8. Ілля

Здається, я спав дуже добре. А ще мені було тепленько і приємно. Щось поруч заворушилось і я розплющив очі. 

Бляха, краще б не розплющував. 

Олена лежала до мене спиною, міцно притискаючись до мене всім тілом. А моє тіло, яке давно не мало сексу, відреагувало на це просто миттєво. Авжеж, сам факт ранку теж "підняв" бойовий настрій, але все ж головною причиною була красива блондинка в моєму ліжку. 

Цікаво, вона ще спить?

Олена  щось пробурмотіла і раптом сіла на ліжку. Її очі з обуренням дивилися прямо на мене. 

— Ти порушив кордон! — заявила вона.  

— Це ти порушила, глянь уважно, я на своїй половині ліжка! — я усміхнувся. 

Вона почервоніла, поглянувши на “барикаду”, що опинилася у нас в ногах. 

— Ні, ну я розумію, ти певно хотіла спробувати, як це, принаймні спати з чоловіком в одному ліжку. Нічого, мені можеш штраф не сплачувати! — я вже не стримувався, навіть смішок видав.

 — Ти нестерпний! — насупилась вона.  — Я уві сні крутилася, але це не дивно, бо ліжко незвичне для мене. Але це не значить, що я хотіла щось там спробувати! 

— Ну, ти перша напала на мене, сказала, що я порушив кордон, — додав я грайливим тоном. Мені чомусь було дуже весело. — А я захищався, показав факти. 

— Ну вибач, — буркнула Олена. — Я не спеціально…

— Хоча мені було приємно, я офіційно дозволяю тобі порушувати цей кордон, — сказав я урочисто. — Моя половина ліжка відкрита для мешканців твоєї половини! 

Вона не витримала і розреготалася. 

 — Тобі не здається, що ми вже запізнюємося на роботу? — сказала, витерши сльози, що виступили на очах від сміху. 

— Думаєш? Ніби будильник мій не дзвонив, — я почав шукати телефон, виявилось, він впав на підлогу. — Бляха, ми реально запізнюємось! Ми не почули будильник, вже опів на десяту! Я завжди в офісі до десятої!

 — Тоді йди в душ, а я поки зроблю каву… Ой, а мала, їй теж треба погодувати?

— Няня вже мала прийти, — сказав я замислено. — Охорона її певно впустила… Піду розберусь. Іди в душ перша!

Я швидко накинув домашні штани і пішов до виходу. 

Спустився вниз і дійсно побачив няню, яка сиділа в телефоні.

— Ангеліно, вибачте, я проспав, — сказав я. — Добре, що охорона вас впустила. Розбудите малу самі десь за хвилин двадцять? Коли ми з Оленою підемо? Олена — моя еее… дівчина, — якось незграбно додав я. 

 — Доброго ранку, так, звичайно, — вона кивнула. — Я приготувала кашу на сніданок, якщо хочете, можете снідати. там на всіх вистачить. 

— Дякую, ви дуже виручили, — я усміхнувся і пішов назад нагору. 

Щойно зайшов, буквально зіштовхнувся з Оленою, яка застібала кофтинку прямо в районі грудей. Я завис на тому гудзику, якого торкались її пальці.

Вона з переляку ніяк не могла його застібнути, гудзик не хотів проходити у петельку. 

— Давай сюди, а то ми остаточно запізнимось, — я швидко торкнувся пальцями тканини і застібнув гудзик. При цьому серце забилось частіше, ми знову були дуже близько… Бляха, ну не маю я заводитись, прямо як підліток, від такої дрібниці. — Я еее… в душ! Няня там вже приготувала сніданок, іди пий каву, зараз прийду! І ще одне… для няні ми пара! 

Олена якось дивно поглянула на мене, кивнула і майже бігом вискочила з кімнати.  

Я швидко прийняв душ, відчуваючи себе придуркувато. Ну якого біса це все зі мною відбувається? 

***

Коли вже спустився вниз, мала все ще не встала, тож ми швидко поснідали з Оленою і поїхали на роботу.

Вже коли підʼїжджали вона раптом сказала:

— Може ти мене висадиш трохи не доїжджаючи до роботи, щоб ми не разом заходили? А то ще почнуть пліткувати…

— До речі… Точно. Нам треба обозначити наші стосунки на роботі, щоб у соцслужб не було запитань, — сказав я. — Тож ні, ми зайдемо разом і я скажу всім, що ти моя дівчина... 

Брови Олени різко поповзли догори… 

***

Гортайте далі, там багато продовження --------->