Глава 5.

— На рахунок «три» будемо запалювати, – прошепотів Хрустик.

Вовчик Мир акуратно розірвав упаковку. Потім роздав друзям по кілька бенгальських вогнів, дістав запальничку. На рахунок «три» язичок вогню побіг по паличках, навкруг полетіли яскраві іскри. Палички дуже швидко горіли, на душах ставало радісно і весело.

— Ой, – скрикнув ховрашок, кинувши на підлогу палаючий бенгальський вогонь. Наступним його прикладу послідував Вова, а потім приєднався і Мир.

Хлопці відійшли до протилежної стіни, спостерігаючи як вогник поширюється по купці зім’ятого паперу, розкладеного на підлозі. Вовчики підкинули у багаття свої щоденники і зошити з двійками, щоб знищити негатив сьогоднішнього дня.

— Почекаємо трішки, а потім геройськи погасимо вогонь, – захоплено прошепотів Вова. Друзі всілися на лаву і стали чекати.

***

У школі закінчилися уроки, учні почали збиратися додому. Раптом виття сигналізації пронеслося по приміщенню.

— Дітки, дітки, - розхвилювалася вчителька Маркіза Мура, – Тихо, заспокойтеся, будь-ласка. Беріть верхній одяг і портфелики. Не штовхайтесь, виходимо по двоє в коридор.

Так, звісно, учні багаторазово брали участь у навчальній «евакуації», яку сприймали як гру, як непотрібну розвагу. Навіть на уроці «Основи здоров’я» всі гарно відповідали і мали високі бали. Але спробуйте зберегти «холодну» голову при справжній евакуації, коли чується запах диму, повітря важке і гаряче. У такій ситуації кожен намагається врятувати своє життя, і зовсім не пам’ятає як це зробити. Учителька Маркіза Мура встигла зателефонувати не тільки в пожежну частину і швидку допомогу, але і до подруги-психологині єнотихи Тіші.