36 глава

*Майкл 
По дорозі Кейт заснула ,тому я вирішив відвезти її до себе додому .Я звинувачував себе в тому ,що запропонував ту дурну зустріч з Ніком і його дівчиною .Коли я побачив його біля заплаканої Кейт ,то готовий був його вбити. Він і справді божевільний .Краще нам триматись від нього подалі .Та якщо він ще раз хоч криво в її бік подивиться ,я його таки покараю за всі його брудні вчинки. 
Я підняв peach girl на руки і поніс в квартиру .Вона так мило спала ,що я не став її будити. Нехай відпочине ,бо сьогоднішній день і так був дуже напруженим. 
Я вклав її на ліжко ,а сам сів на м'яке  крісло .Ніяк не міг намилуватись нею .Не віриться ,що ми знову разом. Я ні секунди не задумувався над тим ,щоб погодитись на пропозицію Кейт .Я не знаю чому ми повинні розлучитись через 2 тижні ,але цього разу я не стану її напрягати і випитувати. Я готовий був пожертвувати всім ,лиш би вона була поруч. Хоч день або два ...Лиш би я міг ще більше побути з нею .
Я й сам не помітив як заснув .Прокинувся я в тому ж кріслі .Кейт ще солодко спала .Я пішов на кухню і почав готувати сніданок .І так ,вам не почулось .Ворнер таки готує сніданок. Потрібно відмітити цей день в календарі. За ці 15 хвилин я встиг зрозуміти ,що єдине ,на що я здатен —зварити каву. Я хотів приготувати млинці і навіть в Інтернеті рецепт знайшов ,але щось пішло не так .Спочатку я не зміг знайти борошно .Побачив якийсь білий порошок схожий на нього і додав його в свій чудо десерт. Тоді я й зрозумів ,що це було зовсім не борошно ,а крохмаль .Вилив цю фігню і почав робити спочатку .Потрібно таки найти те борошно ,бо без нього нічого не вийде .За декілька хвилин я таки знайшов його в себе на одній з полиць. Почав відкривати пакет і висипав на себе весь його вміст .Тепер я схожий на привида. Цей ранок просто супер .Ще й в той момент на кухню зайшла Кейт. Вона одразу почала сміятись з мене.
—Peach girl ,не смій .
—Майкл ,я не можу .Поки я спала ти встиг розгромити свою кухню .
—Я хотів зробити тобі сюрприз .
—Ну вітаю ,бо в тебе це вийшло .—дівчина аж присіла від сміху .
—Ну ,Кейт ,досить знущатись .
—Добре ,добре .Ти йди вмийся ,а я поприбираю тут і приготую нам сніданок .
—Добре. —я підійшов до неї і поцілував в щоку .—Люблю тебе. —я провів по щоці дівчини своїм вказівним пальцем і вийшло сердечко з борошна .На моєму лиці з'явилась усмішка. 
—І я тебе .—я пішов змивати з себе все це неподобство ,бо нам ще сьогодні в універ .Коли вийшов з душу моя кухня вже була чиста ,а на столі лежали запашні млинці. 
—Ти просто фея. Як в тебе це виходить ?
—Дуже просто .Я люблю готувати. Гаразд .Давай швидше снідати ,бо ми запізнимось в університет .
—Ок .В нас сьогодні буде насичений день. Після пар в нас одразу репетиція. 
—Ок.—Кейт стала сумною .
—Не переживай ти так .Я попросив Дерека і він поміняв нам години з іншою парою і з цими двома ми більше не пересічемось. 
—Дякую тобі .Я й справді не хочу їх більше бачити .
—Ну все. Усміхнись. 
—Майкле ,в мене є ще одне до тебе питання .Ти не шкодуєш про те ,що погодився вчора ...—я перебив її і взяв за руку. 
—Я ніколи не пошкодую ,чуєш .—заглянув їй прямо у вічі .—Я люблю тебе і не хочу більше нічого чути. Нехай ці два тижні будуть самими прекрасними в нашому житті .—Peach girl знову усміхнулась .—А тепер снідати ,бо справді запізнимось .
