– А що там? Якесь дивне дійство? – запитує Агрі.
Й справді у бухті *Маятника між крижаної стихії вічного льоду в невеличкому озерці чи джерельці бурхливо час від часу вода переливається різними синіми барвами й випаровується у повітря.
*Бухта Маятника. “Обмана” – так перекладається назва цього красивого місця в Антарктиді.
На острові знаходиться вулкан Хутра Нептуна, що діє. Десепшен – це одна з найбезпечніших природних гаваней у світі. Сюди, в порт Форстер, регулярно приходять судна, як маленькі, так і великі, щоб показати красу Антарктиди туристам або привести дослідників для вивчення цього незвичайного та загадкового краю.
Починаючи з кінця XIX століття, до Десепшен приїжджали китобої, які вели тут свій промисел. Потім на острові було створено кілька базових таборів для експедицій.
Бази китобоїв, і табори дослідників часто руйнувалися, їх просто завалювало лавою та снігом, через виверження вулкана. Останнє виверження трапилося у 1991–1992 роках.
Вулкан робить острів привабливим для туристів. Після виверження залишаються невеликі озера, наповнені термальними та мінеральними водами. Але купатися в них треба максимально обережно! Вода в озерах, через свої властивості, майже не перемішується, і зберігається в озерах немов шарами. Тому один незручний рух може призвести до обмороження крижаною водою або опіку від окропу.
На острові Десепшен майже немає тварин.
Наважується мандрувати у цю місцину лише кілька колоній пінгвінів, які уподобали зовнішнє узбережжя Острова Обману, зробивши його своїм будинком.
На території острова Десепшен є Бухта Маятника, де зосереджено максимальну кількість природних озер із термальною водою. Бухта ця була названа на честь гравітаційного маятника, побудованого для того, щоб проводити експерименти з вивчення магнетизму Землі.
Ця бухта – єдиний подібний об’єкт в океані: центр активної вулканічної кальдери, до якого можуть запливати судна. Більше таких місць на Землі немає.
– Ось, нарешті, ми його знайшли. Це термальне джерело! – вигукнув Мирослав.
Через декілька хвилин уже всі розглядають синяву різних відтінків.
– То що будемо робити? – запитує колишня фея.
– Ви вмийтеся, то може й дізнаєтеся, де зараз кришталева фея, – промовив метелик.
– Що ж робити, якщо допоможе, то потрібно це зробити. Тільки, Любо, будь обережною. Ці води не можна розбовтувати, бо інакше або обпечеш руки або, навпаки, обморозиш повність, – Мирослав попереджає.
– Кажуть, що тут сходяться теплі та холодні води усього світу. Це правда? – пантера запитує про невідомі речі.
– Не знаю чи правда. Цього ніхто не знає, але міфи спростовувати якось не хочеться. Тому потрібно бути обережними, – хлопець знову акцентує увагу на безпеці. – То що ж спробуємо.
Після цього сіли навколішки та протягнули руки у крижану воду і через декілька хвилин уже все обличчя було умите.
– Ну що? Ти щось зрозуміла? – запитує у юнки легінь.
Киває у знак заперечення.
– От і я ні. Невже нас обманули? – уже встав і походжає по чорному холодному піску. – Не може цього бути. Значить ми робимо щось не так. Але що? – мучає себе домислами.
Всі мовчки спостерігають за діями хлопця, який, як прокажений, ходить по березі та розмірковує вголос.
– Так, може бути. Тим більше, що я чув, що туристи сюди припливають саме за цим. Повня дурня... екстремали... – буркоче собі під ніс, так наче це тільки його справа.
– Що? За чим туристи можуть сюди приїздити? – Любу лякає така поведінка друга.
– Як за чим? Скупатися в Термальних джерелах сюди їдуть! – вигукнув, так ніби вона мала сама про все здогадатися.
– Ні, ти не зробиш цього! – уже й Агрі втратив передчуття безпеки.
– А якщо це тільки один шанс дізнатися, де мавка, тоді як бути? – відповідає на протест. – Ніхто інший не зможете зробити цього точно, бо лише я знаю, як себе поводити у цій рідині.
– Ні, я не готова тебе втратити! – вирвалося з уст дівчини.
– Так, ми не можемо так ризикувати. – Чорний лелека теж вагається такому рішенню.
– А я підтримую Мирослава. Хай сам вирішує, як буде краще, – Котопума стає на бік юнака.
– От і я говорю, що комусь потрібно це зробити. Оскільки я обраний і знаю немало про цю місцевість, то я буду випробовувати себе на міцність і тим більше, що ви поряд. Врятуєте, якщо що! – жваво промовив Мирослав.
– Дуже смішно. Оце розсмішив. Клас! – дратується Люба.
– От тепер я радий, що ти погодилася, – уже роздягається, щоб випробувати себе на міць. – Ось я уже готовий.
Дівчина підійшла, обійняла кавалера та тихо прошепотіла: – Бережи себе.
Обійняв у відповідь. Промовив так само тихо: – Обов’язково.
– Ну досить, бо замерзне уже тут. А ще у воду пірнати, – тварина у своєму дусі.