Арія
Нас вивели на подвір’я, і я ледь стримала подих. Краєвид був неймовірний — безкрайній океан, що бився об підніжжя високої скелі, на самому краю якої ми стояли. Повітря пахло сіллю та свободою. Нас вишикували в шеренгу, і я краєм ока побачила, як на горизонті з’являються фігури, що наближаються до нас. Дракони. Настав наш час. Ми з дівчатами обмінялися швидкими поглядами — наш план був простий, але ризикований.
Король Аларік підійшов до Тейли. Я відчула, як моє тіло напружилося. Він нахилився і грубо підняв її підборіддя, змушуючи подивитися йому в очі. Це був наш сигнал. Серце шалено закалатало в грудях. «Зараз або ніколи», — промайнуло в голові. І тоді почався хаос. Одна за одною дівчата почали розбігатися і стрибати з краю скелі в бурхливу воду внизу. Адреналін хлинув у кров, змішуючись зі страхом і неймовірним відчуттям свободи. Це був не просто відчайдушний вчинок — це був наш крик протесту проти всієї цієї патріархальної системи, яка намагалася забрати в нас право на власне життя.
Я вже готувалася до стрибка, коли краєм ока помітила фігуру, що стрімко наближалася. Каель. Він ішов прямо на нас. Я на мить завмерла, але одразу ж зробила вигляд, що не бачу його. І саме в цю мить наші погляди зустрілися. Його очі… в них було щось таке, чого я ніколи раніше не бачила. Здивування? Розгубленість? Але на мить мені здалося, що в нього перехопило подих. І тоді я зрозуміла. Він відчув це. Цей безглуздий зв’язок «істинної пари». Мене охопив внутрішній шок. Як таке можливо?
Каель наближався, його погляд не відривався від мене. У його очах боролися здивування і… ні, не може бути… страх? Але його обличчя залишалося серйозним. Я здогадувалась, що він вважає наш протест дурною витівкою, черговою витівкою бунтівної землянки.
Я зробила глибокий вдих і стрибнула. Відчуття вільного падіння тривало декілька секунд, діючи за планом, я непомітно схопилася за виступ скелі. Каель, думаючи, що я тону, стрибнув за мною і пірнув у воду. Я затримала дихання, чекаючи. Коли він виринув, розгублено озираючись, я вже була вище, чіпляючись за скелю. Він побачив мій тріумфальний погляд і в його очах промайнуло розуміння… і лють.
Я швидко перелізла на виступ вище, допомагаючи іншим дівчатам, які також не стрибнули у воду, а сховалися за скелею. Ми почали відступати, залишаючи розлюченого і обманутого Каеля внизу. Це був мій спосіб показати йому і всьому цьому світу, що я не збираюся підкорятися. Моя доля не буде визначена якимось там «істинним партнером», навіть якщо від одного його погляду в моєму серці щось дивно заворушилося. Наша боротьба тільки починалася.