В універі все пройшло досить спокійно.Один викладач захворів ,тому в нас не було останньої пари .Ми просто спілкувались з друзями і мова зайшла про завтрішню вечірку на Хеловін ,про яку я зовсім забув .Зазвичай я ніколи її не пропускав. Вечірка завтра ,а наш конкурс починається післязавтра. Ми з Кейт трохи вагались ,чи слід нам йти ,бо перед конкурсом потрібно відпочити і виспатись ,але Фелісія з Дереком вмовили нас ,запевняючи ,що вечірка не буде до пізньої ночі. Після пар ми поїхали на репетицію .Мені дуже подобався наш танець і я надіюсь ,що ми пройдемо далі .Принаймі ,я все для цього зроблю .Потім ми з Кейт вирішили прогулятись вечірнім Нью-Йорком,який просто безмежно красивий в осінню пору. 
—Нам потрібно знайти костюми на Хеловін .—сказала Кейт. 
—Блін .Я взагалі про це забув. Тут поруч є крута крамниця .Думаю ,що ми знайдемо щось в ній .—я взяв її за руку і потягнув у вузьку вуличку .
—Привіт ,Майкле. 
—Привіт ,Джон. —я привітався з продавцем .Ми з ним давно знайомі ,бо я завжди купляв костюми на Хеловін саме в нього .
—Потрібні парні костюми для тебе і цієї милої дами ?—я косо глянув на Джона і він трохи стих. Зрозумів ,що Кейт моя дівчина. 
—Так. Ми хочемо щось особливе. —відповіла peach girl. 
—Тоді ви звернулись за адресою .Крутіших костюмів ніж у мене ви не знайдете більше ніде в Нью-Йорку. 
—Гаразд. Показуй що ти там маєш. —ми підійшли до стійки з одягом і почали його розглядати. Я знайшов один кумедний і почав заходитись від сміху. 
—Що з тобою , Ворнер ?—запитала Кейт і подивилась на мене як на якогось ненормального. 
—Я знайшов нам ідеальні костюми.— і я підняв дві вішалки вгору ,щоб і дівчина змогла їх побачити. 
—Нізащо в житті. 
—Ну peach girl .Ну прошу. Ти будеш Тімон ,а я Пумба. Я в дитинстві так любив цей мультик. 
—Ні !
—Ну хочеш ти будеш Пумбою.—я почав ще більше сміятись ,бо уявив її в тому костюмі. 
—А ти в мене зараз станеш мерцем і то навіть костюм не пригодиться. —я був схожий на дитину в якої забрали цукерку. Ах...Мої дитячі мрії розбито. Ну хіба їй важко один день побути Пумбою ?
Ми почали шукати далі .
—Я знайшла нам костюми .—сказала Кейт .Я підійшов до неї і глянув на них .
—О це вже ні. 
—Ну Майкл ...—почала нити Кейт і дивитись на мене цими ангельськими оченятами ,але це на мене не подіє ,тільки не сьогодні. 
—Peach girl ,ти знущаєшся ?Думає на цій вечірці буде мало Попелюшок і принців ?Це явно костюми не для нас. Шукаємо дальше. 
—Вони шикарні .Поглянь ...—Кейт витягнула костюми мертвих наречених .
—Вони до смерті прикольні. Я згоден .Ідемо міряти ?—я й справді був в захваті. Це був ідеальний варіант .
—Ок .—я взяв свій смокінг і білу сорочку ,обхляпаною кров'ю і пішов одягатись. Коли вийшов з примірочної ,то побачив свою жахливо прекрасну наречену. 
—Люба ,ти до смерті красива .
—Дякую ,ти теж .—я став позаду неї біля дзеркала. —Повезло мені з нареченою .—я поцілував її в щоку .—Джоне ,ми беремо ці костюми .
—Ок ,вже пакую .Ви в них дуже класно виглядаєте .—ми забрали покупки і пішли .
—Я запишу нас на грим і ми будемо найстрашнішими  нареченими на цій вечірці .
—Жоден грим не зіпсує твоєї краси. 
—Досить вже засипати мене компліментами ,а то я тут вся розчервонілась. 
—Я всього лише констатую факти .
—Майкле ,я погодилась йти на вечірку ,але давай не будемо довго на ній затримуватись ,бо я хочу трохи перед конкурсом відпочити. 
