Єва
Знаєте цей момент у житті, коли в тебе ніби все ідеально? Улюблена робота, сім’я, усі живі-здорові, подорожувати можна коли заманеться… І ти така сидиш, грієшся в променях власного успіху — і раптом вирішуєш відкрити рота та голосно заявити:
— Щось мені якось нудно…
Всесвіт у цей момент лише зловтішно хмикає: «Ага. Виклик прийнято».
І вже за мить твоє ідеальне життя перетворюється на театр абсурду. Причому з тобою в головній ролі.
Я, наприклад, просто зараз сиджу біля трупа свого колишнього чоловіка й щиро не розумію, в який саме момент докотилася до такого сюжету. Усе через мою патологічну нездатність відмовляти людям. Серйозно. Якби хтось попередив мене, що надмірна ввічливість може довести до криміналу, я б ще в дитинстві почала хамити — для профілактики.
Знала б, чим усе це закінчиться, нізащо б не міняла квиток, щоб повернутися додому раніше…
Здається, вам поки що нічого не зрозуміло? Нічого, це нормально. Давайте по порядку.
Почалося все ще в мої студентські роки — у той чарівний період, коли мій мозок тимчасово взяв відпустку, а я з якоїсь незрозумілої причини погодилася вийти заміж за Сергія…
#2610 в Любовні романи
#1193 в Сучасний любовний роман
#234 в Детектив/Трилер
наївна героїня, неочікуваний сюрприз, кохання і біль зради. зустріч і розлука
Відредаговано: 15.01.2026