Глава 3

Далі Неля пройшла по коридору, і запитала в працівника, який проходив повз неї, де знаходиться кабінет Романа Юрійовича, і їй пояснили. Нарешті дійшовши до кабінету, вона увійшла, не постукавши в двері, власно, з піднятою догори головою, та із розправленими плечима при вході, вона зустріла його секретарка, жінка мала на вигляд років тридцять. Молода та енергійна, та Нелі зараз було не до ревнощів, вона пам'ятала за чим прийшла, взявши ситуацію в свої руки, і нічого не запитуючи у секретарки, яка вже кричала їй у слід: "Зачекайте, сюди не можна!" Вона швидко відчинила двері його кабінету і увійшла в середину. Він сидів за великим дерев'яним столом біля панорамного вікна, крізь яке відкривався краєвид на діловий центр міста. Сонячні промені ковзали по скляних фасадах хмарочосів, але його увага була зосереджена на роботі. Перед ним лежали звіти, контракти та плани майбутніх проєктів, кожен із яких вимагав точності та відповідальності. Його чорне волосся було акуратно вкладене в сучасну зачіску, а темний костюм бездоганно сидів на міцній статурі. Він виглядав як людина, яка звикла до порядку та контролю. Широкі плечі й упевнена постава надавали йому вигляду лідера, якому довіряють складні рішення. Його робочий день починався раніше за інших. Поки місто лише прокидалося, він уже переглядав електронну пошту, аналізував фінансові показники та планував зустрічі. На його столі завжди панував порядок: ноутбук, кілька важливих документів і чашка міцної кави, що стала незмінним супутником довгих робочих годин. Колеги поважали його за професіоналізм. Він умів уважно слухати, швидко знаходити рішення та зберігати спокій навіть тоді, коли навколо виникали проблеми. Під час нарад його голос звучав впевнено й стримано, а слова завжди були продуманими. Він не любив зайвих обіцянок, віддаючи перевагу конкретним діям. У його кабінеті часто панувала тиша, яку зрідка порушували дзвінки партнерів або звук клавіатури. Проте за цією тишею стояла велика відповідальність. Від його рішень залежали важливі угоди, розвиток компанії та майбутнє багатьох людей. Наприкінці дня, коли більшість працівників уже залишали офіс, він нерідко залишався біля вікна, дивлячись на вечірні вогні міста. У такі моменти в його погляді з'являлася задумливість. За успішною кар'єрою, дорогим костюмом і впевненістю приховувалася людина, яка наполегливо працювала заради своїх цілей та своєї сім'ї і ніколи не дозволяла собі зупинятися на досягнутому. Хоч біля Романа завжди крутилосябагато красунь, чи навіть та сама його секретарка, та він принципово був вірний своїй дружині, хоч які нелегкі були у них стосунки, він терпіти не міг зради, сам не зраджував, і ніколи нікому цього не пробачав. Роман був дуже здивований, побачивши свою дружину перед собою, та ще й у такому наряді, адже він завжди бачив її в джинсах, толстовках, чи худі, та футболках, а тепер перед ним стояла нарядно одягнена леді, яка ніби щойно збирається на оперу чи балет у театр, сказати що він був здивований, це нічого не сказати: "Її червона сукня м’яко спадала донизу, а туфлі на підборах робили її поставу впевненішою. Світле волосся було зібране в акуратну зачіску, з якої вибивалися кілька легких пасом". Зібравши всю свою волю в кулак, Роман нарешті звернувся до своєї дружини:

– Не очікував тебе тут побачити, та ще й у такому вигляді! Вимушений сказати що ти гарно виглядаєш, тепер я забираю всі свої слова назад, ти моя жінка, навіть якщо я говорив раніше іднакше, вибач! – Підійшовши ближче до неї він обняв її за талію! – Неля була шокована такою переміною свого чоловіка, він перед нею вибачався. Чого раніше ніколи не робив. 

– Я вже пробачила тобі, я хотіла з тобою серйозно поговорити! – Саме в цей час хтось постукав в двері. 

– Хто-там? – Запитав роздратовано Роман. 

– Роман Юрійович вам прийшли документи на підпис! – Увійшла в його кабінет секретарка, і показала йому папку із документами. 

– Прийди до мене із цим за пів години, ти що не бачиш що я зараз зайнятий? 

– Добре, вибачте! Я зайдурізніше! – Промовила вона. 

– Так про що ти хотіла поговорити? – Запитав Роман. 

– Я давно думала про те що нам потрібна служанка, і в цей час ми могли б кудись сходити, замість того щоб я цілими днями стояла біля плити, ми можемо провести цей час разом! Вона б готувала та прибрала, а ми маємо змогу їй за це платити! Розумієш, я ще молода жінка, я хочу щоб ти мною захоплювався! – Погляд Романа одразу змінився, здається він не зовсім був цьому радий. Він одночасно став злий, та нахмурений, він ніби знову повернувся до себе старого, наче лиш на мить зачарованого її красою, зараз змінився на розлюченого та грубого, йому явно не вистачало інтимної близькості, хоча він про це і не говорив нікому, а зараз захопившись красою Нелі він захотів її ще більше, однак зробивши похмурий вигляд він промовив: 

— Як же ти мене дістала свої тупим скигленням, чого це до цього часу ти могла прибирати, і готувати, а тепер чомусь не можеш? І що на цей раз ти надумала викинути? Признавайся? – Запитував у Нелі грубим тоном Роман, дивлясь на неї зухвалим повним гордості тоном.
– Послухай! Я до цього часу робила все що від мене залежало, щоб ми були щасливі, та ці зусилля як виявилося докладала лише я! Я зовсім забула про себе, діти вже дорослі, і можуть тепер подбати про себе самі! Однак чого не скажеш про тебе! По-перше я не збираюся перед тобою виправдовуватися, так мені потрібна допомога, так мені потрібна помічниця по дому, щоб я нарешті змогла приділити час собі, і своєму хоббі!
– Добре, твоя взяла! Подивлюся що із цього вийде. Але знай якщо ти налажаєш, будеш відповідати за це сама!
– Добре, "любий", як скажеш! – Вона підійшла і поцілувала його в щоку. 

– Чогось це сьогодні без суперечок обійшлося, з твого боку! – Промовив вже м'якішим тоном Роман! Сьогодні чекай мене у нашій спальні! – Підійшовши ближче до неї, він поцілував її у губи, обіймаючи за талію, потім відпустив. Однозначно їй це сподобалося! Вона підійшла до дверей, зробила повітряний поцілунок та пішла. І тепер у його кабінеті був відчутний аромат її духів, який вирував у повітрі ще цілий день. Неля була щаслива, вона чекала цього моменту весь час, тепер вона зрозуміла наскільки важливо їй зачаровувати свого чоловіка, своєю красою для того щоб отримати близькі стосунки із Романом. Адже це не простий чоловік, біля нього весь час таки крутятся красиві жінки, мабуть він очікував цього несвідомо і від неї, хоча і не наважувався їй цього сказати.