Небеса визжать від болю,
Не справляються із роллю.
Не чекали стільки грішних,
Про спасіння криків грізних.
Ми будували Храмів дивні купола,
В молитвах голову схиляли у обрядах,
Несли пророче слово - данину богам...
Тепер палаємо під щільний шквал розрядів.
Ми віру пожирали на пожертвах,
Гріхи ми сповідали під тортури,
А святість в нас поділена по сектах -
Летим у прах, а їх несуть в гравюри!
І плавиться на шиї хрест із злата,
На землю спущена була розплата.
Клубами виснуть душі над землею -
Вогню богиня стала нам суддею!
Танці дикого вогню
Сотні спалахів живих
Все закутує в броню
Від очей чужих, лихих
Плавлять душі в рідину
Довгі люті язики
Йде крізь темну давнину
Песоморда Симаргил
Відредаговано: 13.10.2026