- А чому це ти мені нічого не казав про цього листа? - не відставав від нього Уес, налетівши на Девіда, коли той різко зупинився.
- Тому що тоді у мене не було настрою говорити про Роя!
- Адже Джесс теж захоче на нього поглянути, - Уес як ніхто знав характер цієї жінки, натякаючи другові, що з цим будуть проблеми.
- Лист адресований мені. Він не для колективного читання і масової істерії. Я не хочу, щоб вона його читала, не хочу бачити в її очах тугу за ним, її біль втрати, сльози і бажання відмотати час назад. Вона тепер моя, розумієш?!
- Ага, тепер я розумію, чому ти тоді приїхав до Сема з тими ідіотськими вимогами прийняти зграю, це був лише привід! - вигукнув Уес, ляснувши себе по лобі. - Ти знав, що вона заступиться за сина. Ти хотів її побачити. Чортів хитрун, ти приперся тоді заради Джесс!
- Вітаю, Шерлоку, - хмикнув Девід. - Я маю намір показати листа Джону, щоб він, нарешті, почав думати мізками, а не ображеною дупою. Ну що, розімнемося? Хочу дати урок цим знахабнілим пацанам!
Арена була готова, канати натягнуті, публіка шаленіла. З тих пір, як Уес кинув клич пройшло менше години, а на території маєтку вже зібралася мало не половина зграї. Джесс сховалася від видовища, але вона не могла сховатися від звуків, залишалося хіба що надіти навушники та увімкнути голосніше музику.
- Мамо, ти ж майже його дружина та їхня матір, дивно, що тебе там не буде. Лікани такого не зрозуміють. На них все швидко гоїться. Вони просто дуріють, - знизала плечима Кессі.
- Ти туди не підеш і не мрій! Я не хочу, щоб ти так рано звикала до жорстокості. А їхні дурощі, як ти це називаєш, дуже жорстокі. Це біль! Навіть якщо на них все заживає, як на собаках, але дивитися, як мій коханий чоловік ламає моєму синові руку - вище моїх сил! …Знаєш, дитинко, запам'ятай на майбутнє, ти ж теж одного разу станеш дружиною якогось альфи. Не можна сліпо поступатися лікану в усьому. Вони владні, це чоловіки хижаки, вони звикли полювати, але до загнаної здобичі вони одразу втрачають інтерес. Сперечатися з ними небезпечно, потрібно відчувати грань, але саме норовистість жінки підігріває їхній інтерес. Він буде все життя боротися, бажаючи тебе підкорити та приборкати, а ти всіма своїми жіночими хитрощами та чарами повинна опиратися. Тоді твій чоловік перевертень буде не тільки тебе любити, але й поважати. Вони люблять свої іграшки, але заслужити їхню довіру складніше. Гаразд, давай краще займемося справою і приготуємо домашні равіолі з лососем, Сем їх любить.
Оголившись до поясу, залишившись в одних джинсах, Девід вийшов на середину арени, дозволивши своїм ліканам ще раз оцінити його потужний покритий шрамами торс. Жінки верещали голосніше за всіх. Йому не вистачало Джесс, але він поважав її рішення, знаючи, що ввечері вдосталь насолодиться товариством своєї дружини.
- Будемо битися неперетвореними, хоча б довше порозважаємо глядачів. Тому що проти зверненого альфи у тебе шансів немає взагалі, - кинув він Джону.
- Тільки не жалій мене заради мами. Я вимагаю, щоб бій був справжнім, а не показовою прочуханкою! - будучи вже на взводі Джон, стягнув з себе футболку і оскаженіло жбурнув її в натовп.
- Як я можу, всі знають правила, за якими б'ються лікани. Не чую? - повернувся Девід до глядачів.
- Ніякої пощади!!! - заволали десятки глоток.
- Ось бачиш, ніякої пощади. Нападай! - розставив руки Девід, і Джон з люттю кинувся на альфу ... який в потрібний момент ухилився наче вугор. І скільки б разів не кидався на нього юний бета, Девід відскакував немов танцюючи.
- Ну, що ж ти так? Виходить, це ти мене жалієш, перед побаченням з моєю коханою жінкою? - хмикнув альфа, погравши м'язами спини. - Тепер моя черга нападати. Пам'ятай, якщо захочеш здатися – потрібно лежати і не вставати!
Коли кинувся альфа, очі перевертнів спалахнули радістю, смаком перемоги, пов'язані з ватажком, вони всі відчули цю стрімку силу, натиск, спритність та майстерність, цю нестримну владу звіра всередині. Адже на рахунку у альфи були сотні боїв і зараз ще не час програвати. Стрибнувши, він схопив Джона немов ганчір'яну ляльку, жбурнувши його через всю арену. А після, піймавши знову, з легкістю вивихнув йому обидві руки і миттєво поклав обличчям в землю, наступивши коліном між лопаток.
- Так ось, хлопче, як бачиш один на один з альфою тобі не впоратися, - і нахилившись нижче прошепотів на вухо, - Ти вже мені пробач, що я все ж таки тебе пожалів заради Джесс. У цій сутичці, будь на твоєму місці хтось інший, я б вже давно відірвав йому голову. На сьогодні з тебе вистачить. Після бою чекаю на тебе в своєму кабінеті, зроблю те, що обіцяв. Тепер твоя черга, Семе. Або ти вже передумав?
- Ні, чому ж. Всі чекають поєдинки двох альф. Коли ти переміг свого батька тобі ж було лише вісімнадцять? Значить, в мої двадцять три у мене є всі шанси укласти тебе на лопатки, - гордо скинув голову Сем.
- Ну, давай, живчику, покажи мені на що ти здатний! - блиснув очима Девід, приймаючи стійку.
Це в бійці з Джоном Девід лише злегка принизив гордість бети, а ось сутичка з Семом була жорсткішою, видовищною, тому що сина він так не щадив. Альфа дійсно хотів відчути потенціал свого спадкоємця. Біль розбудила в Семові звіра. Він чувся в гортанному рику, монстр проявився в іклах та випущених пазурах. Кожен удар наносився з усієї сили, розриваючи м'язи та ламаючи кістки, поки Сем не впав більше не в силах піднятися.
- Вставай, брате, ти зможеш! - закричав йому Джон, але Сем лише застогнав, хитаючи головою.
- А знаєш, чому я тоді переміг? - нахилившись до сина, тихо прошепотів Девід. - Тому що дико хотів вижити. У мене була мета зупинити чудовисько, і я дійсно бився на смерть. А ти ні.
- Але я не збирався тебе вбивати, - відповів зі стогоном Сем.
- Але й за себе боровся ти хріново. Це пригнічує та засмучує мене. З завтрашнього для щоденні тренування з Хаксом та Куком. Ці хлопці натискають вас з Джоном трохи краще. Міна про тебе подбає, завтра будеш, як новенький. Але гадаю ти переконався, що я гідний захищати свою сім’ю? От і молодець!
#2260 в Любовні романи
#550 в Любовне фентезі
протистояння характерів, владний чоловік перевертні, нестримне почуття кохання
Відредаговано: 04.11.2021