Попередження бабусі

Глорія підбігла до фонтану, де вже чекали її подруги Ліана та Ясміна. З радістю обійнявши їх,вона відчула, як в серці запалало тепло від зустрічі з ними.

"Та де ж ці хлопці"—нетерпляче вигукнула Ліана, вдивляючись у далечінь 

"Вічно їх чекати потрібно" — підтвердила Ясміна з видом обуреної дами 

"А ось і вони. Марк! Рон!" — раптом вигукнула Глорія,помітивши своїх друзів,які наближались до них.

"Привіт, о, ви вже всі в зборі"— промовив Рон, приєднуючись до дівчат разом з Марком 

"Так-так, де ви вештаєтесь?!"— з іронією спитала Ясміна.

"Та ми ж всього на дві хвилини затрималися, що тут такого?!"— відповів Марк, намагаючись знизити напругу.

"Марк, та це ж Ясміна,ти ж знаєш її характер "— з посмішкою зауважив Рон.

Ясміна недовольно хмикнула,але вони всі разом вирушили до озера. На їхньому шляху з'явилася якась бабуся, яка зупинила їх із загадковим попередженням 

"Діти...не йдіть на це озеро.. ви ще згадаєте мої слова.."— сказала вона з непоясненою серйозністю в голосі

Насамкінець, бабуся розпадалася у повітрі, залишивши друзів у стані абсолютного здивування. Вони переглянулися, не вірячи власним очам. Цей момент наповнив їхнє майбутнє пригоди таємницею і передчуттям незвіданого, спонукаючи їх іти далі, незважаючи на попередження.

Відправившись у невідоме пригоду, друзі досягли огорожі, за якою виднілася невелика, але затишна домівка. Все навколо виглядало казково і манливо. Вирішивши залишитися на ніч, вони закрили двері і заснули під охороною тиші.