Глава 16

- Я спитав, що дідько забирай, у вас сталося? – знову рявкнув Дін.

- Цей малайзієць…. не зводить очей з Діки… - кинув Роб. – Гадаєш, я буду спокійно за цим спостерігати?

- Що? – гаркнув Дін. – Ви вчинили бійку із-за жінки?

- Вона зі мною! – буркнув Роб. – То ж нехай залишить свої спокусливі погляди для когось іншого!

- Ти знущаєшся? – кинув Дін, помітивши, що Албе пішов до багаття, яке загасив перевернутий ними ж казанок з їжею. – Ти вчинив бійку із-за жінки, коли ми шукаємо твою команду? І не маємо і одного відсотка вірогідності, що вони залишилися живими?

- Мені не подобається, як він на неї дивиться….

- Мені не подобається, як ти себе ведеш! Але це не привід розфарбувати твою фізіономію, згоден?

- Можливо! – Роб, схоже, заспокоївся, так як говорив уже доволі тихо.

Але Дін тільки розійшовся.

-Ти зовсім з глузду з’їхав? Ми ризикували своїм життям, щоб забрати твою Діку, а ти ось так дякуєш нам? Готовий сам стати провідником та перекладачем у джунглях? Готовий налагодити відносини з малайзійцями так, щоб вони гостинно нас прийняли?

- Я принесу вибачення… цьому Албе….

- Робе, я згоден, що інколи тестостерон зашкалює, але перш за все, ти повинен думати про безпеку людей, які знаходяться поряд! Нам не пройти ці джунглі без провідника та перекладача і ти це побачив на власному досвіді! Тож немає потреби пояснювати тобі це ще раз!

- Я розумію….

- Гаразд! Я дуже сподіваюсь, що ти зрозумів і більше до цього повертатися ми не будемо!

Учасники інциденту розійшлися в різні боки. Дін, забравши Албе, повернувся за їх речами, а Джейк і Роб, почали заново розводити багаття.

Діка присіла на землю біля чоловіків і тихенько схлипувала. Джул мовчки примостилася поряд.

Поки Джейк пішов за хмизом, Роб присів біля Джуліани.

-Ти б не могла…. якось… одягнути Діку? – запитав, запинаючись, Роб. – Мені не подобається, що вона ходить зовсім оголена серед натовпу зголоднілих чоловіків…

Він попросив її про допомогу? Оце поворот подій! Вперше Джуліану хтось із групи попросив про допомогу!

- Гаразд! Звичайно, ми підберемо для Діки відповідний одяг!

- Справді? – Роб пильніше придивився до дівчини, ніби прагнучи зрозуміти, чи не сміється вона з нього. – Ти справді допоможеш?

- Я ж сказала…

- Ти дасиш свій гламурний та дизайнерський одяг Дікі? – не втерпів чоловік.

- Так і що? Це всього лише ганчірки! Коли повернемося, придбаю собі інший! Тим більше, ця колекція після повернення стане вже не трендовою і носити ці речі я не зможу. Тож буду дуже рада, якщо він стане у пригоді твоїй нареченій!

Роб дивився на неї так, ніби вона була з іншої планети і в неї на голові були роги.

- Джейк сказав, що ти навряд чи допоможеш!

- А Джейк так добре мене знає?

- Схоже, що ні!

- Отож, бо! – пирснула Джул. – А можемо ми десь тут скупатися?

- Так, неподалік звідси є невелике озеро, - подала голос і Діка. – Якщо хочеш, можемо скупатися там…

- Було б досить непогано!

Озеро виявилося справді невеликим. Вода доволі прозора і тепла. Тож дівчата спочатку просто плавали, а потім почали дуріти та бризкатися. Діка виявилася доволі компанійскою дівчиною, тож Джуліана взялася за її навчання. Спочатку показала, як користуватися гелем для душу, а потім вимила собі і їй голову.

Кучеряве та темне волосся Діки виблискувало на сонці, яке пробивалося крізь гілки височених дерев. Джул змусила дівчину вимити ноги і позрізала тій нігті на ногах та на руках.

- Овва! У тебе спеціальне пристосування для цього є? А ми завжди згризаємо їх…

- Це погано для здоров’я! І досить негарно…

- У тебе гарні руки….

- Це вони вже страшні та недоглянуті! Якби ти бачила їх з самого початку, ти була б у захваті. А зараз… деякі нігті зломані, шкіра груба і загоріла, покусана та розчухана до крові…. Одним словом жах! Якби мене зараз бачила моя подруга Мія, вона б втратила свідомість! А мій візажист ще години три скандалив і розповідав, що я ненормальна, якщо не доглядаю за своєю шкірою!

- Хто такий візажист?

Джул усміхнулася. Звідки Дікі знати таке?

- Візажист – естетист - це фахівець з догляду за шкірою, перед нанесеням макіяжу….

- А макіяж…. ?

- Це ніби ваше бойове розфарбування!

- Це так дивно? Не думала, що ви теж любите розфарбовувати обличчя глиною?

- Ну, ми не розфарбовуємо обличчя аж так кардинально, як ви! У нас макіяж доволі скромний, в порівнянні з вашим!

Далі Джул розповіла Дікі про одяг і його застосування. А потім підібрала для дівчини світлі шорти і білу майку. Цей одяг зробив відтінок на її темній шкірі та перетворив дівчину на гарну жінку модельної зовнішності. Джуліана, навіть, відмітила про себе, що коли вони повернуться до Лос-Анджелесу, вона обов’язково допоможе Дікі стати моделлю. У дівчини для цього такі дані: худощава статура, довгі ноги, вузька талія і маленькі груди.

Та коли дівчата повернулися до групи, чоловіки вже нервово вистукували копицями.

- Ми вже думали, вас знову викрали, - буркнув Дін. – Що там можна було так довго робити?

- Жінкам інколи потрібно приділяти час собі, тому…

- Якщо ці жінки зараз не поквапляться, підуть далі самі! – відрізав він.

Знову злий і ненависний! Що сталося? Але думати про це не було часу, так як погляди всіх присутніх зупинився на Дікі. У Роба аж рот розкрився від подиву.

- Ого! – тільки і промовив він. – Я не зовсім це мав на увазі, але… мені подобається…