Глава сімнадцята: Генерал який замість того аби вирішити створив проблему

 Абагейл вивели з клубу. Там на неї чекав Арнольд Лахновский і Круг. Останній тримав руку на рукоятці висівшого на поясi пістолета. Чи то від здивування, чи то від образи, але першим що вона сказала було:

- А де Денис? 

 Снайпер в оптичний приціл дивився на групу людей, що закидали удочки з яхти. Кількість виловленого нагадувало старий фільм "Діамантова рука". Він не знав чи дійсно в воді водолаз знаходиться, але улов в них був просто казковий. 

 Завдання в нього сьогодні було дещо незвичайне - треба було не ліквідувати ціль, а імітувати замах. Не звичайне, не означає складне. Просто обстріляти яхту. 

 Річка, відкрита місцевість, вiтер поривчастий і часто змінюючий напрям. Менш досвідчений стрілок запросто міг би не вірно врахувати силу і напрям вiтру, і як результат схибити. А потім випустити ще пару куль, намагаючися виправити свою помилку. Звучало цілком правдоподібно. 

 Снайпер припав до прицілу. Ловлячи паузи між ударами серця вiн приготувався до пострілу. На мить весь світ перестав існувати, був тільки стрілок і мішень. Але замість пострила снайпер різко сiпнувся, і упав замертво. 

 Денис Маглов витягнув клинок з його спини. Смертоносний шматок металу вiйшов якраз між лопаток. Напарник снайпера лежав поруч, з перерізаним горлом. 

 Обшукав убитих ,він склав трофеї в сумку. Йому дісталася снайперська гвинтівка Драгунова, компактний пістолет - кулемет "Скорпіон", і пістолети "Форд"  i "ТТ". Повертівши виріб радянської епохи в рухах, він пригадав блатну поговірку зі свого дитинства:

" Краще старенький ТТ, ніж дзюдо і карате",  засунув його собі за пояс. Коли маєш противником генерала СБУ то стволів багато не буває, як і бабла, яке з гаманців убитих перекочувало в кишеню Дениса Маглова. 

- Вам воно ні до чого, а мені в масть буде. Тепер хоча б Арнольд не підвiв. 

 Арнольд Лахновский, лежачі лицем в підлогу під дулом автомату, переконався на скільки був правий Денис Маглов. По його словам зникнення свого помічника, а як виявилося він в їх противника не багато не мало, а помічник, змусить прискорити  провести обшук в "НашелТехноЕкспорт". Цілью акції було залякати керівництво компанії, і показати що буде ,якщо не відмовляться від своїх намірів. 

 Цей варіант був резервний, оскільки вимагав відкритих дій. Але за словами самого ж Маглова - "Коли щось йде не по плану, шеф відразу бикує". Також планувалося захопити деякi матеріалів, що можуть компрометувати компанію. Але тут вже точно в них нічого не вийшло. 

 Через те, що план резервний, треба було банально зібрати людей, і що найголовніше - аргументувати свої дії. Навіть в нашій країні, навіть генерал СБУ не може без жодних пояснень і аргументувань послати спецпідрозділи туди, куди йому заманеться. Всілякому випадку відкрито. 

 Це давало їм декілька годин, які були використані на повну. Все що не те що компрометувало компанію, а кидало хоча б тінь підозри, були уже далеко. 

 - Сьогодні - говорила ведуча  новин - співробітниками Служби Безпеки України було проведено обшук в приміщенні компанії "НашеналТехноЕкспорт". Згідно з офіційною заявою віцепрезидента компанії Бориса Мельника, це була спроба рейдерського захоплення. 

  Правоохоронні органи не дають жодних коментарів з приводу даного інциденту. Але як нам стало відомо з власних джерел,  обшук не дав жодних результатів...

 Людина сидівша за столом вимкнула телевізор. Він як ніхто інший знав про безрезультатність обшуку. Генерал, у всілякому разi поки що генерал, Іван Яковлевич Сова особисто віддав наказ про проведення обшуку. 

 Його телефонна трубка вже розколювалася від дзвінків. I всі задавали йому одне єдине питання - "Якого біса?"- Всіх їх, не зважаючи на чини i посади, було послано по російськiй матері. Але здоровий глузд велів так не чинити, до поки не відбудеться головна розмова. 

 I ось висвітився номер який він чекав. Розслабляючи вузол на краватці, і розстібаючи верхній ґудзик  відповів:

- На зв'язку.

- Ти, дегенерат, ти що накоїв ?

- Виконував ваше розпорядження. 

- Що, що?!!- по той бiк слухавки були щiро здивований -  Нагадай коли я тобі наказував маски шоу в центрі міста влаштовувати? 

 Трясучими руками Іван Яковлевич Сова витер піт з обличчя.

- Ви мені наказали зірвати підписання угоди...

- Ти ідіот клінічний!!!- на тому кінці слухавки явно здали нерви - Ти зовсім там на хабарях розжирів що мозок заплив...

- Послухай ...- постарався заспокоїти співрозмовника генерал, але був перебитий:

- Це ти послухай ,недоносок. Ми всі, і я особисто, не слабо в тебе вкладувалися. Ти навіть не здогадуєшся стільки коштувало посадити твій зад у твоє крісло, і начепити на тебе погони. В замін ти мав розв'язувати наші проблеми, а не створювати нові. 

- Я все зроблю. 

- Сподіваюся. Бо інакше, як казав один мiй приятель, покійник - я забагато знав.