Голос болю

Ти відчуєш його біль тільки тоді, коли хтось ненароком зіграє твою мелодію, співставить твої відтінки смерті на своєму полотні свідомості. Ти станеш в ту хвилину самотнім вороном, який літатиме серед могил і кричатиме щось відоме тільки тобі. Ти не знатимеш який день настав. Битимешся й захочеш зламати крила думки, але є неможливі речі. Усе, що спадатиме з наївності болем, буде частиною тебе. Твоя найбільша втрата, найбільша твоя досада – це розум. Я говорила до тебе хриплим голосом через книги, ти бачив мій екстаз у скульптурах і ти знаєш мотиви мого мовчання.

Йогонес де Сіленціум

Подобається

#3847 в Сучасна проза
#4122 в Різне

У тексті є: розум, біль незабуття, свідомість

Відредаговано: 02.12.2018

Додати до бібліотеки

Поскаржитись