19. Мел. Одне ліжко на двох

Вимкнувши світло, я сховалася під ковдру. Ніл лежав непорушно, і я подумала, що, може, він уже задрімав. 

До мене ж сон не йшов, на новому місці завжди було важко засинати, а тепер ще присутність Ніла мене бентежила. Я відчувала тепло його тіла, хоча ми лежали і не дуже близько одне від одного. 

— Ти спиш? — запитала я пошепки. 

— Ні, — він відповів так само неголосно, його голос взагалі звучав якось незвично, ніби трохи схвильовано, хоча чому йому так хвилюватись… 

— І я не сплю, — я мимоволі усміхнулась. — Згадала, як коли ще вчилася у школі, мама відпускала мене ночувати до подружки, або та приходила до мене, і ми цілу ніч розмовляли про всяку всячину…

— Певно, за дівчатами батьки завжди більше слідкують. Хлопцям з цим простіше. Хоча, моїм батькам зі мною не було надто просто, я був ще тим гульвісою. А студентом так взагалі бунтував ще так. Мене навіть поліція забирала з пари не дуже легальних вечірок. 

— Це ж треба, ніколи б не подумала, що ти такий гульвіса, мені здається, ти навпаки, дуже спокійний, — сказала я. 

— Я і зараз був доволі падким на вечірки і таке інше. Люблю розваги… Хоча, останнім часом якось вони мене стали менше цікавити, — зізнався він тихіше.

— Цікаво, в чому так сталося, щось змінилося для тебе? — запитала я. — Чи ти просто вирішив вести більш здоровий спосіб життя?

— Не знаю, — він якось одразу відвів погляд. — Певно, щось таки змінилось, хтозна, що саме… 

— А для мене теж багато що змінилося, я ніколи б раніше не змогла наважитися на таку авантюру, як зараз, — сказала я, повертаючись на бік, щоб бачити його обличчя. — Якби мені ще кілька тижнів тому хтось сказав, що я переїду жити до чоловіка, якого знаю всього кілька днів… Я б точно не повірила! 

— Я б теж не повірив, якби мені сказали, що я впущу когось жити до мене, хай ми і тільки граємо стосунки. Все ж, треба мати високий рівень довіри, щоб отак когось впустити. Але знаєш, коли справа стосується тебе, я не проти. 

Мені було дуже хвилююче чути ці слова “коли справа стосується тебе”. Дивно, адже це не було якесь освідчення чи щось подібне. Зрештою ми просто друзі, і все одно на душі стало тепло і затишно. Я подумала, що таких чоловіків, як Ніл, певно, дуже мало на світі, таких особливих…

 — Мені дуже приємно це чути, — тихо сказала я.  — Думаю, нам обом буде корисний такий досвід…

— Так, я теж так думаю… Ну, треба лягати. Завтра рано маму зустрічати твою. 

 — Ага… Добраніч!

— Добраніч, — тихо сказав він і повернувся до мене спиною. 

Я заплющила очі і несподівано швидко поринула в сон…

***

Мені снилося, що я лежу на березі моря, мені так тепло, приємно, сонце гріє, і ніби якісь птахи кричать вдалині… Але потім дійшло, що це не чайки, а мій будильник на телефоні. Одночасно з цим усвідомленням прийшла думка, що я мала їхати на вокзал зустрічати маму. І тільки тепер, розплющивши очі, я згадала, що знаходжуся в квартирі Ніла. 

І не просто в його квартирі. я буквально була в його обіймах. Уві сні ми підкотилися одне до одного, і тепер моя голова лежала на його плечі, його руки обіймали мене, і його ноги теж торкалися моїх. І більше того, я відчула ще дещо, що змусило мене почервоніти. 

Ще й очі ми розплющили практично одночасно.

 — Ой, — тільки й вирвалось у мене…