—Звісно ,могла й не питати .
Ми гуляли парком і насолоджувались життям. Пізніше пішли додому і до ночі дивились фільм і ласували попкорном .Кейт заснула на моєму плечі .Я міцно її обійняв і сам відправився у світ Морфея .
Я прокинувся від приємного запаху на кухні. Мабуть , peach girl вже куховарить.
Я одягнувся і пішов до неї .
—Якби не ти ,то я б вже напевно помер з голоду. —я підійшов і ніжно поцілував дівчину .
—Ну все , Майкле ,зараз омлет згорить. 
—А він не може почекати ?
—А ти хочеш залишитись без сніданку ?—я ображено поглянув на неї і сів за стіл . Сьогодні замість кави ми пили мій улюблений апельсиновий сік і  ласували омлетом з овочами. 
—В тебе золоті руки .Можливо і я колись навчусь готувати. 
—Тільки кухню не спали .—ми почали сміятись .
—Ти не віриш в мої сили ?
—Ну каву ти приготувати зможеш ,а от більше...
—Ах...Думаєш ,що я не зможу приготувати щось краще ?Тоді пропоную парі .Кожен готує по страві ,а той хто переможе загадує бажання іншому .
—Знову вертаємось до нашої гри?Але цього разу в тебе жодних шансів .
—Хм...Не будь такою впевненою в собі , peach girl .Споримо ?
—А як ми визначимо чия страва смачніша ?
—Пропоную покликати друзів .Нехай вони й вирішують,а хто ,що готував не скажемо.—щапропонував я. 
—Ок,але в мене є одна умова .
—Яка ?
—Після першого туру конкурсу .
—Добре ,я згоден .—ми пожали один одному руху і я розбив .
Я чесно кажучи сам сумнавівся в своїх можливостях ,але спробувати варто. Живемо ж один раз .
Ми зібрались і поїхали в універ .Привітались з друзями і розповіли їм про нашу затію .Дерек ,Фелісія ,Бланка і Ніколас  погодились прийти до нас на післязавтра. Тоді ми почали обговорювати майбутню вечірку .Ніхто не хотів розказувати в яких костюмах піде ,але це й добре ,буде хоч якась інтрига. Пари пройшли досить швидко і весело. Після них ми одразу поїхали на нашу останню репетицію перед першим туром. Не віриться ,що вже завтра розпочнеться конкурс. Я так довго чекав цього моменту ,що й навіть не помітив як швидко пролетів час. День X скоро настане і ми дізнаємось чого варті всі наші старання .
—Сильно втомилась ?—запитав я в Кейт ,коли ми вже виходили з гримерки .
—Ні ,не дуже .Навпаки в хорошому передчутті ,попереду ж вечірка .І якщо ми зараз не поквапимось ,то запізнимось на неї .
—Таксі вже чекає на нас ,а гример приїде до мене додому .Тому ми все встигаємо .
—А ти я бачу все вже прорахував. 
—Звісно .—я підійшов до дівчини і міцно обняв її .—Хіба я міг  це все звалити на тебе?
—Колишній Ворнер точно міг,але точно не людина ,яка зараз стоїть переді мною .—слова Кейт засіли в моїй голові .Вона так змінила мене. З її появою в житті я справді зрозумів ,що таки є важливим. Я її вдячний і долі ,яка зіштовхнула нас в тому клубі .
—Ходімо вже ,таксі приїхало. —ми сіли і направились до мене .
Спочатку загримували мене ,а потім Кейт. Ми вдягнули свої костюми і стали перед дзеркалом. Навіть в цьому порваному платті ,яка було все в крові і  з синцями під очима вона виглядала такою красивою .Я не міг відвезти погляду від своєї до смерті чудової нареченої.На мить я задумався ,а що якби це були зовсім не костюми на Хеловін ,а дещо більше...
—Як тобі ?—дівчина повернула мене в реальність .
—Ти приголомшлива .—я поправив її фату .—Тільки дечого бракує .
—Чого ?—я накрив пухкі губи Кейт поцілунком .Навіть через білий тон на її лиці виднілися червоні рум'яна .На моєму лиці з'явилась усмішка. Я підняв її на руки і почав кружляти .
