Глава 12

Я сиджу в своєму номері, намагаюся тремтячими руками вгамувати тремтячі коліна, ще те видовище. Коли відчиняються двері й тихо входить Дарен мій мандраж лише посилюється.

- Як там Грант? - від почуття провини, я не можу подивитися йому в очі.

- Поки у важкому стані, але лікар каже, що жити буде, щоправда шрами залишаться на все життя, та й зір відновити не вдасться.

- А хіба ... ну, модуль не може зробити йому нове тіло або зцілити?

- Валері, ми не можемо скидати шкіру чи відроджуватися заново, - скрушно зітхає батько, сідаючи навпроти. - Модуль видозмінює нашу біомолекулярну масу при народженні в цьому світі, залишаючи нам можливість приймати нашу природну форму, це складний процес субатомного рівня. І якщо твоє тіло пошкоджено - воно таким і залишиться, якщо тільки ти не володієш здатністю регенерації. Але у Гранта такого дару немає, він пірокінетик, грає з вогнем, і ти якимось чином використала його здатність проти нього самого. Ми поки не зовсім впевнені, але здається, ти здатна переймати здібності інших - це і є твій дар. Ти емпатик.

- Я не хотіла його так сильно поранити ... боже, я цього взагалі не хотіла, - заламуючи руки, стогону я. - Просто я розлютилася на нього і я не знаю, як це сталося! Воно не кероване! Чому це відбувається тільки зараз?!

- Близькість інших шудр пробудила твої здібності. Всім цим можна керувати, просто потрібен час, щоб прийняти свою сутність і навчитися тримати свої емоції під контролем. Я розумію, що ти нашкодила Гранту через незнання, але шудри все одно страшенно розлючені таким поворотом подій. Плюс твоє ставлення до паріта додало проблем. Тобі не дозволять покинути місто. І поки тобі заборонено спілкуватися з ким-небудь з нас, до прийняття остаточного рішення. Глава роду хоче поспостерігати за тобою і подумати. Скажу відразу, будь-який з варіантів, а їх два - для тебе виявляться непростими. Або тебе стерилізують, заблокувавши пам'ять та виженуть з міста, або приймуть та приборкають.

Вони не збираються мене за це саджати до в'язниці або вбивати, але те, що вони мають намір зробити - ймовірно, ще страшніше.

***

- Мамо! Мамо, я знаю, ти тут! - не дочекавшись відповіді, Джейк направив долоню в бік дверей - і ті розчинилися, ніби від протягу.

- Зовсім не обов'язково застосовувати свої здібності на кожному кроці! - підібгавши губи, вимовила доглянута красива жінка з такими ж, як у нього сірими очима, піднявшись назустріч синові. Кора вже знала, що він врятував ту дівчину.

- Ви всі можете мене уникати. Ти можеш навіть відректися від мене, але я не дозволю вам її вбити! - заявив Джейк, переходячи в наступ. - Вона не винна в тому, що її батьком виявився шудр. Вел нічого не знала!

- Не смій вимовляти при мені її ім'я! Вона жахливе непорозуміння, помилка генетики! А помилки треба виправляти! Воно не повинно було з'явитися на світ! І якщо від неї не хочуть позбутися шудри - це зробимо ми!

- Та зрозумій же ти, вона міркує та поводиться, як звичайна нормальна дівчина! - гнівно заперечив Джейк. - Правда лякає її. І якщо вона з'явилася, як зв'язок цього і нашого світу - значить тут їй місце. І не тобі вирішувати! Я знаю, ти злопам'ятна і можеш вистежувати жертву роками, але запам'ятай, мамо - я буду йти по твоєму сліду, і якщо з Валері що-небудь станеться з вини парітів – я підірву модуль. Я не шуткую!

- Ти з глузду з'їхав? - округлила очі Кора, не впізнаючи в цій людині свого сина.

- Так, збожеволів, май це на увазі. Якщо ти нашкодиш Вел – всі ми постанемо перед людьми в нашому справжньому обличчі і тоді на нас почнеться полювання, але мені вже буде все одно. І ще ... про це я думав задовго до появи Вел, - Джейк ніби навмисне, наперекір матері повторював ім'я дівчини. - Я хочу розірвати угоду з Дайєн. Ніякого шлюбу між нами не буде, тому що я, як і раніше, продовжую дотримуватися думки, що нам потрібно не закріплюватися, а вироджуватися, нам не місце в цьому світі і я не хочу продовжувати свій рід! Тим більше, що Дайєн навряд чи захоче мати чоловіка, який переспав з шудрою.

- Ні, ти не посмієш зі мною так вчинити! - гнівно вигукнула Кора. - Ти зобов'язаний слідувати нашим правилам, Джейку! Життя, це боротьба, якщо ти не борешся, ти падаєш вниз та розбиваєшся! Я не допущу, щоб мій син зламався або став відступником! З Дайєн я розберуся, вона прийме тебе будь-яким!

Джейк з гіркотою розсміявся:

- Мамо, зупинись! Ти що, правда, не тямиш?! Я вже відступник, тому що паріти ніколи мені не пробачать цієї помилки, і я вже не хочу забувати того, що у мене було з Валері, тому що не можна приховати того, що я був щасливий з нею. І я буду ненавидіти Дайєн або яку-небудь іншу дівчину, за те, що вона не може дати мені того, що давала Вел. І ті з нас, у кого є дар ясновидіння завжди будуть про це знати. За цей короткий час я безповоротно змінився, мамо. Тому змирися, що в цій ситуації ти безсила!

- А якщо я дам тобі слово, що ніхто з парітів її й пальцем ніколи не зачепить, ні за що і ні за яких обставин, але в обмін на це - ти одружуєшся з Дайєн? - звузивши очі, запропонувала Кора, вичікувально гіпнотизуючи сина.

***

В мені дійсно щось надломилося. На тлі цих надприродних абсурдно-фантастичних подій життя, тим не менше, стало здаватися мені ще жалюгіднішим. Я вже не можу визначитися хто я, де свої, а де вороги, і як боротися з безвихіддю за свою любов? Я дуже боюсь заплутатися та збожеволіти, і гостро усвідомлюю, що саме зараз мені небезпечно залишатися на самоті, мені як ніколи потрібен друг, той, хто подивиться на ситуацію тверезо і виважено, але Лі поки не з’явився. З моменту відправки повідомлення я в постійному режимі очікування. Чим би я не займалася, що б не робила - я жодної секунди не перестаю чекати.

І на даний момент через свої переживання, через всю ту хрінь, що зараз купчиться навколо - мене раптом різко стала дратувати власна неординарність та яскраві фарби. Тепер я вперто, навіть можна сказати маніакально, бажаю бути такою, як всі. Для такого випадку у мене навіть припасені спеціальні речі, індикатори настрою - однотонний одяг сірого кольору та лінзи, що роблять мої очі однаково карими. Мало того, психанув, дійшовши до ручки, я перефарбувала свою шикарну руду шевелюру в темно шоколадний колір! Визнаю, це психоз, я ховаюся за цим образом, але так мені спокійніше, коли я знаю, що не виділяюся.