1. Саша

Брат думав втекти з дому непомітно, але мене не обдуриш! 

— Я теж хочу на вечірку, — сказала, надувши губи. — Я ж тебе прикривала минулого разу перед батьками, то ти мені винен виконання мого бажання!

— Сашо, коли ти мене прикривала, мені вже майже двадцять! І моя група набирає популярність! Я вже заробляю більше, ніж більшість київлян в пару разів!

 — Що, забув, коли тебе сфоткали в якомусь стриптиз-клубі. і батьки бушували, а я сказала, що це фейк! І вони повірили! Тепер я їду з тобою, і заперечення не приймаються!

— Навіщо тобі на ту вечірку? — брат насупився. — Це ж ода нашій групі. Хіба ти фанатка? Завжди навпаки казала, що тебе не цікавить музика, хоча в дитинстві, я памʼятаю, як ти дивилась на  Вадима.

 — Нічого подібного, не дивилась я на нього, — відчула, що червонію. — Але мені так нудно вдома, друзі пороз’їжджалися на канікули, то хоч на вашу вечірку сходжу, щоб не померти від нудьги! 

— Ну добре, але підеш рано, максимум о першій. Я потім не зможу приглядати за тобою, у мене свої плани, — сказав Андрій. 

 — Добре, урочисто обіцяю, що о першій я, як та Попелюшка, вирушу додому, — я засміялась. 

— Хіба Попелюшка не о дванадцятій їхала? А ладно, забий, — він махнув рукою. — У тебе пʼять хвилин, щоб перевдягнутися…

***

Я швиденько одягнула коротку спідницю і топик, підвела губи яскравою помадою, побризкалась улюбленими парфумами і випурхнула зі своєї кімнати. Добре мати старшого брата. А ще, коли в нього є симпатичні друзі! З Вадимом я знайома дуже давно, але він ніколи не сприймав мене всерйоз. Він — соліст гурту, від дівчат відбою нема, а я  — для нього мале дівчисько, сестра друга, до якої треба ставитися трохи поблажливо. Здається, він навіть не помітив, що я встигла вирости, і мені виповнилося вісімнадцять. Для нього я так і залишилась підлітком. 

— А у Вадима дівчина є? — запитала я у Андрія, поки ми їхали на вечірку. 

— Нема, фанатки скаженіють, всі хочуть стати для нього "єдиною", фантазують всяке… Ти б бачила, скільки йому приходить всяких листів, і паперових, і просто повідомлень в соцмережах. Ну, я радий, що у мене фанаток менше, геморою через це теж менше, — усміхнувся брат. — А грошей так само.

 — Зрозуміло… — протягнула я. 

Вдала, що мені байдуже, але разом із тим з’явилося приємне відчуття при думці, що Вадим досі не має дівчини…

***

Коли ми зайшли досередини, вже гучно грала музика, хлопці і дівчата танцювали, я йшла слідом за Андрієм, почуваюся трохи насторожено, адже нікого тут не знала. Раптом побачила хлопців з його групи, які стояли біля столика з напоями. 

 — Привіт! — вигукнула я, наближаючись до них. — Можна мені коктейль?

— Це ти скажи, чи тобі вже можна коктейль, — Вадим окинув мене якимось поблажлиим поглядом і мене це розізлило, але я поки що тримала себе в руках.

 — У серпні мені виповнилось вісімнадцять, — гордо сказала я. — Андрій не дасть збрехати!

— Ой, ну вибач, ти така-а-а доросла! — Вадим засміявся. — Чи думала, якщо намажешся червоною помадою, одразу станеш жінкою? Мала, жінками не так стають!

 — А як, може, розкажеш мені? — я поглянула йому у вічі. 

— Ну, — він торкнувся долонею мого запʼястка і подався до вуха. — Спочатку треба принаймні раз з кимось переспати. 

— Фу, який ти вульгарний, — сказала я, відчуваючи, як щоки заливаються рум’янцем. — А як же кохання? 

— Щось типу такого? — він раптом відсторонився від мене і став на одне коліно, схопивши мене за долоню: — Сашо! Ми з тобою знайомі з дитинства, знаєш, я завжди думав про тебе, але тоді ми були дітьми… А от зараз, зараз вже можна нічого не приховувати. Сашо, ти вийдеш за мене?

Хлопці дружно зааплодували. А я вирішила підіграти, подивилась на нього і сказала:

 — Так, я згодна! 

Раптом зала почала гудіти, вигукуючи "Гірко", я розгублено озирнулася на брата, очікуючи, що він прийде мені на допомогу.  Але його не виявилось поруч. 

А тим часом Вадим подався вперед і прошепотів мені в губи: 

— Грати, так до кінця? 

Моє серце мало не вискакувало з грудей. хоча я старалася не показувати цього. Лише мовчки кивнула. 

Краще б я відмовилась, бо коли він заплющив очі і його губи торкнулись моїх, мені раптом стало сумно від думки, що це все лише жарт… 

Однак я відповіла на поцілунок, подумавши, що може хоч раз в житті зроблю це з тим, з ким хотіла так довго… 

А потім все ж відсторонилась і відвела погляд. 

— О, Вадиме, це  було прекрасно! — почули ми жіночий голос і обернулися, побачивши красиву доглянуту жінку років під тридцять. — Ви ніде не сказали, що планували зробити пропозицію своїй дівчині! І дівчину приховували! Не хочете прийти на наше телешоу, нам якраз не вистачає однієї пари! Пара переможців отримає романтичний тур до Парижу на три тижні!

Вадим вже збирався щось відповісти, і, судячи з його розгубленого вигляду, це точно мала бути відмова, але я вирішила помститись йому за цей спектакль, а до того ж побувати в Парижі — було моєю найзаповітнішою мрією. Тож я наступила йому на ногу і звернулася до нашої співрозмовниці: