35 глава

*Кейт
Як же мені хотілось залишитись з Майклом ,сказати ,що я його дуже сильно люблю і пробачаю ,та я не змогла .Не змогла знову дозволити нам бути разом ,бо ще одного розставання я просто не витерплю .Як мені боляче і важко на душі .Я забігла в квартиру і почала плакати. Здавалось ,що я як пташка в клітці ,з якої немає виходу. Чому все так сталось ?Я почала звинувачувати себе в всьому. За те ,що полюбила Ніка ,що повелась на його брехню ,що дозволила Ворнеру бути поруч і сама тепер роблю йому боляче. Я дивилась в його очі , бачила любов і почуття провини. Це була зовсім інша людина ...Не та з якою я зіштовхнулась в клубі .Страх опанував мене в той момент .А якщо я зроблю йому боляче ?Якщо зроблю як Нік ?Не залишивши ні повідомлення ,ні пояснень .Чим я краща від нього ? Я теж роблю іншим боляче. Мені хотілось просто зупинити час і залишитись в якому прекрасному моменті .Наприклад ,коли ми з Майклом мчимо по трасі. І так ,саме в цьому моменті. Сьогодні я зрозуміла ,що поруч з ним я відчуваю себе захищеною .Ворнер сам того не усвідомлюючи допоміг побороти мені мій страх. Я вдячна йому за це,дуже вдячна .Якби ж ми могли разом цьому порадіти ,якби ж я могла його зараз обняти ,поцілувати. Але це залишиться лише в моїх мріях. 
Телефонний дзвінок повернув мене в реальність. 
—Привіт ,Дереку .—я витерла сльози і заговорила .
—Привіт. Завтра в тебе репетиція. Надіюсь ,що ти не забула. В  16:30 .
—Гаразд , дякую ,що повідомив. Бувай. 
—Па. —я виключила телефон і страх ще більше опанував мене. Зустрічі з Ніком я боялась як вогню .А якщо я завтра з ним зустрінусь ?Що буде тоді ?Я боялась цієї зустрічі. Боялась ,що коли побачу його ,то стане ще болячіше .
За що мені всі ці проблеми ?Я не розумію цього .Я в житті хотіла тільки одного—бути щасливою ,а в мене навіть це не виходить. 
Під руку мені попалась ваза .Я взяла її і кинула в дзеркало ,яке висіло навпроти .Воно розбилось і впало донизу. Здається ,я виплеснула свої емоції і мені стало краще .Сил ще щось робити в мене не залишилось ,тому я пішла спати. Надіюсь ,що завтрішній день не буде таким поганим. 
Знайома мелодія заграла і я піднялась з ліжка. Пора збиратись в універ.Я одягнула лимонне худі і сині джинси. Макіяж вирішила не робити ,а волосся зібрала в високий хвіст. Коли зайшла в вітальню ,то усвідомила який безлад я вчора створила. Я подзвонила в клінінгову компанію ,щоб вони все це прибрали. Бо в мене немає на це ні сил ,ні часу. Поснідавши тостом з лососем і авокадо я пішла в універ. Коли зайшла в аудиторію ,то побачила Майкла. Наші погляди пересіклись .Я привіталась з ним і сіла біля Бланки. 
—Привіт. —весело промовила дівчина. 
—Хай. —сказала я.В мене ж настрій був зовсім інший. 
—Чому така сумна ?
—Та так .—я почала діставати з сумочки блокнот і ручку .
—З Майклом посварились ?—поцікавилась Рівера. 
—Швидше всього розійшлись ...—тихо промовила ,щоб ніхто не почув .
—Ти що ,жартуєш ?Як ?Все ж було добре .—Бланка була в шоці ,коли я їй це сказала .
—Так буде краще для на с обох. Ми обоє натворили дурниць. Краще розстатись зараз ,щоб потім не було так боляче .
—Кейт ,про що ти говориш ?Хто ж не робить помилок в цьому житті ?Хіба ,що святі .Помиритесь ще .Ви ж така класна пара. 
—Думаю ,що це кінець .
