13. Видіння.

Навколо не вгаває шум та метушня, але це не дивно, оскільки незабаром Новорічне свято. Дівчина йде із великими подарунковими коробками, так, що її самої між ними не видно. “Так, мамо. Я усе купив за списком. Купив. І це теж...” – доноситься неподалік юнацький голос. Та ще багато інших метушливих звуків наповнює великий торговельний центр. Таке відчуття, що світ боїться кудись запізнитися. Мирослав не любить такі святкування і метушню, бо завжди приходиться після свята залишатися наодинці із собою.

– Ой, пробачте. Я не хотіла. Зіштовхнувся із зеленоволосою дівчиною. Переглянулися й далі життя пішло жити своїми барвами.

Не встиг опам’ятатися, як жіночка, обвішана різними статуетками, тицяє йому до рук кришталеву іграшку.

– Ні, ні! Що ви, мені не потрібно. Я гаманець забувся у машині. Оце якраз вертаюся по нього, – Мирослав віддає назад фею.

– То візьми безкоштовно. Подарунок тобі буде, – жінка знов вклала йому до рук фею.

– Що ж я з нею буду робити? – тільки й встиг сказати, але було пізно, бо продавчині уже й слід простиг. – І навіщо вона мені? – розглядає річ. – Ну, гаразд. Залишу в авто, – буркнув собі під ніс та подався якнайшвидше із шумного приміщення.

– Ой! – на шаленій швидкості вивертає кермо. А маленька подарована річ тим часом із панелі машини падає десь униз. Ще якась мить боротьби зі своїм транспортом і все навколо стало білим, ніби спалах від фотоапарата.

– Що? Друже, ти як? Живий?! – чує біля себе. За мить розплющив повіки: навколо нього скупчилися його товариші.

– Ми так за тебе злякалися. Ми ж відразу тебе витягли, як тільки побачили, що тобі стає зле, – Люба белькоче в паніці. Ще й досі примітно, що у неї трясуться руки після стресу.

– Я й подумати не міг, що, відвівши вас на це озеро, можу завдати шкоди, – виправдовується кажан.

– Усе гаразд. Ти в цьому не винен. Ми всі мали контакт із цією водою, а недобре стало лише Мирославові, – Агрі не визнає провину нового знайомого.

– Ти й справді, не винен. Я тепер знаю, де Мавка, – проговорив юнак не дуже голосно.

– Що? Знаєш, де Мавка! – зірвався з місця пантера. Радіє.

– Що з тобою? Ти щось дуже ощасливився! – птах дивується з такої поведінки тварини.

– Ні-ні, все добре. Я просто щасливий, що скоро це все може завершитися, – виправдовується.

Решта присутніх вирішили не розпорошувати увагу на цих двох.

– Мені це купання показало у видиві, як я її отримав, та де вона зараз, – пояснює хлопець.

– То що виходить, що ми даремно летіли у Антарктиду, на острів Обману? – запитує розчаровано юнка.

– Якраз ні. Усе, що ми зробили – не є даремно. Бо ми не зробили б без першого пункту другий, – заплутав ще більше.

– Це як? – Агрі не розуміє натяків.

– Тобто, пояснюю. На карті було написано Острів обману Антарктида, так?

Друзі дружньо кивнули.

– Потім, ніхто не придав ніякого значення тому, що ледь видно було надпис Острів Сумата, Індонезія. Я теж не вважав, що це важливо. Думав, що помарка. А то нам потрібно було зануритися в океанські води Антарктичних гарячих джерел, а потім омити цю воду в озері цьому, де ми зараз, – будує закономірність Мирослав.

– То це ми, самі того не знаючи, здійснили те, що потрібно? – дивується дівчина.

– Виходить, що так.

– Як усе заплутано, – додав Чорний лелека.

– Гаразд, потрібно повертатися, бо із заходом сонця тут небезпечно. Звірі приходять до водойми утамувати спрагу. І ще виходить погуляти *Суматранський носоріг. Це тварина хоч їсть рослини, але все ж гнівити її не варто, – попереджає Летюча лисиця.

– Отже, добре, друзі. Нам час повертатися на берег. Там безпечніше. Зі мною все гаразд, – підводиться на ноги хлопець. – Дякую тобі Літолис, що дав поніжитися у такій водоймі.

– Завжди “будь ласка”, – засоромився подяці кажан. – Так, потрібно повертатися, бо ж Суматранські носороги, це ще ті істоти.

Після цього кожен примостився на свого летючого товариша і полетіли до берега Тихого океану.

*Суматранський носоріг – найменший представник родини носорогів, який мешкає в південній та південно-східній Азії.

Найдавніший вид серед тепер існуючих носорогів.

Суматранський носоріг у довжину – 2,5 – 2,8 м, висоту в плечах – 1,1 – 1,5 м, вагу до 800 кг. Має два роги, передній з них до 25 см завдовжки, а задній ріг лише у вигляді тупого піднесення. Цей вид носорогів має різці, тулуб його покрито негустим волоссям, щіточки волосся розвинуті у вухах.

Суматранський носоріг живе здебільшого у тропічних лісах. Харчується рослинною їжею та фруктами. Він з’їдає до 50 кг на день.

Найактивніший зранку і вночі. Дуже полюбляє приймати ванни з багнюки, в яких може проводити до 5 – 7 годин. Тут йому допомагають звільнятися від кліщів буйволові птахи та болотні черепахи.

Самець суматранського носорога стає статевозрілим у віці 10 років, самка – 6 – 7 років. Вагітність у носорогів триває 15 – 16 місяців. Народжені носороги важать до 60 кг. Він до 15 місяців харчується молоком матері, тримається разом з нею до 3 років.