Розділ 37.1

Я виходжу з бізнес-центру до божевілля схвильована. 

Сьогодні мій перший робочий день. 

Команда сформована і нам нарешті розповіли, чим саме ми займатимемося. 

Не дивно, що мене так просто прийняли. Кандидатів адже було багато. 

Юлія Білецька - донька шановного бізнесмена Савіна і колишня, за чутками, дружина Захара Білецького. Чим не ідеальне прикриття? Я оберталася у світських колах. Якщо мене і забули, то дуже швидко згадають. Красива, ефектна, самотня, яка бажає познайомитися з успішним чоловіком. 

Кому на думку може спасти, що знайомство підлаштоване і насправді я працюю під прикриттям? 

До того ж мені буде легко отримати запрошення на всякі закриті вечірки. Одна з них цієї суботи. У заміському гольф-клубі, членство в якому просто так не роздобути. 

Я сідаю за кермо, але мотор не заводжу. Дістаю телефон, гортаю контакти. 

Номер брата я взяла в матері. Із батьком я поки що зустрітися не готова. 

Тисну на виклик. 

Всі ці роки я стежила за соцмережами своєї сім'ї. І точно пам'ятаю, що в нього було багато фото з «GreenWood». Не пригадую, щоб раніше в брата були якісь інші захоплення, крім тусовок, алкоголю і реабілітаційних центрів, але час іде і люди змінюються. 

- Алло, - лунає по той бік знайомий голос. 

Серце стискається від нестерпного болю. 

- Ви будете говорити сьогодні чи ні? - чується роздратоване. 

Як завжди у своїй манері. 

- Гей, не груби своїй молодшій сестричці, - намагаюся пожартувати, бо не знаю, з чого почати розмову. П'ять років мовчала і тут набрала раптово. 

- Юля? Ти чи що? Сестро, взагалі з глузду з'їхала? Куди ти пропала? Знаєш як ми всі переживали? Хто взагалі так робить? А тепер дзвониш як ні в чому не бувало? 

- Я зрозуміла, ти не радий мене чути, передзвоню пізніше, - жартую. 

Влад сміється. 

- Мама казала, що ти повернулася, але я не очікував, що тобі цілий місяць знадобиться для того, щоб набрати свого улюбленого брата. 

- Місяць ще не настав. Як щодо того, щоб побачитися? Тільки не вдома, з батьком я ще не готова розмовляти. 

- М-да, сестричко, справ ти, звісно, наворотила. Знаєш скільки лайна після тебе батько й Захар розгрібали? Мене навіть перевершила. 

- Давай не будемо про минуле, - зітхаю. - Я чула в суботу якийсь турнір із гольфу буде і вечірка в «GreenWood». У тебе є членство? Могли б там зустрітися. 

- Звісно. Без проблем. До того ж, я і так туди збирався. Потрібно з однією людиною перетнутися. 

- Чудово, тоді побачимося в суботу, - відповідаю, відчуваючи, як усередині все стискається від хвилювання.

- Тільки не збігай, сестричко. 

- Постараюся, - сміюся, і завершую дзвінок.

Усередині все вирує від емоцій. Я не була готова до того, наскільки важко буде просто почути його голос після стількох років. Але зараз я знаю, що маю бути обережною. Робота, яку мені належить виконати, не залишає місця для сентиментальності.

Після розмови з братом прямую до дитячого садка. Намагаюся не думати про те, що на мене чекає попереду, адже сьогодні я - просто мама, яка має забрати свою доньку. 

Зупиняю машину біля входу і заходжу всередину, щоб зустріти Діану. Вона, як завжди, помітивши мене, одразу кидається на шию.

- Матусю! - її голосок дзвенить від радості. - Ти прийшла!

- Звичайно, прийшла, сонечко, - обіймаю її міцно, притискаючи до себе. - Як твій день минув?
- Добре! Ми ліпили з пластиліну і малювали метеликів! - збуджено починає розповідати, і я посміхаюся, відчуваючи, як моє серце наповнюється теплом. - А тато прийде сьогодні ввечері?

Запитання змушує мене на мить завмерти. Захар дедалі більше й більше займає місце в її думках, і з цим нічого не поробиш.

Чесно кажучи, я вже два дні чекаю, що він зателефонує мені з наріканнями щодо фото, що я скинула Єві. Але вона, схоже, не сказала йому ні слова. Як я й очікувала. Єва не дурна. І горда. У нас є дещо спільне. Вона воліє, як і я, мовчати, не влаштовувати скандалів із цього приводу. Тому що утримати Захара занадто складно.

Але її довіру і впевненість у собі підірвано. Потрібно зробити все, щоб вивести її з себе. Рано чи пізно вона повинна оступиться. Мені потрібно позбутися її всіма можливими методами. Тому що участь Захара в житті Діани передбачає знайомство з Євою. 

Ми не зможемо уникнути цього. Єва - жінка, з якою він живе, проводить свята, їздить у відпустку. 

А я нізащо не допущу, щоб вона була поруч із моєю донькою. Вона та сама жінка, через яку Діана залишилася без батька. Не було б Єви, все в нас із Білецьким могло бути по-іншому. 

Усе ж він такий самий чоловік, як і всі. Він не встояв переді мною п'ять років тому, хоч і стверджував, що ненавидить. Приручити не так складно, коли немає суперниці. 

- У тата багато роботи, - намагаюся відповісти якомога м'якше. - Але знаєш що? Сьогодні ми повеселимося без нього. Як щодо піци та мультиків?