Розділ 4. Модернізація почуттів

  Марія прокинулася не від крику півня, а від того, що розумні штори в гостьовій спальні безшумно роз'їхалися, впускаючи яскраве ранкове сонце. Кімната була виконана в стилі «сучасного шале»: мінімум зайвого, дорогі матеріали, ідеальна шумоізоляція. Але навіть вона не врятувала від гучного стукоту в двері.

— Підйом, молодь! Хто рано встає, тому акції «Агро-Холдингу» ростуть! — голос діда Сави прозвучав бадьоро.

  Марія підскочила, ледь не заплутавшись у ковдрі. Максим, який спав на самому краєчку свого боку «демілітаризованої зони», теж різко піднявся. На відміну від Марії, він виглядав так, ніби готовий до бою.

— Швидше, — шепнув він, схопивши її за руку і притягнувши до себе. — Максиме, що ти робиш? — зашипіла вона. — Мій особистий простір порушено на 80%! — Дід зараз зайде. Якщо він побачить, що ми спимо на різних полюсах ліжка, він забере ключі від мого офісу швидше, ніж ти вимовиш «число Пі».

   Двері відчинилися саме в той момент, коли Марія опинилася в обіймах Максима. Вона завмерла, втупившись носом у його плече. Від нього пахло дорогим парфумом з нотами кедра і... впевненістю.

     Дід Сава стояв на порозі в ідеально випрасуваній сорочці-поло. Позаду нього виднівся коридор зі скляними перилами та колекційними картинами на стінах. — О, бачу, «математика» працює, — дід задоволено хмикнув. — Давайте вмивайтеся і вниз. Кава готова, Tesla заряджена. Поїдемо подивимося на мої нові вертикальні теплиці. Максим казав, ти, Марійко, на цьому розумієшся.

  Коли двері зачинилися, Марія нарешті відштовхнулася від Максима. — У нього вертикальні теплиці з автоматизованим керуванням? — її очі загорілися професійним азартом. — Найсучасніші в області, — кивнув Максим, потираючи забите плече. — Але він хоче їх розширювати, і йому потрібен хтось, хто не просто тицяє кнопки, а розуміє душу рослин.