Епізод 1
Привіт усім волелюбним.
Оранж на жаль не зміг повідати про подальші наші пригоди тому цим вже займусь я.
Мене ви усі можете пам'ятати як Кріса - лідера однієї підпільної антибулерської організації.
Так вже пройшло багато часу. Аж цілих 19 років і мені є про, що розповісти.
Почати варто з того, що було після фінальних стрічок в книзі Оранжа, тобто після "битви з Фріленд" як він її назвав.
Буду розповідати від себе бо я не мав повноцінного доступу до інших нам союзних світів і боровся в більшості тільки у своєму рідному.
Битва як ви пам'ятаєте закінчилась на нашу корись і ми ліквідували як Вініаміна так ще й Першонародженного.
Здавалось би, що усе прекрасно і на початку усе так і було. Ми проводили успішні бойові операції які навіть обходились без втрат.
Оскільки Білий вже був метрвим, а інші не могли відновлювати дуже серйозні рани, то ми старались діяти обережно.
Планів на подальші дії в нас не було окрім виведення з строю ворожих бійців.
Противник теж буцім не мав якихось планів і настало невелике затищя.
А воно буває перед бурьою.
Ця буря дала про себе знати в найменш очікуваному місці.
Світ червоних від якого лишилась тільки червона Ніка яка відійшла в підпілля.
Вона відправила сигнал сос і на поміч їй відправились зелена та чорна частини.
Результат був жахливим.
Ніку вбили разом з її сім'єю в їх домі.
Як мені казав Зелений. Було видно, що Ніка забрала з собою одного і її брат теж воював як герой який усе цце розповів перед своєю смертю.
Підкріплення підійшло тільки коли група вже майже зробила справу і ще й двоє з чорної частини загинули.
Вони похоронили Ніку з її сім'єю біля могили її загиблого ще раніше хлопця.
Вічна їм пам'ять.
Епізод 2
Один з наших світів фактично було ліквідовано.
Усі наші союзники і навіть більше загинули.
Батьки та родичі загиблих почали своє рослідування і виявили, що за цим стояті місцеві булери, але як тільки ті гади зрозуміли, що їх розкусили, то і тих хто розкусив по різним причинам не бачили живими.
Маючи цю інформацію ми подумали, що слідуючими будуть залишки білої частини і вирішили підготувати підкріплення на чолі зі мною.
Моя підпільна організація звісно не така сильна як основні фрілендські частини, але їхні переміщення в світах точно не залишиться непоміченим навідмінно від нашого.
Для цього Оранж навчив мене переміщенню у інші світи, а творець цього світу Жовтий допоміг з технікою переміщення яка не потребувала обов'язкового переміщення до своєї копії. Переміщатись можна було фактично у любу точку і до любої людини, головне налаштувати думкою портал для переміщення.
-Ну і який у нас план?, -запитав один з моїх бійців.
-Будем моніторити світ білих і коли почнеться атака ми зайдем їм у спину, -відповів я йому.
-Розумний план Крісе. А як нам це робити?, -запитав ще один мій напарник.
-Портал. Можна зробити з нього фактично екран показуючий якесь місце. Я просто створю подібне на кожному з білих і буду перевіряти час від часу. А далі вже ви знаєте.
-Ясно. Тоді будем в бойовій готовності, але надіюсь, що усе обійдеться, -промовив мій друг т а напарник Микита.
Спостерігаючи за білими для готовності відправити підмогу я провів більше тижня.
Ворог там так і не з'явився.
Булери теж не такі дурні як може здатися.
Ліквідація Вініаміна фактично пішла їм на користь бо усі вони тепер не заражені божевіллям, а ті хто були вже перебиті.
Вони вирішили, що слідуючою ціллю будуть зелені і через дечякий час мені прийшов сигнал сос і я як тільки його побачив зібрав бійців і відправився на поміч.
-Виходить ми моніторили не там де треба друже, -з зміхом сказав мені Микита перед заходом у портал.
-Ну так. Тепер пора зайнятись цими гадами. За мого брата! За Фріленд!, -прокричав я і ми відправились в бій.
Так я став на бік Фріленда і почав боротьбу проти булінгу за свого брата якого одна булерська шайка довела до суїциду і мене теж доставала як тільки могла. І тому я буду боротись до кінця проти них чого б мені це не коштувало.
Як би це не було жахливо, але ми знов не встигли вчасно і більшість зелених до нашого приходу вже були перебиті і тільки купа ворогів була видна.
В бій ми не вирішили різко вступати, а зайти з флангу.
План пройшов успішно і булери не очікуючи такого почали відступати.
Як тут я чую крик одного з наших і розумію, що нас теж обійшли для неочікуваної атаки.
-Чорт нас обійшли. відступаємо!
Відступити вдалось не усім. Двоє наших загинуло, а живих зелених навіть не було видно.
На цьому моменті я зрозумів, що видно правила цих світів змінились бо людей з одного світу вбивають люди з іного і система не ламається.
Видно дехто попрацював над кодом для цієї матриці.
А нам треба працювати над планом для утримування булерської зарази яка вже фактично підкорила два світи.
Епізод 3
Після поразки в світі зелених ми, як тільки перевели дух, зв'язалися з Оранжом і доповіли про те, що сталось.
-Дідько! Тільки не це!, -бурно відреагував Оранж.
-Так друже це жах, -відповів я з сльозинкою на очах
-Збери усіх для обговорення плану контрудару, -промовив я кладучи свою зброю в чохол на спині.
Зустріч проходила без мене оскільки вона була для лідерів частин Фріленда до якого наше підпілля не входило.
Новий лідер білих, а точніше лідерша Лєра яка раніше була замісником колишнього лідера білого запропонувала хорошу ідею.
Булери часто відслідковують загони бійців Фріленда, а наші ні.
Користуючись цим Лєра запропонувала властувати відволікаючу атаку на якийсь слабкий світ булерів де менше усього сил поки моя команда нападе на світ з більш сильними частинами ворога які навряд будуть очікувати від нас удару.
#1706 в Фантастика
#334 в Бойова фантастика
#9737 в Любовні романи
#283 в Любовна фантастика
Відредаговано: 28.08.2025