Голос без звуку
Ностальгія за майбутнім
Я іноді сумую за часами,
Яких ніколи не було в житті.
За тими днями, де дивами,
Прийняли мир ми у собі.
Я уявляю світовий порядок,
Без війн, без фальші, без імен.
Та біль в душі несе осадок,
Як пісня проклятих сирен.
Я простягаю руки в порожнечу,
Де мали бути ми, та нас нема.
Лише відлуння мрії кровотечу -
Неначе пам’ять стерта і пуста.
Якщо майбутнє - це лише концепт,
Чого я відчуваю біль реальний?
Чого кричить у грудях мій аскет?
Наш світ ще й досі не фінальний…
Колись ми жили у майбутнім,
Тепер - живемо у пітьмі…
І кожен крок це відчай смутний,
Де світло лиш у тіні мрій…
Це ностальгія за майбутнім,
За тим, що, може, не прийде.
Мої бажання стали сумом,
Наш час у вічність відійде…
Ці сльози не за тим, що втратив…
За тим, що світ ще не пізнавав!
Відредаговано: 02.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
