“Куди же котиться цей світ…”
І звідки фраза ця взялась?
Невже в минулі сотні літ
Оця пожежа почалась?
Чи той, хто плакав у віках,
В пророцтві про кінець часів,
Тримав такий же сильний страх,
Чи просто віяв зайвий гнів?
А той, що старе поминав,
Кричав про кращих днів часи,
Вхопивши спогад дивних трав
І мати з батьком голоси.
Невже цей світ взяв поворот -
Упав і котиться в кювет…
А люди лиш відкривши рот,
Бурчать про проклятий сюжет!
Котиться, падає, тане в віках.
Діти народжують хибні стандарти.
Світ цей давно мав горіти в снігах!
Все ж навпаки - набуває контрасти.
Котиться, котиться вниз
Ллється крізь спогадів тріск
Відредаговано: 02.10.2026