ІНТЕРМЕДІЯ

Як це не підеш? То що ти за кавалер такий - до дверей, та й тікати? Чи це всі геї такі?

А що мені самій робити? Спати? Думаєш, я всну після такого? Е ні, ходімо. Ходімо зі мною, шоколадко Грегорі. Як, ти кажеш, тебе звуть у твоїй Африці? Ну, в Україні, яка різниця? Гритскоу? Кумедне ймення яке... ти що, образився? Не ображайся! Я ж бо п'яна, а на п'яних не ображаються.

Ходімо, ну... ну що, ти лишиш хіба мене отаку саму? А коли я у вікно вийду? Бо задовбало оце життя, кому воно й потрібно таке? Га? Ну ходімо, шоколадний хлопець Гритскоу з Афр... з України, гаразд-гаразд, я пам'ятаю, чи ти гадаєш, я дурна?

- Який поверх в тебе? Перший? О, то якраз зручно у вікно виходити...

І заходити! А полізли черз вікно? Полізли? Ну то й що, що зачинено? Відкриємо! Я зайду, одкрию, ти й залізеш. Чого не хочеш? Ну, не хоч - як хоч. Осьо мої скромні апартаменти. Не самі дешеві, між іншим... ти ж бо не думав, що я дешева дівка?

Та не треба розуваться! У мене можна без церемоній! Ну то й що, клінінг потім викличу, та й всі діла. Сво-бо-да! А ходи-но сюди, шоколадний Гритскоу! В мене є мартіні! Як це досить? То ти такий нудний насправді? Зараз вижену геть! Сьогодні я п'ю та веселюся, ясно тобі? І ніхто мені не завадить, ні-хто! Тож ходи сюди й...

Що? Що-о? Я - алкашка? Та ну тебе. Ось раніше... от зізнавайся: як у тебе з травкою, га? Ну не бреши. Ну не може такого бути. Всі геї по цьому ділу. Одне без другого просто не бува... А я - ні-і-і. Два рочки вже як. Зав'язала раз і назавжди. Думаєш, легко було? Отож. А ти кажеш, що в мене сили волі нема...

- Я такого не казати. Я казати, що ти дуже талановитий танцюристка. Я ще ніколи такого не бачити.

О. То й не побачиш. Бо я одна така у цьому грьобаному місті. Тобі подобається моя відвертість? До речі, а чого це ми досі без музики? Га? А стривай-но... О! О! А що ми зараз поста-авимо...

- Що це?

- Тобі подобається? Я просто вмираю від цієї музики. Вона просто крає мене осьо так навпіл, душу висмоктує... аааа! Раніше слухала та уявляла себе десь на самій суперській сцені - наче я танцюю, та не сама, а разом із Ним... З ким? Я ж кажу - із Ним. Хехе. Принцем на білому коні... чи без коня, а просто щоб він вмів танцювати. А ти отако вмієш? Га? А отако? Ти ж бо теж танцюрист у нас...

- В тебе є більша кімната?

Що? А, ну авжеж. Ти думав, наче я в оцій конурі мешкаю, та й все? Оно диви в мене скільки простору, скільки свободи! Оно диви... опа! Ось як тут у мене можна! і отак, і отак... Упс.

Ну, то нічого, вона й так мені обридла, добре що розбилася. Бачити її вже не могла. Що?

- А тут можна на вулиці танцювати?

От смішний. Зі мною можна все. Полетіли на вулицю, на волю, пупсику мій, ось берем оці колонки – і ти покажеш мені, як геї вміють ногами дригати. Тут якраз скверик на березі Вінфлюсу, то місцева річка-вонючка, якщо ти не в курсі... Стривай, треба хату закрити. Де ключі? Ось де ключі, куди вони подівал... ти їх брав? Ану зізнавайся, шоколадко! Га? Та шуткую, шуткую, що ти відразу пику кирпичиною робиш. У вашій Африці знають, що так гумор? Чи ні?

О. Ось вони. Клац-клац, і – на во-о-олю! На во-о-олю! Зараз станцюємо! Боже, яка музика! Яка музика, яка ніч! А ну ж бо, ходи до мене! Отак, і отак, і...