—Люба ,не будь такою категоричною .Скажи мені одне —ти любиш його ?—я схвально покивала. —Ну ось .А я впевнена ,що і він тебе дуже любить .Хіба кохання не переможе всі труднощі ?Якщо любиш сильно і щиро ,то будь-які проблеми можна здолати. Не рубайте з плеча ,бо потім сильно пошкодуєте .
—Труднощі —це одне ,а відсутність довіри —це зовсім інше .
—Кейт ,доки ти будеш говорити загадками?Скажи мені ,будь ласка ,прямо ...Що Ворнер вже натворив ?—я вирішила сказати Рівері правду .Хочу хоч з кимось цим поділитись. 
—Він заліз в мій телефон і мав до нього доступ. 
—Що ?А ти питала його ,чому він так вчинив ?
—Сказав ,що просто хвилювався за мене і хотів допомогти ,бо я нічого не розказувала йому про своє минуле. 
—Ну ви даєте .Я звісно не виправдовую вчинок Ворнера ,але, можливо , він і справді хотів як краще. Я бачу ,як сильно він любить тебе і я б дала йому шанс .Та й ти ,як я зрозуміла ,не була з ним повністю чесною .Розкажіть один одному правду і на цьому все .
—Я не можу .
—Чому ?Що такого ти приховуєш від Майкла ?
—Я ...я не можу нічого сказати .Це і є ще одна з причин ,через яку мені потрібно розстатись з Майклом. 
—Чому ?Я нічого не розумію .Розкажи мені, будь ласка. Можливо ,я зможу тобі допомогти .
—На жаль ,виходу з цієї ситуації немає .Ніякого !Я зробила в минулому одну велику помилку і через неї тепер буду розплачуватись до кінця .Вже через 2  тижні я зникну з життя і Майкла і всіх вас ...
—Я...я...Чому ?Куди ти зникнеш ?
—Я переїду з Нью-Йорка в Лос-Анджелес і більше ніколи не зустріну Ворнера .Я хочу бути з ним ,але не можу .—я подивилась на Майкла і вибігла з аудиторії. Мені ніби камінь з душі впав .Хоч комусь я розказала долю правди .Тепер Бланка знає ,що скоро я звідси поїду .Я розказала їй все на емоціях ,але більше не могла тримати це в собі .Це було не в моїх силах .Вибігши з універу я направилась в парк ,в якому ми не раз гуляли з Майклом .Кожен новий крок пробуджував в мені приємні спогади .Я втікала не тільки від себе ,а й від них ,бо розуміла ,що наяву це вже ніколи не відбудеться .
Той самий художник ,ті самі музиканти ,та сама лавочка ,але нас з Ворнером вже немає .Я залишилась сама ,лише зі своїми проблемами і розчаруванням .
Холодний осінній вітер подув мені в лице і я трохи уповільнила темп .На пари я сьогодні вирішила не йти .Ніякого настрою в мене для них немає .Я викликала таксі і поїхала додому .Я вирішила прийняти ванну.Напустила багато води і додала піни .Я пролежала в ній близько години і намагалась розслабитись і мені це вдалось. Тоді я одягнула піжаму і пішла готувати обід .Сьогодні це буде паста з сирним соусом .Я її просто обожнюю .Поласувавши цією смакотою я пішла перевдягатись.На вулиці було досить прохолодно ,тому я одягнула боді тілесного кольору і чорні джинси. Зверху накинула на себе пальто і на голову —капелюха .Взулась я в чорні мартінси. Попереду перша репетиція.І так просто я не готова відмовитись від цього конкурсу. Я приїхала сюди заради нього і зроблю все для цієї перемоги. Просто так я не подарую її Ніку .Він не зможе забрати в мене і цього. Зібравши всю силу в кулак я поїхала на місце ,де вже через декілька днів проходитиме конкурс. До початку репетиції залишилось 10 хвилин. Майкл якраз забіг в павільйон .
—Чому ти так довго ?—запитала я ,паралельно збираючи свій хвостик в пучок. 
— Вибач ,це через затори. 
—Гаразд .Перевдягайся швидше ,а то й так репетиція коротка .—він схвально кивнув ,а я почала розминатись .Я не знала як тепер себе поводити з Майклом. Ще декілька днів тому ми були парою ,а зараз ...Просто партнери ?
