокійною душею переодягнулася, а тоді вийшла на кухню до Євгена.

-Я тут нам чай зробив, пригощайся.-він поставив поряд зі мною склянку з напоєм.
-Спасибі-ай справді, , чай мені зараз не помішає.

Поки ми пили чай, ми мовчали. Кожен думав, щось про своє, але Євген перервав це мовчання.

-Знаєш, що? Пам'ятаєш коли ми вперше мали їхати в клуб, ти підбігла до мене і загубила по дорозі свої туфлі.
-Таке не забудеш- я усміхнулася, згадуючи як я тоді перелякалася.
-Так ось я довго думав як залагодити свою провинну, тому зразу на наступний день купив такі ж самі туфлі, але подарувати якось можливості не було-він вийшов із за стола та лагідно взявши мене за руку повів в спальню.