Шафа тріщить, дев'ять суконь на ліжку,
Краплі із тіла вздовж стегон на ніжку.
Стрілки на очі - військова наука,
В дзеркалі посмішка: “Лялечка, сука!”
Чорні підбори, червона помада,
Ніч починається - кішечка рада.
Клубний туман, спалах тіл у неоні,
Світ за стіною - угіддя бездонні.
Погляд швидкий, здобич тихо пасеться,
Хтось на тарілці безвільно здається.
Посмішка хижа тремтить у помаді,
Кішка полює, сидить у засаді.
Пастки розставлені, паща зімкнулась,
Жертва покірно до неї метнулась.
Дотик один і гарячі долоні,
Пальці тремтять у скаженім полоні.
Подих нерівний, така насолода -
Встане на поличку ще нагорода.
Ця тиха ніч, це її полювання,
Тут не працюють прості сподівання.
Правила гри вона пише сама:
Хто не тікає — шансів нема.
Відредаговано: 07.10.2026