Глава 5: Магія, що не потребує флаконів

Після того як хмара правди розсіялася, на площі повисла дивна тиша. Я чекала гніву, проклять або, принаймні, мітли в лоб. Але замість цього Головна Відьма раптом… розсміялася. А за нею почали сміятися і вельфи, і навіть закоханий казан перестав співати й видав щось схоже на полегшене зітхання.

​— Знаєш, Алісо, — сказала Грізельда, витираючи сльози від сміху, — бути «ідеальною» було так нудно, що я ледь не перетворилася на жабу від туги. Твоя правда була куди кориснішою за будь-яке закляття.

​І тут я побачила його. Марк. Він стояв на краю площі, спираючись на дерево, і посміхався так, ніби щойно подивився найкращу виставу у своєму житті. Марк — звичайна людина, мандрівник, який випадково забрів у наш магічний куточок і залишився, бо йому тут сподобалося наше безглуздя.

​Він підійшов до мене, проігнорувавши закохану мітлу, що намагалася його причесати.

— Ти була неймовірна, — сказав він, беручи мене за руку. — Нарешті ти не фея, а просто ти.

​Ми вирішили не чекати «магічного підходящого моменту». Весілля в Країні Дружби — це окремий вид комедії. Замість білих голубів у нас літали закохані казани, замість весільного маршу грали вельфи на грибних дудках, а замість благословення — відьми чаклували, щоб у нас завжди було достатньо кави, коли хочеться втекти від реальності.

​Ми стояли там, посеред цього безумства: фея, що не вміє користуватися власними зіллями, і Марк, який любить її саме за те, що вона постійно все плутає.

​— Алісо, — прошепотів він, поки всі навколо сперечалися, чи треба кидати в молодят пелюстки троянд, чи краще — сушені гриби. — Ти ж не переплутала імена в документах?

​Я подивилася на нього, потім на свої крильця, які нарешті перестали нервово смикатися.

— Марку, я впевнена на всі сто... ну, або хоча б на дев'яносто. Але яка різниця? Головне, що тепер ми офіційно «найбільші катастрофи» в цій країні.

​Країна Дружби виявилася не місцем ідеальних істот, а притулком для тих, хто нарешті дозволив собі бути справжніми. І я, Аліса, нарешті зрозуміла: щоб знайти кохання, не треба бути ідеальною феєю. Треба просто вчасно переплутати флакончики і зустріти людину, яка засміється разом з тобою.

Кінець