Розділ 1

​🎨 Ліза: 

​Мій день зазвичай починається не з променів сонця, а з усвідомлення, що мій старий планшет видає більше «глюків», ніж я - ідей для малювання. Якщо ви думаєте, що життя творчої дівчини — це естетичні скетчбуки та берети, то мушу вас розчарувати. Моя реальність — це розтягнуте худі з плямою від гуаші, хронічний недосип і щоденна боротьба з баристою за право не чути «експресо» з літерою «к». Це вбиває в мені естета швидше, ніж ціни на нову техніку.

​Я не вірю в романтику. Ну, принаймні в ту, яку показують у кіно, де хлопець біжить за тобою під дощем. У житті він просто намокне, підхопить застуду і звинуватить у цьому тебе. Мені потрібен новий Wacom, а не квіти, які за три дні перетворяться на сміття. Прагматично? Можливо. Але рахунки за світло натхненням не оплатиш.

Саме тому, коли Марк Бєлов підійшов до мого столика в кафе з таким виглядом, ніби щойно зійшов з білборда дорогих парфумів, моєю першою думкою було: «О боже, тільки не кажи, що він зараз почне мені щось втюхувати». Але його пропозиція виявилася значно дивнішою за продаж косметики.

​🏆 Марк: 

​З боку моє життя виглядає як ідеально відфільтрований профіль в Instagram. Капітан команди, хороші оцінки, батьки, які вже розпланували моє майбутнє до 2040 року. Але в цьому ідеальному житті є одна проблема: Юля. Моя колишня, яка вирішила, що наше розставання було «просто технічною паузою», і тепер з’являється скрізь, як настирливе сповіщення про оновлення системи.

​Мені потрібен щит. Хтось, хто настільки не схожий на моє звичне коло спілкування, що ні в кого не виникне сумнівів: у Марка Бєлова «нові серйозні стосунки».

​Я спостерігав за Лізою п'ять хвилин. Вона виглядала так, ніби готова вкусити будь-кого, хто підійде ближче ніж на метр. Вона малювала щось похмуре в блокноті й відверто ігнорувала весь світ. Ідеально. Вона не буде закохуватися, не буде виносити мозок і, головне, Юля нізащо не повірить, що я міг вибрати таку дівчину «просто для галочки».

— Привіт, — я ввімкнув свою фірмову посмішку, від якої зазвичай тануть навіть найсуворіші викладачі. — Хочеш за місяць акторської гри отримати суму, якої якраз вистачить на той планшет, про який ти мрієш?

​Вона підняла очі. В них було стільки скепсису, що на мить мені здалося, ніби я забув, як дихати.