ХЕПІ-ЕНД

Про весілля молодого європейського магната не писали хіба що ліниві або дуже віддалені таблоїди світу. Рейтинг компанії Chеopard миттю злетів, а продажі весільних прикрас почали приносити небачені прибутки. Через це наше гучне весілля та навіть насичена кругосвітня подорож  стали доволі непомітними для родинного бюджету.

Але все по-порядку. На пишній галявині маєтку, біля Женевського озера, нас вінчав католицький єпископ. І хоча наречена була християнкою, після підписання деяких паперів – мені було дозволено стати однією з головних учасниць цього  неперевершеного дійства.

Арка з біло-рожевих квітів та доріжка для наречених вся обсипана пелюстками півоній та троянд – виглядала казково. А коли я побачила кількість стільців для гостей, взагалі подумала, що не витримаю процедури. Та якщо Зоряна Вербицька дожила до цього моменту у своєму складному й не дуже веселому житті, то стати серед такої краси леді Берк, вона вже якось зуміє.

Тільки того урочистого дня я познайомилась зі своєю свекрухою та землячкою Оленою Білоус, прізвищем якої в нашу першу зустріч представився мені Коханий. Жінка звісно мала чарівні риси обличчя справжньої українки: великі сині очі, ніжну рум'яну шкіру та гнучкий, непідвладний часу стан. А ще доброзичливу й жартівливу вдачу, котрих не можуть стерти з нашої душі ні проблеми, ні вік.

Не хотілося б шикувати сукнею, але  витвору мистецтва, котрий створив на замовлення Берків один відомий французький дизайнер, що спеціалізується на весільному вбранні – я точно недостойна. Знаєте, страшенно хотілося відразу похизуватися тією красою перед нареченим, та я на гарматний постріл  не допустила його, бо ще з часів двійника-кривдниці, стала страшенно забобонною. Цей шедевр бачили на мені лише кілька служниць і Танька, що зі своїм Владом та діточками вже прибули на наше з Коханим свято.

До вінця, гордо й піднесено, вів мене тато Джорджа – пан Ріхард. Він сказав, що не може допустити аби його прекрасна донька відчувала себе, по дорозі до вівтаря, самотньою.

Та яка там самотність? Я навіть не знала, що у родини Берків стільки високопоставлених знайомих та рідні в  усьому світі. В першому ряду сиділи кілька справжніх принців і лордів та арабські шейхи. Звісно за часів свого керівництва металургійним комбінатом я звикла до публічності та високих манер, але сьогодні виглядала, як годиться нареченій, збудженою й страшенно розгубленою.

А неперевершений спадкоємець ювелірної династії Берків вийшов до гостей осяяним і казковим. Для мене Коханий у будь-якому вигляді був жаданим та чарівним, але цей білосніжний фрак та золотава краватка додавали його оксамитовому погляду такого неймовірного блиску, якого я ще зроду не бачила...

Він привітно вклонявся запрошеним та здавалося скоро вибухне від Щастя. А коли зазвучали фанфари й пан Ріхард неквапливо повів мене до арки молодят – Джордж стояв майже не дихаючи й танув у мені отим своїм всепоглинальним хижацьким поглядом. Я тремтіла, наче вісімнадцятирічна, але ж повинна була витримати  це божевільно прекрасне дійство.

І коли той сивий дідусь, у єпископській тіарі, закінчив свою промову та дозволив сказати нам кілька слів – я була готова втратити свідомість. Та мій прекрасний принц весь час підтримував мене поглядом, а коли ніжно доторкнувся вустами до моїх губ - подарував нові сили. Тепер ми стали чоловіком і дружиною перед Богом і людьми...

Далі був банкет та величезний красивий торт з такими ж ніжними квітами. Був танець молодят на галявині, якісь неймовірні промови й побажання, а я ледве трималась на ногах і не знала чи доживу до кінця урочистості? Та ось мій єдиний, тепер законний Чоловік раптом схилився до вушка й попросив:

– Зоре моя небесна! А давай вже втечемо з цього збіговиська геть!

– Я згодна! – посміхнулась я йому й дійсно була згодна з ним на все на світі. З кожним прожитим днем, я кохала Його все більше й більше і мені не потрібні були його прийоми багатіїв та складні схеми рахунків, а лише неймовірні карі очі, що тонули в мені кожної ночі та вдень. Більшого мені не потрібно!

Про свій металургійний бізнес, в який я вклала багато сили й кращі зі своїх молодих років, можу сказати наступне. Десь через місяць після весілля я, з легкістю, продала його одному багатому конкуренту. Адже мій Коханий миттю заборонив своїй дружині продовжувати її «робітничу» діяльність.

І будь ласка не зітхайте ті, хто скаже, що я втратила свою гордість та автентичність. Нічого подібного! Леді Зоряна Джордж-Ріхард Берк навіть якби її порізали на маленькі шматочки – кожним з них дихала б і належала лише одному на світі. Беззаперечно й абсолютно вільно віддавала йому всю себе, бо він її Обраний навічно!

У кругосвітній подорожі ми побачили багато цікавого та зустріли купу дивовижних людей, а ще я відкрию Вам одну маленьку таємницю. З подорожі ми привезли, в мені, ДВІ краплинки нашого неймовірного Щастя. Й ці крихітні створіння вже починають трохи мучити мене. Та я на все згодна! Час летить доволі швидко і в належний день ми з Коханим побачимо оченята відразу двох своїх маленьких діточок.

Особисто я хочу хлопчика з чарівними карими та дівчинку з синіми очима. Але ж рішення прийме Господь і ми з ним будемо точно згодні, бо в будь-якому випадку наша з містером Берком прекрасна подорож продовжиться й ні за що не потьмяніє!

А якщо цю мою розповідь читали жінки, котрі ще чекають на свого Судженого – я щиро бажаю кожній: одного разу зайти за подарунком у звичайну ювелірку й зустріти там свого єдиного принца. Я не бажаю такої боротьби та випробувань, через які пройшли МИ. ПРОСТО НЕХАЙ ВАШЕ ЖИТТЯ НАПОВНИТЬСЯ ЩАСТЯМ І НІКОЛИ ВАС НЕ ПОКИНЕ!!!