Голос без звуку

Якого не було

Богам підкорена стихія,
Зазнала краху в цих пісках
Із неї вродиться завія
Що принесе в ІхЦел лиш страх

Потік навчить життя стирати
Вітри барханами ліпить
І без можливості тікати
Ми будем жертви їй палить

Туга життя знесе Потоком,
І віра в небо прокляне,
Чужі назвуть його пророком,
Сім’я ніколи не збагне.

Та змінить він себе і всесвіт,
Закон, довіру у серцях.
Ім’я в пісках залишить трепет
І у нащадків голосах.

…І тоді прийде месія —
МодХун, якого не було.
Йому підкориться стихія,
І сам СарХор схилить чоло.

Подобається

#391 в Різне
#22 в Поезія

Відредаговано: 03.10.2026