31 глава

*Кейт 
Сьогодні важкий день .Дерек робить пропозицію Фелісії .Я сама так хвилююсь ніби це мені роблять ,а не їй. Боюсь ,щоб не підставити друга. Ворнер про щось здогадується ,та я все віджартовуюсь .Йому і друзям скажу в останній момент ,бо вони думають ,що після універу ми всі разом йдемо на пікнік. Майкла я попросила ще взяти з собою гітару .Думаю ,що жива музика не завадить. Він не задавав лишніх запитань і взяв інструмент з собою .Але зараз не до цього ,бо ми знову спізнюємось в університет. І все через те ,що я вирішила сьогодні побути красивою і накрутити локони .Майкл вже хвилин п'ятнадцять чекає мене в машині. Я одягнула червоне плаття-сарафан ,а під нього білу блузу на довгий рукав. Також взяла туфлі на невеликому каблуці. Зверху накинула на себе сіре однотонне пальто і взяла ще капелюх. Зробивши легкий макіяж і поправивши зачіску я таки вийшла з квартири. 
—Ти така красива ...але я все одно злий ,що ти так довго збиралась .—сказав Майкл насупивши брови. Я обвела його поглядом. Сьогодні він одягувся в білу сорочку і сірі штани. Класика йому личила. Я підійшла до нього і поцілувала в щоку ,таким чином загладжуючи свою провину. Ми сіли в машину і швидко направились в бік університету. На вході нас чекали Дерек і Фелісія. Браян помітно нервував і його поведінка могла виказати його в будь-який момент. Коли ми заходили в універ я підійшла до нього ближче і тихо сказала :
—Зберись до купи ,Дереку.Все буде добре. —і пішла вперед ,щоб Майкл ні про ще здогадався. 
Ворнер підійшов до мене і притягнув за талію .
—Що за припливи ніжності з самого ранку ?—я хитро посміхнулась і запитала в нього. 
—Боюсь ,щоб таку красуню ніхто в мене не вкрав. 
—Ну ти дивись ,а то таку як Кейт точно можуть вкрасти .—сказав наш одногрупник Крістофер  ,який проходив мимо .Майкл кинув на нього свій вбивчий погляд ,від чого той замовк ,а я почала сміятись .
—Охолонь ,Майкле .—ми зайшли в потрібну нам аудиторію .З Дереком ми час від часу переписувались під час пар .Ворнера ж дратувало те ,що я постійно сиджу в своєму телефоні .Коли я побачила ,що Майкл от от його забере ,то сховала ,щоб цього не сталось .
—Кейт ,ти зараз якась сама не своя .Що з тобою ?Що ти від мене приховуєш ?
—Майкле ,зі мною все добре .Я обіцяю ,що ввечері все тобі розкажу. Гаразд ?
—Ок .—сказав той і почав записувати щось в своєму зошиті .
Тепер в мене з'явилась ще одна проблема .Я не знала , як мені втекти з останньої пари ,щоб мене ніхто не помітив .Треба придумати якусь різку причину .Не люблю прогулювати ,але це особливий випадок. 
Я сказала ,що до мене приїжджає бабуся з України ,що вона вже старенька і я маю її зустріти в аеропорту .Допомоги попросила в старости групи. Вона сказала ,що все буде добре і я можу йти .Найважчим було вмовити Ворнера не їхати зі мною зустрічати вигадану стареньку .Той вже сильно хотів мені допомогти ,але я запевняла його ,що справлюсь сама .Друзям сказала ,що до пікніка якраз встигну з нею прогулятись ,тож наші плани ми не скасовуємо .Решта прийдуть вже в парк .Я швидко зібрала свої речі ,чмокнула в щоку Ворнера і побігла до таксі ,яке вже чекало на мене біля входу .
—Центральний парк. —сказала я водієві і ми зрушили з місця .
Розплатившись я вибігла з машини і побігла на те місце ,де мало все відбуватись.
На мене там вже чекало декілька моїх помічників-флористів .Милі дівчата одразу ж приступили до роботи. Такі гарні квіти. Все в бежевих і ніжно рожевих тонах ,як і любить майбутня наречена .Я почала розкручувати фонарі в формі білих сердечок .Які ж вони милі .Я прикрасила ними дерево ,під яким часто зустрічалась закохана пара. Також почала все прикрашати кульками .За півтора години це місце виглядало просто фантастично .Я сама не вірила ,що ми це зробили .Надіюсь ,що Дерек і його наречена будуть задоволені .Через п'ять хвилин вже прибуде фотограф ,який має зафіксувати  цей прекрасний момент, і друзі ,які тут взагалі зібрались на пікнік. А Бланка і Дерек мають бути трішки пізніше .І от на стежці я побачила Ворнера з гітарою в руках ,позаду нього йшла Бланка і Ніколас ,також ще йшла найкраща подруга Фелісії —Аделіна і друг Майкла і Дерека (той ,що діджей)—Нік. Я помахала їм рукою ,щоб вони йшли сюди .Ворнер шокований підбіг до мене перший .
