Книга 3. Ти обираєш Шлях. Глави 1-10

4. Щойно я зайшов до кабінету Бережника Традицій, то мало не оглух від гучного крику:
- Стій! 

4. Кошлатий, зарісший, чимось нагадав мені бачених сьогодні традиціоналістів, Лапе вивалився з купки пасажирів, волочачи за собою валізу.

7. Нечисленні перехожі відскакували й притискалися до будинків і парканів, проводжаючи нас переляканими вигуками.

7. А зараз, лежачи на бруківці, я з подивом побачив, як мого противника обліпила справжня кучугура снігу.

9. Усі були одягнені просто, звичайні полотняні штани та вишиванки. Багато хто йшов босоніж, хтось надів широкополий капелюх, хтось розпустив волосся...

9. Якоїсь миті десь удалині я почув самотню сопілку, її мелодія немов запалювала на безмісячному небі зорі, одну за одною.

9. Дорога раптом розділилася. Усі, хто йшов попереду, вибирали бік на свій смак, я думав піти наліво, але потім подумав, який сенс, і повернув направо.

9. Цей гребінь був лише невеликим майданчиком інших сходів, вузьких, обгороджених ажурними, майже невидимими поручнями, що спускалися у величезну порожнечу вниз.

9. Тональність музики змінилася. Від каменю раптом немов відлипли досі непомітні жіночі силуети, вони плавно й абсолютно безшумно заковзали по колу... гнучкі, швидкі, стрімкі, при цьому якісь небезпечні, але дуже привабливі.

9. - Слово! Слово! - пророкотіло, прошелестіло, промовилося навколо.

10. Айя зітхнула й подивилася на мене, як на ідіота.
- Прикраси, каблучки... з міфрилу. Це дуже цінні речі, особливо якщо їх створить справжній майстер.