—Майкле ,відпусти .Я ж зараз впаду. 
—Я не дам тобі впасти .
—Ну Ворнер ...—Кейт сама почала сміятись. Ми були такі веселі і щасливі .От би такими завжди бути .
—Ну все моя жахливо нудна наречена пора нам кидати кості в місце для збору собі подібних .
—Ти хоч сам зрозумів ,що ти зараз сказав ?—я опустив Кейт на землю ,а вона почала сміятись з мене .
—Так .Бігом в клуб .—дівчина взяла свою сумочку і я зачинив двері. 
Я помітив ,що їй важко пересуватись в цьому довгому платті і підхопив її на руки .
—Майкле ,ти знову за своє ?—обурено промовила вона. 
—Так ми до завтра на ту вечірку не доїдемо .Я як твій законний наречений маю право донести вас до машини .
—Ей ,ей законний ти мій, я не хочу ,щоб в тебе завтра грижа з'явилась від мене. 
—Тихо ,не спор з майбутнім чоловіком .
—Мм...які заявочки. А то нічого ,що ми вроді як мертві наречені ?
—Ну сьогодні граємо ролі мертвих ,а завтра хто його знає ...
Після цих слів ми обоє замовкли ,кожен думаючи про щось своє.
Вже в машині ,коли ми під'їхали до клубу то заговорили. 
—В мене є дещо для тебе .—я перевів погляд на Кейт ,яка дістала дещо з своєї сумки. —Так як ти сьогодні мій наречений ,то в мене є для тебе бутоньєрка. —дівчина обережно причіпила її мені до костюму .
—В мене теж є для тебе дещо .—я витягнув невеличку синю коробочку і відкрив її .
—Що це ?—з цікавістю запитала Кейт.
—Ти ж сьогодні моя наречена ,а по тобі не дуже видно .Тому ,я купив нам ці колечка .—вони були зроблені з срібла і прикрашені засушеними квіточками. Якраз в тематику свята .—Кейт ,ти станеш моєю мертвою нареченою на цей вечір ?
—Так. —це було так мило і водночас весело .Я одягнув на її палець каблучку ,а вона на мій .—До такого міг додуматись тільки ти ,Ворнер .
—Оригінальність моє друге ім'я .
—Добре ,оригінальний ти мій ,ходімо вже. 
—Йдемо ,бо я від цікавості помру .В якому Дерек сьогодні костюмі?
Ми вийшли з машини і направились в клуб,який був дуже круто прикрашений. Рижі гарбузики ,ліхтарі ,відьмочки на дверях ,привиди .В середині лунала гучна музика і було багато людей. Ми почали просуватись крізь натовп і шукати друзів .Я побачив Фелісію і Дерека .Вони були дуже кумедно одягнені .Фелісія була в костюмі Попелюшки ,а Дерек був королем Джуліаном .
—А ви казки не переплутали ?—я почав сміятись з їхніх образів. 
—Ні .—обурливо примовив Браян. 
—Просто цей впертий баран не захотів бути принцом !Вчіпився до мене ,що це дуже скучно і сказав ,що він буде королем Джуліаном ,а я Мортом.Ну скажіть мені ,будь ласка ,він нормальний ?
Ми з Кейт почали сміятись з цієї веселої парочки. 
—А я що винен ,що мені не подобається костюм принца ?Я хочу бути королем Джуліаном !
—Ну то й будь собі !—Фелісія наіграно обернулась від Браяна .
—Та годі вам вже. Ви обоє прекрасні .—сказала Кейт і обняла їх обох,від чого ця вибухова парочка трохи подобрішала .Ми почали веселитись .Я взяв нам з peach girl по коктейлі ,а потім до нас ще приєднався Ніколас в образі Чеширського кота і Бланка ,яка була одягнена в костюм Аліси з країни Чудес .Я витягнув Кейт на танспол .Спочатку музика була дуже жвавою і ми весело рухались їй в такт. Я бачив чарівну усмішку peach girl і розумів ,що більше для щастя мені не було потрібно. 