—Що тут відбувається ?—зі здивуванням запитав в мене хлопець ,побачивши в моїм руках великий букет білих троянд для Фелісії .
Коли всі підійшли я почала говорити .
— Насправді ми зібрали вас всіх тут зовсім не для пікніка .Дерек вирішив зробити пропозицію Фелісії і вони будуть тут з хвилини на хвилину .Тож беріть кожен і запалюйте ці ніжно-рожеві ароматичні свічки .
—Юху .—крикнув хтось із юрби .Всіх порадувала ця новина ,але більшість була в шоці. 
—Ну ж бо .В нас дуже мало часу .—всі ніби відійшли від трансу і почали робити те ,що я їх просила .
Я побачила на горизонті фотографа і підбігла до нього .
—Привіт .Я Кейт .—я простягнула йому руку .
—Привіт ,а я Алекс .—світловолосий хлопець мило мені усміхнувся .—Я вчасно прийшов ?
—Так .Наша закохана парочка прибуде з хвилини на хвилину .
—Ок ,тоді я налаштую апаратуру .—я схвально кивнула і побігла до решти. 
Ворнер здається ще досі не відійшов від шоку .Я щолкнула в нього перед очима пальцями і він здається трохи відійшов від шоку .Я потягнула хлопця за дерево ,щоб ми могли трохи поговорити. 
—Бабця ...—промовив Майкл .
—Яка ще бабця ?—зі здивуванням запитала я .
—Твоя... з України .—я почала сміятись з реакції хлопця .
—Немає ніякої бабці .Весь цей час я допомагала Дереку з підготовкою ,бо він попросив мене .
—Але ж чому він мені нічого не сказав ?Ми ж найкращі друзі ?
—Браян дуже хвилювався. Він попросив нікому нічого не казати. Про це знала тільки я .Вибач його ,такий вже він .Хотів тримати інтригу до останнього .
—То в вас з ним нічого не має ?—невпевнено запитав хлопець.Я мило усміхнулась на його слова .
—А чому ти думаєш ,що в нас могло щось бути ?
—Ну ...—хлопець почував потилицю і продовжив .—Ти дуже красива і хороша дівчина ,такі як ти подобаються усім ,та й Дерек він теж дуже хороший. На відміну від мене він спокійніший і не такий ненормальний ...—я приложила палець до губ Ворнера ,щоб він перестав це молоти .
—Тс...—тихо прошепіла я просто в губи хлопцю.—Ворнер ти ще досі не зрозумів ?
—Що ?—перелякано запитав він .Я повела нігтем по шиї хлопця і закусила губу .
—Що мені нафіг ніхто не потрібен крім тебе .—тихо прошепотіла я йому на вухо ,від чого на лиці хлопця з'явилась усмішка. —Ходімо до решти ,бо наші закохані от от будуть тут .В мене ще є для тебе одне завдання .
—І яке ж ?—запитав він ,коли я потягнула його за руку в бік наших друзів .
—Ти маєш заграти мелодію ,коли Дерек освідчиться Фелісії . Гаразд ?
—Так .
—А що саме грати ?
—На свій розсуд .Але бажано щось романтичне і ніжне .
—Ок.
Я побігла запалювати решту свічок і розставляти їх на потрібні місця .І от побачила на горизонті Фелісію з закритими очима і Дерека ,який її туди вів .Всі стали на свої місця ,а Браян потроху почав знімати пов'язку з очей дівчини. Вона була в шоці ,коли побачила все це .Я підбігла до Дерека і вручила йому букет .Хлопець провів дівчину на вказане місце і опустився на одне коліно.З кишені він дістав червону бархатну коробочку .
—Я вдячний долі ,що подарувала мені тебе ,люба .—руки Дерека помітно тряслись,але він говорив так щиро. —Минуло стільки років і я зрозумів ,що вже не уявляю життя без тебе. Ти стала моїм киснем ,оволоділа розумом ,серцем і почуттями .Ми пережили стільки всього разом і я хочу щоб пережили ще багато чого нового.Я безмежно тебе люблю .Ти вийдеш за мене , Фелісіє?
—Так .—сказала дівчина і розплакалась .Дерек одягнув їй на палець обручку і почав кружляти на руках .В мене самої почали текти сльози. Хіба можна бути такими милими ?Я витерла сльози і ми всі почали пити шампанське ,а Ворнер грав на гітарі .Я спостерігала за своїм коханим ,який теж пропалював  мене своїми красивими очима.
"Я люблю тебе від землі до небес ,Ворнер ...і ніщо цього не змінить ."—подумала я ,усміхнувшись .
Закохані почали танцювати .Який ж сьогодні таки хороший день .
Привітавши Дерека і Фелісію ми всі направились в ресторан ,який ми з Дереком забронювали вчора .
Ми веселились там до вечора .Згадуючи всі наші спільні веселі моменти. Було так весело і добре. Я була щаслива ,що доля подарувала мені цих прекрасних людей .