Мародери

Ніч тягнулась своїми руками до Лондона тонкі пальці торкались темних кутків і провулків.Під час одного із патрулів Ордену Фенікса чувся тихий,щирий ,зовсім недоречний у цій картині жахаючої війни сміх чотирьох юних хлопці.

Сіріус - Гей, хлопці як думаєте, чи будемо ми сміятись згадуючи це все в старості ? 

Джеймс- О,повір ,Падфуте як тільки ця війна закінчиться ,я буду першим хто пригадає тобі твій поцілунок з асфальтом.Гаррі точно потрібно буде почути  історію про те , який його хрещений романтик.

Сіріус - Гей ,то була чиста випадковість! Я був трохи неуважним.

Ремус - Ти хотів сказати не тверезим?

Сіріус - Люпине ти як завжди . Чому ти такий ..такий ..

Ремус - Нормальний? Адекватний? Розумний? (Люпин втомлено усміхнувся)

Сіріус - І те, і інше (Сіріус надувся )

Джеймс - Та годі вам друзі давайте краще вип'ємо за цей чудовий день.Доречі в мене десь в кармані куртки збереглось печиво ,яке мені в дорогу дала Лілі,ще тепле.

Пітер - Печиво це чудова ідея,це найкраще що з нами сталось за сьогоднішній день і  мені потрібно поповнити життєву енергію.Ви чого так на мене дивитесь ? Печиво Лілі смачне.  

Раптом Джеймс запропонував, а давайте зробимо фото у Лунатика є ж фотоапарат буде нам на згадку .Так Поттере будем через  пару років згадувати якими дурниками ми були промовив Сіріус.Сіріусе повір через пару років ти не припинеш ним бути сказав Люпин, а Блек розтріпав його волосся бачу ,і вручив плитку шоколаду кажучи :на я бачу ти сьогодні невнастрої.А давайте, я непроти головне, щоб тільки це було не останнє наше фото сказав Пітер.О, тоді воно точно має вийти ідеальним бо хто зна що може статись, а  я не хочу щоб на моєму пам'ятнику красувалось моє найгірше фото з усіх сказав Джеймс - і всі замовкли кожен думав про своє під час фото на обличчі кожного була усмішка,але в очах щось змінилось втома прилипала до кожного не минаючи нікого на шляху страхи,сумніви і переживання ,підозри - її найкращі друзі ..Знаєте, життя -це жарт , і цей жарт про нас, тільки , схоже, наш виявився невдалим.