7. Дівчинка, яка хотіла мати крила.

Добре попоївши, взялися за розгадування казкового кросфорда.

Тільки Мирослав взяв книгу до рук, як вона самостійно розгорнулася, так ніби хтось не видимий приклав до неї свою дужу руку.

– Ну, що там? Читай мерщій! – Люба підганяє юнака, щоб швидше викладав зміст.

– Якраз із цим у нас буде проблемка, бо я не знаю цієї мови. Агрі, можливо ти...? – хлопець промовив, протягуючи постулат метелику.

Той, трохи пороздивлявшись книженцію, промовив: – Я теж не знаю цієї мови. Ми опинилися у безвиході.

– А можливо й ні! – перехопив книгу Атлас. – Якщо ви не знаєте, що тут написано, то це не біда, бо я знаю, що це за мова та як її читати. Це *акадська найдавніша мова світу. О, це та сама книга Чомусиків? І як тільки ви зуміли її роздобути?! Цікаво-цікаво. І де тепер нинче захований Замок забутих історій? Як ви тільки зуміли її дістати у цих істоток та й Замок віднайти не легка справа. Кажуть, що тільки добрі серця можуть його розгледіти. Це правда чи як? – допитливий метелик зі зміїними крилами прагне знати якомога більше.

*Акадська найдавніша мова світу. Дощечки із закарлючками – це і є докази того, що багато років тому люди прагнули до знань і самовдосконалення.

Аккадська мова – мертва мова семітської мовної родини, якою розмовляли у Месопотамії. Це найдревніша відома семітська мова. Вона використовувала клинопис, запозичений із шумерської мови. Назва походить від назви міста Аккад.

Уперше ознаки аккадської зустрічаються в шумерських записах у власних назвах. У розкопках знайдено сотні тисяч глиняних табличок із найрізноманітнішими текстами. До початку другого тисячоліття до н.е. розвинулися два варіанти аккадської мови – вавилонський та ассирійський.

Впродовж багатьох століть аккадська була мовою спілкування на Близькому Сході, але з восьмого століття до Христа її стала витісняти арамейська мова. В елліністичний період її вжиток звузився до використання священниками й вченими людьми. Останні клинописні записи аккадською мовою датуються першим століттям після Христа.

У Стародавньому Межиріччі існували тісні культурні зв’язки між Шумером та Аккадом, що включало поширену двомовність. Серед семітських мов, разом з еблаїтською мовою, аккадська сформувала східносемітську підгрупу.

Аккадська мова записувалася через систему знаків, яку називали клинописом. Ці знаки наносили на сирі глиняні таблички за допомогою стилуса, який був заточений так, щоб залишати легкі трикутникові відтиски на матеріалі. Окрім глини використовували камінь, метал та віск.

 Зазвичай одному знаку відповідав один склад, тому аккадські писарі мали розбиратися в правилах членування слів на склади для їх запису. Не існує жодної аккадської абетки.

На позначення одного й того ж самого звуку могли виступати декілька знаків; іноді траплялося так, що в одному тексті одні й ті ж самі склади писалися різними знаками.

Шумерська мова не була семітською, тому її силабічна писемність погано слугувала для передачі аккадської.

– Щось ти дуже розговорився. Це не твого розуму діло. Ти сказав, що можеш прочитати, а не допити влаштовувати. Отож, ми чекаємо! – Совка Агриппіна невдоволено вимовив свою позицію, щодо сказаного вище.

– Ой, гаразд. Що не можна розпитати чи що? – не вгаває Павліноочка атлас.

Агрі покосився на метелика. На щастя у розмову втрутилася Люба, яка весь час стояла на плечі Мирослава та стежила за подіями: – Не потрібно сваритися. Це ні до чого доброго не призведе.

– Добре, я все зрозумів. Отже, слухайте уважно.

Дівчинка яка хотіла мати крила.

Якось одна дівчинка загралася у фей і так їй це сподобалося, що вирішила вона й справді стати нею. Пішла вона до господині природи та попросила дарунок такий, на що та відповіла, що потрібно їй віддати свої життєві сили та кохання. Дівчинка не знала, що має на увазі пані, тому вирішила, що нічого поганого не трапитися, якщо вона не буде нікого кохати. Але не знала вона, як відберуть у неї це кохання.

І ось настав час, коли повелителька дала їй крила і в поміч метеликів парочку, але не принесли їй радощі таке надбання. Позаяк із часом дівчинка стала втрачати сили і скляніти й врешті перетворилася на кришталеву.

Богиня, щоб позбутися непотрібних запитань запроторили її й світи людські й зробила прикрасою. Юнака, який був призначений феї в обрані, запроторили в інше місце, а обручку, яка може врятувати усіх знедолених теж викинула, від гріха якомога далі.

Тільки не знала вона, що знайдуться ті, хто чари зруйнує і змусить правду відкрити для всіх.

Кохання цих двох врятує у світі усіх жінок. Вони самі того не знатимуть допоможуть іншим, рятуючи себе.

Невідомо хто і як підслухав це і створив підказку для Вас, читачі історії.

Ось слухайте, що призначено саме для вас.

Зовсім не обдумано у світ цей прийшли.

Але в часі ніколи немає біди.

Яка нам комаха є друг, яка ні?

Усе це дізнаєшся в пошуках ти.