9.15.

«Дурненька! — хотілося крикнути мені. — Я ж уб'ю тебе, якщо прийму бій!»

Ніби заперечуючи цю думку, черговий удар неочікуваної сили пройшовся по попереку, вибиваючи з мене пацифіста. Загарчавши від досади, я вивернувся й вдарив супротивницю трохи нижче коліна, намагаючись збити з ніг. Мені це вдалося, але тільки для того, щоб дівчина, різко перенісши вагу тіла назад, а потім знову вперед, бадьоро схопилася на ноги.

Та-ак. Ким би вона не була, бойова підготовка тут серйозна. Що ж, хочеш бійки — буде тобі бійка.

Підхопивши з землі один із кинджалів, так необачно кинутих мною, я теж піднявся на ноги, всім своїм виглядом демонструючи, що передумав, і пощади не буде.

Але дівчина на неї не чекала. Тільки-но я заніс руку для удару, як чортова палиця уперлася мені в область сонячного сплетення. Ніякої надшвидкості, але спритності цій шельмі було не позичати.

Я спробував збити її з ніг знову. Мені це вдалося з несподіваною легкістю, проте, щойно я встиг подумки порадіти відвойованій перевазі, як отримав по обличчю мініатюрною ніжкою. Потім, здійснивши майже танцювальне па, це диво природи знову опинилося на ногах.

Більше я не збирався давати їй поблажок. Атакував всерйоз, не впівсили.

Маю визнати, дівчина давала мені гідну відсіч, примудряючись при цьому жодного разу не скрикнути, ні зойкнути і не застогнати. Наш поєдинок місцями більше нагадував танець із елементами бою — принаймні так було з її боку.

Незважаючи на те, що ми були явно в різних вагових категоріях, противниця не давала мені ні секунди перепочинку, спритно орудуючи своєю нехитрою зброєю. А я все намагався вгадати, хто вона? Я знаю не так багато істот з переліку Б, і вони зазвичай не відрізняються видатними фізичними здібностями. Це ж була справжня воїтелька. А, може, навіть і наймана вбивця — безшумно рухаючись, дівчина, як і раніше, зберігала повне мовчання, тільки дражнила мене насмішкуватим виразом обличчя.

Тим часом, мені все-таки вдалося вибити з її рук посох. Я сподівався збити її з пантелику, але не той випадок. Тієї ж секунди маленький кулачок полетів у мій бік, але, вчасно помітивши небезпеку, я зустрів його передпліччя.

Ми вперше доторкнутися до шкіри один одного. В цей момент воно й сталося. Між нашими руками блиснув білий спалах, що тримався лише секунду, але змусив усі волоски на моїй шкірі стати дибки, ніби від удару статичним струмом.

Що за чортівня? Дівчина зухвало підняла брову — вона знала, що відбувається. Зробила сальто назад і атакувала знизу, торкнувшись мого боку розкритою долонею, через що спалах повторився.

Зрозумівши, що діється недобре, я поспішно відступив і уважно вдивився у блакитні очі. Щось у них було знайоме. Я бачив таке. В інших обставинах, у іншої…

У іншої Музи.