Тоді мелодія почала уповільнюватись .Віденський вальс .Більшість пар пішли з танцювального майданчика ,але ми залишились. Я притягнув Кейт ще ближче до себе .Здається я відчув її подих і шалене серцебиття. Я тримав її за одну руку ,а іншою обійняв за талію. Чіткі рухи і повороти. Я не міг відвезти погляду від неї .В її очах було видно радість .
—Я люблю тебе. —тихо прошепотів я їй на вухо і почав кружляти .Шлейф від плаття гарно закрутився. Це виглядало дуже чарівно. В залі почулись схвальні вигуки. Цей паркет належав лише нам. Я опустив peach girl на землю і ми продовжили танцювати . Дівчина сперлась головою об моє плече ,а я відчув приємний аромат її парфумів. 
—Від землі до небес. —дівчина сплела наші руки разом і заглянула мені просто в очі .—Щоб там не сталось і що б я не казала я до кінця життя любитиму тебе ,Ворнер .—музика перестала грати і я поцілував Кейт .Дівчина мило мені усміхнулась. Раптом ми почули чиїсь крики . Здається ,щось розбилось .Ми з peach girl побігли туди і побачили мокрого Дерека ,який сварився з Фелісією .
—Що у вас вже сталось ?—почав питати я ,не розуміючи що тут відбувається .
—Комусь пора освіжитись !—сказала Фелісія і гордо попрямувала до виходу .Кейт побігла за нею ,а ми з Браяном пішли в вбиральню .
—Що ви не поділили і чому ти весь мокрий ?
—Бо Фелісія вилила на мене пунш . Ми знову посварились через ті костюми ,бо всі пари були в парних ,а ми —ні .Я просто відстоював свою думку .—я почав сміятись з Дерека. 
—Не поводься як маленька дитина .Вона ж дівчина .Уступи їй. 
—Але ж...
—Давай без цього .Я б на її місці теж костюм Морта не вдягнув .Наздожени її і попроси пробачення ,бо через дурницю влаштовувати скандал —це тупо .
—Мабуть ,ти правий. 
—Біжи ,доки вона ще не пішла. 
Браян побіг до виходу просити пробачення в Фелісії ,а я побачив Кейт ,яка поверталась з вулиці. 
—Ну що там ?
—Вона трохи заспокоїлась .Думаю ,що вони помиряться .
—А я думав ,що таке витворити можемо тільки ми. —я почав сміятись з цієї ситуації ,згадуючи наші з Кейт пригоди. 
—Ну бачиш ми не одні .
—Можливо ,поїдемо вже додому ?Я вже вдосталь повеселився .Хочу відпочити .
—Підтримую . Дякую тобі за цей день .—peach girl піднялась на п'яточки і поцілувала мене в щоку .
—І я тобі,найкраща наречена в світі .—ми в обнімку вийшли з клубу. 
—Я хочу прокататись на байку вечірнім Нью-Йорком. —сказала Кейт .
—Ти ж в платті .
—Та нічого .Ми можемо так поїхати ?—вона мило глянула на мене .Хіба я міг їй підмовити ?
—Звісно .Я попрошу в Крістофера і через декілька хвилин він вже буде тут,але потрібно буде почекати. 
—Добре .Давай тоді за цей час набережною пройдемось. Я так давно там не була. 
—Ок .Пам'ятаю ,що ми вроді як додому спішились ,але я не проти. —ми усміхнулись і я взяв за руку Кейт .Написав Крісу і той погодився привезти байк ,тим паче він якраз збирався в клуб .
Вітер роздував фату peach girl ,а фонарі освічували нам шлях .Було чути лише шум води .Навколо ж була лише темрява .
—Це місце особливе ...—сказав я і обняв Кейт за спину .
—Воно назавжди залишиться в моїх спогадах .
—І в моїх теж ...Ти не замерзла ?
—Трішки. —я зняв свій піджак і накинув їй на плечі .
—Та не потрібно .Ти ж сам замерзнеш. 
—Нічого зі мною не буде. —я обернув її до себе і ніжно поцілував. 
Тоді я побачив відблиск фар .Це вже Крістофер приїхав. Ми пішли до нього. Поговорили трішки і забравши ключі поїхали .