Несподіваний гість

    Майбутня королева не спала усю ніч. Чоловік зник безслідно. Між народом ходили різні чутки. Вона була ще не коронована і не могла вирішувати важливі питання. Якось за сніданком до Ольги прибіг гонець. Хлопчина повідомив що це вимагає негайної уваги. Дівчина одразу почала читати послання. Вона сподівалася що чоловік знайшов втікачку і надіслав листа Ользі, щоб дівчина не хвилювалася. Але позитивні думки розвіялись. Лист був від короля Фредеріка. Схвильована дівчина розгорнула маленький папірець:

    «Чекайте мене з вечірнім візитом»

    Ольга подякувала гонцю і наказала слугам готуватися до прийому. Чому саме зараз він вирішив навідатись до їхнього королівства? Схоже до нього дійшли чутки про зникнення Джека. Спочатку Ольга дізнається що йому потрібно, а потім буде думати що говорити гостю.

    У вечері майбутня королева з нетерпінням чекала візиту Фредеріка. Вона прогулювалась коридорами і зайшла до тронної зали. Дівчина вірила в те що чоловік ще живий, радше відчувала це серцем. Крізь відчинене вікно долинув звук карети. «Король прибув»: прозвучав крик. Ольга розправила сукню і поважно вийшла на зустріч. Король Фредерік чекав її біля входу. Дівчина підійшла до чоловіка, поклонившись.

-Доброго вечора, шановний королю Фредерік,-привітала його Ольга,-Чим я заслужила Ваш візит?

-Доброго вечора,-король пройшов всередину і вони рушили коридорами,-Хочу запитати у Вас як проходять пошуки мого сина?

-Поки що ніяких результатів вони не дають,-Ольга сіла за величезний стіл навпроти Фредеріка.

-Мої люди теж шукають, але ані сліду. До мене дійшли чутки про те що Ваш чоловік зник безслідно. Що скажете про це?

-Це правда. Проте я впевнена в тому що він уже розшукав втікачів і повертається додому.

-Якби ж це було правдою. Розумієте Ви ще не коронована, а люди вимагають пояснень. Тай рішення приймати ще не можете. Що як Ваш чоловік не повернеться? Люди виженуть Вас.

-Що ви пропонуєте?-Ольга відпила з горнятка кави і з’їла шматок куріпки. Дівчина намагалася показати гостю що ця розмова не має ніякого сенсу. Хоч глибоко в середині відчувала що він має рацію,-Ви сюди прибули з якоюсь певною метою, чи не так!?

-Як завжди маєте рацію. Хочу дати Вам маленьку пораду,-усміхнувся по дружньому Фредерік,-Одружіться.

-Я вже одружена.

-Але ж Вам добре відомо, якщо чоловік зник принцеса не може бути коронована. Коли мине 2 доби і він не повернеться жінка вважається вдовою і може одружитися вдруге.

-Джек повернеться,-настояла на своєму Ольга.

-Невже? Якщо не знайдете мого сина я піду війною. І як маленька тендітна принцеска впорається з цим, якщо навіть нездатна себе захистити.

-Пропонуєте мені знайти якогось лицаря?-дівчина розлютилася, але вправно приховала свої емоції під маскою байдужості.

-Лицарі не Ваш рівень,-Фредерік підвівся і став по заду принцеси,-А ось король…-Ольга відчула його дихання на своїй шиї. Бідолашна дівчина стрепенулася й швидко підвелась.

-Що Ви собі дозволяєте?-намагалась приховати своє хвилювання принцеса.

-Розумієш, я вже давно сам. Мама Моріса померла і тепер мені дуже самотньо,-король відступив від дівчина на крок,-Ви давно мені запали в серце. Якби ж тільки…

-Тільки що?-не втрималась Ольга,-Я схожа радше на Вашу доньку ніж на дружину.

-Голубонько, молодість не вічна. Поки будете чикати свого чоловіка постарієте і будете нікому не потрібна. А в мене будете жити в розкоші.

-Я Вам що річ? Чи може домашня тваринка?

-На Вашому місці я б погодився,-король хижо глянув на Ольгу,-Якщо я піду війною буде гірше. Наше одруження єдиний вихід щоб уникнути цього.

-Погрожуєте? У нас ще є 4 дні,-заперечувала принцеса.

-Вони промайнуть швидко.

-Який же Ви негідник.

-Залишу Вас на одинці. Думайте. Моя пропозиція не вічна.

    Ольга стояла і злісно дивилася королю Фредеріку вслід. О це так порада. Краще б порадив тікати. Вона кохала свого чоловіка й ніколи б не зрадила. А тепер перед нею вибір війна чи зрада. Краще вже померти ніж жити з тим хто створює такі умови. Якщо вона погодиться на війну то занапастить королівство. Джек повернеться й буде дуже розчарований. А якщо згодиться на одруження то більше ніколи не побачить чоловіка. Ольга навіть не знала що гірше. Всім серцем дівчина вірила у те що Джек встигне. Десь всередині жеврів вогник надії на те що коханий живий. І хто б не говорив що вона стала вдовою дівчина все одно залишиться вірною йому. Але поки що потрібно виграти трохи часу. Нехай король Фредерік думає що Ольга дослухалась його поради. Як тільки нагляне слушна нагода принцеса повідомить про те що шукає собі чоловіка. Проте не все так просто. Спочатку нехай виконають її бажання. Що б це такого вигадати?