Коли залунала музика всі думки кудись зникли і я почала насолоджуватись танцем .На сцені я забуваю про все ,що було до неї. Всі неприємності і негаразди я залишаю десь поза цим приміщенням ,бо зараз важливо лише це .Ми маємо виконати все бездоганно ,бо іншого шансу в нас не буде .Поруч з Ворнером я почувала себе більш впевнено .Знала ,що він ніколи не кине мене і вчасно подасть руку .Він партнер ,якого я так довго шукала .Той ,хто любить музику ,так само як і я ,той хто віддає всього себе танцю і перепускає його через себе ,той в кого так само горять вогники в очах ...Я знайшла не тільки коханого хлопця ,а й чудового партнера з яким мені буде дуже важко попрощатись .
Ми встигли декілька разів прорепетирувати наш танець .Загалом мені дуже подобалось все ,що ми робили .Від музики до останньої підтримки. Гармонічно ,яскраво ,чуттєво ...
Ми вже виходили зі сцени ,як я побачила два знайомих обличчя —Нік і Аліса (моя колишня подруга ,з якою Нік мені зрадив ) .Так ось хто його нова партнерка .Бачити їх разом було боляче і важко ,та я старалась не показувати своїх власних почуттів .
Вони почали наближатись до нас. З кожним їхнім кроком я все більше боялась нашої розмови. 
—Катя .Яка зустріч. —Аліса натягнула фальшиву усмішку і підійшла до мене. Здається ,що я зараз виверну від неї. Як вона може так просто дивитись мені в очі ?Людина ,яка зрадила мені з моїм ж хлопцем !Чи в неї взагалі немає совісті ?Та я не стала плакати чи втікати. Я покажу їм ,що навіть їхні вчинки мене не зломали. 
—Привіт. —холодно відповіла я. 
—А ти що тут робиш ?Теж вирішила взяти участь ?—а вона за цей час не помудрішала .Прямо Ванга якась .
—Так .Ми теж учасники цього конкурсу .—це вже озвався Майкл ,який підійшов до мене і взяв за руку. Я здивовано поглянула на хлопця ,а він лише міцно сплів наші руки. 
—Можливо ,ти познайомиш нас ,Катя ?—сказала Аліса ,безцеремонно розглядаючи Майкла ,навіть не зважаючи на те ,що її хлопець стоїть поруч .Нік ж пронизував мене своїм холодним поглядом з ніг до голови ,не кажучи ні слова .
—Це Майкл ,мій...—я не встигла договорити ,бо Ворнер мене перебив. 
—Хлопець .—Майкл весело усміхнувся і подав руку Алісі ,а вона аж скривилась і я розуміла чому .Ворнер зовнішньо набагато красивіший від Ніка ,та й внутрішнього теж . Лице Ніка поморщилось ,так ,ніби він щойно з'їв лимон. Думав ,що я після нього буду сама до кінця життя ?А не так то сталось .Хоч зараз ми з Майклом вже й не разом ,та я не стала заперечувати його брехні.
—Думаю ,що вам немає сенсу брати участь в цьому конкурсі .Переможці вже і так давно відомі. —нарешті промовив Нік .Він здавався якимось злим. 
—Хм...—на лиці Ворнера з'явилась усмішка.—Peach girl ,я щось не пам'ятаю ,щоб ми планували комусь віддавати наше місце .Ти таке пам'ятаєш ?—я лукаво усміхнулась і похитала головою .
—Peach girl ?—здивовано перепитала Аліса. Я почала усміхатись ,згадуючи як таки з'явилась ця моя кличка. 
—Так .—сказав Майкл і обняв мене за талію .—Довга історія,але дуже весела. 
—Я люблю довгі історії .—промовила Аліса. 
—Не хочете після репетиції сходити кудись ?—запропонував Майкл .Він що геть здурів ?—Думаю ,що Кейт була б рада побалакати з давніми друзями .—я здивовано глянула на нього .Чому він це робить ?Я не маю жодного бажання з ними спілкуватись ,бо ці двоє мені просто огидні .
—Я за .—весело промовила Аліса .—Котику ,ти не проти ?—вона жалібними очима подивилась на Ніка. 
—Гаразд ,але тільки якщо Катя за.