Глава 6

- Зупини машину! - Джон раптом різко напружився і подався вперед.

- З чого це раптом? У кущики припекло? - хмикнув Сем, пригальмувавши на узбіччі. - Ну і що це за поза схвильованого суріката?

- Даремно єхидствуєш, альфо. Що ти бачиш? - процідив Джон не зводячи очей з машини, що стояла трохи віддалік.

- Ти сьогодні якийсь дивний. Я вже помітив, що, якщо ви з Уесом десь пропадаєте всю ніч, ти потім сам на себе не схожий. Чому тебе цей динозавр там вчить? - зітхнув Сем. - Я бачу дорогу, братику. На протилежному боці в метрах сто п'ятдесят від нас бачу зелений фургон і дівчину поруч із ним. Вона відкрила капот і заглядає туди з розумним виглядом. Більше я нічого не бачу.

- Подивися уважніше, Семюеле, що ти бачиш?! - Джон втупився на брата сердито насупившись. - Більше подробиць, альфо.

- Прокляття, що за муха тебе вкусила?! Ти мене починаєш нервувати. Я бачу дерева, Джоне! Ми на лісовій дорозі! Бачу травичку, мох, кущі, каміння. Їй богу ти стрьомний.

- Саме так, ми на пустельній лісовій дорозі на території Адама, який навіть не збирається закривати кордони своєї зграї. Навколо дійсно суцільний ліс, і тут бац - у красуні зламалася машина якраз, коли повз неї повинні проїхати Джон та Сем, син Девіда. І як тільки ти вийдеш з машини, щоб поцікавитися чи не потрібна допомога, тому що ти ж у нас джентльмен округи – в тебе полетять кулі з метілціаміном.

- Та ти у нас фантазер, тому що для параної начебто зарано. Ця ділянка дороги завжди пустельна, Джоне. І машина дійсно могла зламатися. ... Так, наша мати чекає особливу дитину. Так, я помічаю тривогу в її очах, коли вона дивиться на мене. Але я не буду остерігатися кожного шереху. Давай вийдемо з машини, якщо поруч мисливці ми це відчуємо.

- Ні, Семе, ти не вийдеш. ...От дідько, вона нас помітила. Ось на фіга вона чеше в нашу сторону? Не здумай рипнутися, брате.

- Ти взагалі охрінів, чи що? - вибухнув обуренням Сем, дивлячись, як той дістав кинджал з отруйної сталі. - Дах з'їхав?!!

- У мене погане передчуття. І якщо мені доведеться рятувати твоє життя всупереч твоїй упертості - я тебе зупиню. Щоб врятувати близьких - в першу чергу рятуй свою шкуру, бо поранений і на ланцюгу ти їм не допоможеш.

- Слова Роя.

- Погодься, мій батько не був дурнем. А тепер давай трохи опустимо скло, натягнемо посмішку і послухаємо, що їй від нас потрібно.

Симпатична дівчина з усміхненими сірими очима, притримуючи на вітру своє довге волосся, нахилилася до прочиненого вікна:

- Привіт. Хлопці, скажіть, що у вас є пів каністри бензину і ви випадково можете мені його позичити. Ми трохи не розрахували і застрягли в цьому лісі.

- Замри! - різко скомандував їй бета і дівчина застигла. - Семе, ти відчуваєш?

Але Сем, випустивши кіготь звіра, вже чиркнув дівчину по руці, після чого злизавши краплю її крові.

- Вона носій гену альфи, - вражено видихнув Сем.

- І тобі все ще не здається це підозрілим? - смикнувшись, Джон на хвилину заплющив очі.

- Ти що покликав мого батька? Джоне, тільки не говори мені що ти підняв зграю! Ми й самі могли б впоратися! Мама з Девідом відправилися в мерію ставити розписи в свідоцтві про шлюб, не потрібно було псувати їм цей день.

- Нічого, вони вже не перший раз одружуються. Розпишуться швидше. Так, я покликав на допомогу, тому що хочу бути впевнений, що тут безпечно.

- Це територія Адама, якщо сюди прийдуть лікани мого батька, може виникнути конфлікт. Ніколи більше не поїду з тобою в одній машині! ... А вона нічого, гарненька така, - як тільки Сем знову глянув на дівчину його роздратування вмить вляглося.

- Так, миленька, - недбало кинув Джон. - Адам перетопчеться, ми з ним поговоримо, він слабак, але не придурок. …Ім'я, вік, мета поїздки? - бета знову втупився на незнайомку.

- Тереза Хемсворт. Тиждень тому виповнилося двадцять. Ми з мамою подорожуємо, колесимо по країні, ховаючись від кредиторів. Мама декому винна багато грошей, тому ми ніде надовго не затримуємося, - слухняно видихнула дівчина.

- О, у нас ще й мама є. Де вона? І хто вам велів тут зупинитися?

- Мама спить у фургоні, вона випила трохи зайвого. Ніхто нам не наказував тут зупинятися, просто закінчився бензин.

- Вертайся до своєї машини, забирайся всередину і чекай, - владно наказав бета, дивлячись, як Тереза слухняно розвернулася, покрокував до фургона. - Це ще нічого не означає, їй могли навіяти що завгодно. Але ми це перевіримо, вивчимо дівчину як слід. Здається, ми знайшли тобі дружину, братику.

- Джоне, ти нестерпний.

- Угу, багато хто помічає в мені цю родзинку, - хмикнув той, розслабившись. - Можливо через рік у тебе з'явиться дитина, ти отримаєш свою спадкоємність, твої сили збільшяться в рази, і ти зможеш перемогти Девіда.

- Я більше не буду битися з батьком, Джоне. У мене немає мети відібрати у нього зграю. Мама його кохає, у них народиться дитина, наша з тобою сестра. Я хочу, щоб вони були щасливі. Вони на це заслужили. Ти так не думаєш? - спокійно зауважив йому Сем, прислухаючись до своїх внутрішніх відчуттів, відчуваючи наближення ліканів.

- Я теж люблю нашу матір, але я думаю і про тебе. Одного разу ми очолимо зграю. ... О, як оперативно, видно мчали щодуху! Девід, звичайно ж наш нянька Уес і ще з десяток перевертнів прочісують ліс. Пішли, вже можна, - і Джон перший вискочив з машини.

- Мама в порядку? Ви встигли? - стримано кивнувши батькові, Сем посміхнувся Уесу, ляснувши того дружньо по плечу, не приховуючи своєї прихильності. Але зараз Девід не став акцентувати увагу на тому, що його син любить Уеса сильніше, ніж свого рідного батька, у всьому звинувачуючи прокляту розлуку. Зараз погляд альфи був спрямований в бік фургона.

- Ми знову чоловік і дружина. Ти ж знаєш її навіть краще, ніж я. Вона їде слідом, так що через десять хвилин ти сам зможеш у неї запитати чи в порядку вона. Джоне, ти відчув вплив іншого бети?