Розділ 3

Данило

Повернувся з відрядження, називається. Адже міг продовжити, так ні ж, потягнуло назад. Довго ховатися не вийшло. І ось до чого докотився.

Одна буйна дівчина кричить, друга, мисливиця за чоловіками з клубу, звалилася на підлогу.

- Дани-и-иле! Ти мені відповіси чи ні? Чому вона до тебе прилипла? - крики від нареченої все голосніше стають.

Обираю спочатку допомогти співробітниці, ігноруючи Злату. Доведеться потім розбиратися, звідки вона взялася на мою голову така розумна.

Конкурс пройшла. Яким місцем?

Отже від мене, можна у клубі тікати, а з роботи звільнятися не хоче.

- Все гаразд? - уточнюю у вмить слабкої Софії, піднімаючи її на ноги.

Моє питання звучить дивно, враховуючи, що нічим добрим там і не пахне. Дизайнер-стажер коротко киває, дивлячись на озвірілу Злату з жахом, і вилітає з кабінету.

- Припини кричати, - вимагаю у гнівливої гості. Сама до мене завалилася, не питаючи, і обурюється ще.

- Але як же? Ти погодився, що наш шлюб стане вигідним. І я повинна це терпіти, по-твоєму?

Як же дістало все це, хто б знав.

Батьки тиснуть на мене, що нашу корпорацію потрібно рятувати. Ви бачите, ризик банкрутства завжди є. А ось, якщо ми об'єднаємося з Купчиними, батьками Злати, тоді обороти збільшаться вдвічі. Раніше ми зустрічалися із Златою, але не так вже й довго. Її складно витримати, істеричка та ревнощами діставала часто.

Звичайно, я не збирався зв'язуватися з Купчиними. Відразу сказав, що проти. Злату послав.

Через два дні мій батько зліг з серцевим нападом. Покликав мене попрощатися і оголосив свою останню волю - побачити Злату моєю нареченою. Сімейство Купчиних незабаром теж приїхало у клініку.

Ну і ... я був розгублений, боявся батька втратити і нічого кращого не вигадав, як там, прямо в його палаті, назвати Злату своєю нареченою.

Такий ось кретин!

Мій батько дуже швидко видужав. З Купчиними ходять задоволені тепер. Злата знову вважає себе у праві мене пасти на кожному кроці. А якщо я наїжджаю на неї, то шантажує, що все розповість моєму батькові, і напад через мене знову станеться.

Тепер зрозуміло, навіщо я звалив у відрядження і від чого хотів відпочити?

- Злато, ти заважаєш мені працювати. Облиш поводити себе як істеричка.

- Отже, вона не така? Покірна? Тиху мишку знайшов? - не вгамовується наречена.

- Не те щоб... - замовкаю на півслові, прикидаючи користь від знайомства з Софією.

- Ну, чого замовк? Вона тобі ніхто, ти так хотів сказати?

Хапаю Злату під лікоть і тягну до дверей. Вона кричить, пручається. Доводиться витягнути прямо у приймальню, а потім швидко закрити свої двері зсередини на замок.

Фух.

Беру пляшку з бару, потрібно терміново у норму прийти і заспокоїтися.

Якщо Злата мене дратує, особливо шантажем, і все, чого я хочу - від неї позбутися, то щодо Софії більше йде інтерес.

У мене у той день і відбулося оголошення у палаті батька про наречену, яку він хоче. Пізніше ввечері зустрівся з друзями, горе заливати. Всім іншим повідомив, що терміново виїхав з міста у відрядження. Тільки друзі знали, де я провів час перед від'їздом.

Пам'ятаю, що всі розмови на тему Купчиних тягарем на плечі лягли, і друзі запропонували розважитися. На спір знайти у залі дівчину, яка мене відволіче від проблем у номері клубу. І зробити так, щоб вона сама підійшла.

Ну, мені не звикати до осіб, які чіпляються до мене. Вже не раз мене хотіли затягнути у свої хитрі мережі.

Не на того напали.

Я бачу наскрізь їх бажання за мій рахунок поживитися.

Вибір припав на мініатюрну шатенку. Вона виглядала полохливою кішкою. Її подруги розкуто танцювали, а наша обрана жертва крутила головою, завмирала на місці. За столом після танців теж поводилася дивно.

Дівчина смикалася на стільці, когось шукала. З подругами тикала на різних хлопців. І ніби дражнила мене, спокусливо поїдаючи морозиво.

Тільки збирався зробити замовлення для її столика. І так, перевіреним способом, підбити на рішучість. Шатенка сама кинулася до мене. Та ще й запропонувала мій танець купити. І пізніше не сперечалася, коли я відвів її у номер.

Зблизька розглянув її краще. Миле обличчя, така худенька, що здається зовсім тендітною. Зворушливо кліпала яскраво-зеленими очима в обрії пухнастих вій. Вона приємно пахла сумішшю цитрусів з ваніллю і навіть прикривалася сором'язливо. У ліжку поводилася далеко не так, як мої досвідчені коханки або Злата.

А я втратив весь контроль, варто було поцілувати її соковиті м'які губи. Навіть подумав, що можна буде зустрітися ще раз і все повторити.

Несподіванки сталися після мого походу у душ. Загадкова шатенка втекла.

Якого дідька? Від мене не тікає ніхто!

Одного облому, мабуть, їй здалося мало.

Біля ліжка помітив конверт. Такий, який дарують з грошима на свята. Відкрив його і що я там побачив? Чітко сума на зняття номера у клубі. І побажання написано:

«Використати на хтивого самця з клубу».

Це вже був удар між ніг! Оце стерво.

Я збирався кинути їй кілька купюр за годину розваги. Але ніяк не думав, що сам стану жертвою. За мене заплатили. Хай йому грець. За мене! Вперше стався зі мною такий сором.

Злий і оскаженілий вилетів на перший поверх клубу. Першим бажанням хотілося нагодувати жартівницю її ж конвертом з грошима. Але я її не знайшов. Подруг не виявилося теж.

Дідько. Мене використали і втекли.

Найгірше, що я міг потім зробити - показати конверт друзям. Тепер я мушу терпіти їх глузування. Мало мені Злати, ще й мисливиця познущалася.

Але нічого, якщо вона знайшлася, приповзла сама, як мила дівчинка, прямо до мене у підпорядкування, тоді я влаштую підлій заразі веселе життя.

Після того як пішла істерична Злата, незабаром зателефонував тато. Благав поводитися з терпінням з нареченою. Інакше він не дочекається онуків, а я так і проживу без спадкоємців порожнє і нікчемне життя, де одні розваги.