Фортуна на всю котушку

Пролог

Єва

Знаєте цей момент у житті, коли в тебе ніби все ідеально? Улюблена робота, сім’я, усі живі-здорові, подорожувати можна коли заманеться… І ти така сидиш, грієшся в променях власного успіху — і раптом вирішуєш відкрити рота та голосно заявити:

— Щось мені якось нудно…

Всесвіт у цей момент лише зловтішно хмикає: «Ага. Виклик прийнято».
І вже за мить твоє ідеальне життя перетворюється на театр абсурду. Причому з тобою в головній ролі.

Я, наприклад, просто зараз сиджу біля трупа свого колишнього чоловіка й щиро не розумію, в який саме момент докотилася до такого сюжету. Усе через мою патологічну нездатність відмовляти людям. Серйозно. Якби хтось попередив мене, що надмірна ввічливість може довести до криміналу, я б ще в дитинстві почала хамити — для профілактики.

Знала б, чим усе це закінчиться, нізащо б не міняла квиток, щоб повернутися додому раніше…

Здається, вам поки що нічого не зрозуміло? Нічого, це нормально. Давайте по порядку.
Почалося все ще в мої студентські роки — у той чарівний період, коли мій мозок тимчасово взяв відпустку, а я з якоїсь незрозумілої причини погодилася вийти заміж за Сергія…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше