19 глава

*Майкл 
Кейт вибігла на терасу .Я був трошки в шоковому стані ?Чому вона так зробила ?Невже вона настільки мене ненавидить ?Це ж просто поцілунок ,хоча ...Поцілунок з Кейт  здавався для мене чимось особливим .Згадую той прекрасний вечір ,коли вперше її поцілував.ще жодного разу в житті я так не  переживав .Вона особлива дівчина .Я маю з нею поговорити .Я швидко встав і вибіг на терасу ,але там нікого не було і я пішов далі .Все ,що я побачив це Ребекку біля басейну ,а ще почув сплеск води .Хтось впав в басейн .
Я швидко побіг туди .Через воду я побачив Кейт .Вона навіть не рухалась .Я без вагань стрибнув за нею . Взяв її на руки і поплив з нею до східців. Там вже на мене чекав Дерек .Він допоміг мені дістати Кейт .
Я лише грізно кинув погляд на Ребекку .
—Ти що геть здуріла ?Що ти з нею зробила ?—я був на емоціях .А що якби я не побачив.Від цієї думки мені стало ще гірше .І чим вона взагалі думала ?
—Те,що мала .—вона лише байдуже глянула на мене ,так ніби й нічого не сталось .Я хотів підійти до неї і виплюснути свою лють на неї ,але Дерек вчасно мене зупинив ,положивши руку на моє плече .
—Охолонь .Зараз це не головне .—він подивився на Кейт ,яка безпритомно лежала .
Я швидко підняв її на руки і поніс всередину будинку .Лише коли заходив люто подивився на Ребекку .Ми ще повернемось до цієї розмови .
—Все ,вечірка закінчилась .—говорив Дерек усім ,хто ще залишався в вітальні .Мені було не до цього ,я піднімався сходами у свою кімнату .Кейт була легенька ,як пушинка і я швидко її доніс і положив на ліжко .Вона була вся мокра і холодна .Її плаття гарно обтягнуло її струнку фігуру .Вона така красива ,але зараз не час для милувань .Вслід за мною зайшли Дерек і Фелісія .
Коли я положив її на ліжко ,то помітив на своїй руці кров .Пізніше я побачив ,що волосся Кейт теж в крові позаду .Від цього мені аж стало погано .Коли я бачу кров ,то часто непритомнію.Я присів поруч .Дерек побачивши мій стан кинувся на допомогу .
—Так ,Фелісія ,ти принеси Майклу щось попити ,а то він ще тут знепритомніє .І ще візьми в вітальні аптечку .
—Ок .—та швидко побігла і принесла усе ,що просив Дерек .
—Рана не глибока .Невелика царапина можна сказати .Дівчині пощастило,що ще сильно не вдарилась об бортик басейну і не дістала струс мозку .—Дерек обробив рану і зробив їй перев'язку.
—Але чому вона тоді не приходить до тями ?
—Спокійно Ворнер .Пульс в нормі ,рівномірне і спокійне дихання .Думаю ,що вона не приходить до тями через щось інше .—Я не міг бачити її такою .Лють на людину ,яка в цьому винна росла з кожною секундою і я таки не витримав .Піднявся і швидко побіг на низ .У вітальні вже не було нікого крім Ребекки ,яка просто залипала в своєму телефоні .От зараза безсоромна .Через неї Кейт там лежить непритомна ,а їй байдуже навіть на це .Я підійшов і вирвав цей клятий телефон у неї з рук .
—Ей ,віддай .—вона обурено глянула на мене .
—Забудь за нього .—я шпурнув її айфон у невідомому напрямку .—Ворнер ти що геть здурів ?!—вперше бачу,щоб ця барбі злилась .
—Що ти зробила з Кейт ?Негайно відповідай !
—Вона сама у всьому винна .Я її попереджала .—поведінка цієї дівчини доводила мене до божевілля .
—Ти ледве її не вбила ,ідіотко. 
—Але ж не вбила .—вона байдуже глянула на мене .
—Та ти хоч розумієш що ти натворила ?Навіщо ти її штовхнула ?
—Щоб більше не лізла до тебе .Вона отримала те на що заслуговувала !А все вийшло навіть краще ніж я планувала ...
—Що ?Що означає" планувала "?—Ребекка не відповідала .—Негайно все розказуй !!!—я з усієї сили вдарив кулаком по стіні ,так що відчув хрускіт власних пальців .Я ледь стримувався ,щоб не вдарити Ребекку .Ніколи в житті я не піднімав руки на дівчину ,бо вважав такі вчинки одні з наймерзенніших в світі .Хіба можна бити людину ,яка набагато слабша за тебе і не може себе захистити?А головне за що бити цих прекрасних створінь ?Але Ребекка сьогодні довела мою нервову систему до зубожіння .Я стримував себе як тільки міг .Вона почала мене боятись і таки розкололась .
—Я не планувала її кидати в басейн .Це вийшло випадково. Я лише хотіла опозорити її перед усіма і налила в коктейль снодійного !—так ось чому Кейт не прокидається .
—Ненормальна !—я ще раз вдарив кулаком об стіну ,щоб виплеснути свої емоції .Пора покласти край цим уявним стосункам і викинути її назавжди з мого життя .—Забудь дорогу до мого будинку і моє ім'я .Я не хочу тебе більше бачити в своєму житті !
—Але любий ...—що ?І вона ще має сміливість так мене називати ?Я був просто в шоці від її поведінки .
—Геть з мого дому !—я вказав їй пальцем на двері .
—Ти ще сильно пошкодуєш про це Ворнер !—прокричала вона своїм писклявим голос ,і забравши сумочку вибігла з будинку .Так ,потрібно викинути її з моєї голови і повернутись до Кейт .
—Ребекка підлила їй снодійного.—сказав я ,коли назад повернувся в свою кімнату. 
—Тепер ясно чому вона не прокидається .Ну нічого .За декілька годин вона прокинеться і все буде добре .
—Дякую вам за допомогу .—я щиро був вдячний Фелісії і Дереку .Навіть не знаю що б я робив без них. 
—Ми вже підемо ,Майкле.—відповів Дерек .Я покивав їм в знак згоди .
Вони пішли і я залишився з Кейт наодинці. Вона міцно спала .Я присів біля неї і взяв за руку .Вона була холодна і мокра .Блін .Кейт ж ціла мокра ,так ще й застудиться.Я відкрив свою шафу і знайшов там білу футболку оверсайз .Мені було якось незручно в усій цій ситуації .Якби peach girl знала ,що я тільки маю намір одягнути на неї свою футболку ,то вже б встигла розцарапати мені лице .Я усміхнувся коли згадав її сердиту .Ну що ж peach girl в мене благі наміри .Краще я отримаю потім від тебе ляпаса ніж потім буду тебе лікувати .Я обережно підняв її і стягнув коротеньке атласне плаття .А вона нічого така .Я мав на увазі фігуру Кейт. Все Ворнер, отямся ,включи свій мозок,а то більше ніж про дівчат і думати не можеш .Хоча ,зараз я не міг думати ні про кого іншого ,крім Кейт .Вона навіть сонна зводить мене з розуму .Ах , peach girl ,ах .
Ну все достатньо .Моя фантазія і так вже зайшла занадто далеко .Я швидко одягнув на Кейт футболку .В коридорі я почув який шум і тріск .
—Хто там ?—вигукнув я ,але мені ніхто не відповів .Я швидко піднявся і пішов поглянути хто там ,але побачив лише в коридорі на підлозі розбиту вазу .Мабуть ,що через вітер розбилась .Я швидко позбирав уламки і повернувся в кімнату .Кейт солодко спала .Я акуратно поправив її волосся і накрив ковдрою .Я знову оберігаю твій сон ,peach girl .Єдине про що я зараз можу мріяти ,що одного разу ти таки залишишся отак  поруч зі мною .
На годиннику вже 8 ранку .Потрібно вставати ,бо  запізнимось в універ .Кейт була такою милою ,що я вирішив її ще не будити. Сам пішов за цей час в душ .Вийшов я в одному лише замотаному рушнику на поясі .Кейт почала прокидатись. 
Вона сонно глянула на мене і її щоки залились рум'янцем .
—Ссс... —вона взялась за голову в те місце ,де вчора вдарилась .—Що я тут взагалі роблю ?Чому я в твоїй футболці Ворнер ?—вона водночас сердито і налякано глянула на мене .Впізнаю цей погляд peach girl .
—Хм...а ти нічого не пам'ятаєш?—я закусив губу і на моєму лиці з'явилась легенька ухмилка.
—Ворнер !Що тут відбувається ?—вона вже не була така спокійна. 
—Ах ,Ворнер .А вчора ти мене зовсім не так називала.—я присів ближче і підмигнув їй .В той момент я стримував себе ,щоб не розсміятись .Мені хотілось трішки її позлити .Кейт прижалась до ліжка .
—Майкл .Що в біса тут вчора відбувалось ?—блін я точно зараз почну сміятись. Якою ж милою вона здавалась коли спала ,а зараз просто готова мене вбити. Ще трішки інтриги ,я заставлю тебе трішки понервувати Кейт .
—А як ти думаєш ,кіця ,що могло відбуватись на цьому ліжку ?—я підсунувся до неї ще ближче. Кейт розгублено дивилась на мене .
—Майкл ти не міг ...—Кейт незрозуміло глянула мені просто в очі .Я нахилився до неї ще ближче і прошепотів на вухо :
—Я б не зробив тобі нічого .Це не в моїх правилах ,peach girl .Я лише оберігав твій сон .—по тілу Кейт пройшли мурашки .
—Ворнер .Я колись приб'ю тебе за твої жарти. —вона кинула в мене подушкою ,на що я лише розсміявся .
Я ж натомість почав її лоскотати. Кейт заходилась від сміху .Мабуть ,це її маленька слабкість. 
—Майклллл...припини ,я вже не можу. —Кейт не переставала сміятись .—Я зроблю все ,що ти захочеш ,тільки перестань мене лоскотати .—я припинив .
—Ну що ж ,peach girl .Ти сама це сказала .
—І що ти вже придумав ?—в її очах були бісики.
—Хочу самий смачніший сніданок у світі .
—Млинці з згущеним молоком підійдуть ?
—Так .—Кейт підвелась і попрямувала  на кухню .
Я ж тим часом пішов переодягатись .Сьогодні я вдягнув сіру футболку  і чорні джинси .Також взув білі кросівки .Моє волосся завжди було розстріпаним ,я ніколи не укладав його ніякими гелями .Цей день теж не став виключенням .Коли я зайшов на кухню ,то побачив Кейт .В той момент я пошкодував,що взяв їй саме таку довгу футболку .Я підійшов поближче і сперся об стільницю .На лиці в Кейт була  мука .Я почав з цього сміятись .
—Що знову не так ?—вона здивовано глянула на мене .Я провів по її шоці вказівним пальцем .Тепер це вже було не просто клякса  з муки ,а миле 
сердечко.Краса цієї дівчини зачаровувала мене ,заставляла моє серце битись в тому ж ритмі ,що й її .
—Що вчора було ?Як я все ж таки опинилась в твоєму ліжку ,Ворнер ?—я наблизився і закусив губу .Мені так хотілось її поцілувати ,хотілось забути про все і просто залишитись з нею наодинці .Кейт якби ти знала наскільки я зараз хочу закутати тебе в свої обійми .
—Ребекка підлила тобі снодійного і штовхнула в басейн .Ти вдарилась головою .Я витягнув тебе .Дерек обробив рану .На жаль ,весь твій одяг промок і мені прийшлось зтягнути з тебе плаття .Пізніше ти проснулась в моїй кімнаті ,в мене на ліжку .А далі ти знаєш .
—Вона попереджала мене ,щоб я до  тебе не лізла ...
—Забудь про неї .Цієї ненормальної більше немає в моєму житті .
—Ви розстались ?—тихо запитала Кейт .Я іронічно усміхнувся .
—Ми й не сильно то зустрічались .Але тепер вона вже від нас відстане ,це точно .Я більше не хочу бачити цю ненормальну .
—Вибач .Це все через мене .—Кейт хотіла піти ,але я спіймав її і розвернув до себе. 
—Твоєї вини в цьому немає .
—Дякую тобі за все ,Майкле .
—Я й так нічого не зробив. —відстань між нами знову скоротилась .Голова іде обертом від неї .
—Млинці ...підгорають .—Кейт обернулась і пішла обертати млинці .За 5 хвилин сніданок вже стояв на столі .
—Смачного .—Кейт мило усміхнулась мені .
—Дякую .Тобі теж. —в той момент я був готовий назавжди залишити її в цьому будинку ,як мінімум ,щоб ласувати кожного дня такими смачними сніданками .
—Майкл ...—Кейт хотіла щось сказати ,але боялась .
—Шо ?—я подивився на неї в очікуванні питання .
—Ем...мій одяг .Де моє плаття ?—так он в чому справа .На даний момент Кейт все ще була в моїй футболці. Думаю ,що їй незручно. 
—Можеш за нього забути. Воно не висохло до ранку. 
—І що мені тепер робити ?Іти в твоїй футболці в універ ?—Кейт жалісно глянула ,а в мене на лиці з'явилась єхидна посмішка .Уявляю ,що б було якби вона таки пішла в ній в універ .А особливо ці підколи Дерека .
—Можеш за це не переживати .
—В сенсі ?—вона вигнула брову і відклала виделку .В двері хтось постукав .Я пішов відкривати.Це був кур'єр .Забравши замовлення я повернувся до Кейт.В руках у мене була велика коробка з красивим бантом .Я вручив їй її .
—Це для тебе .Відкрий .—дівчина здивовано глянула ,але все ж відкрила коробку .
—Майкле ,я не можу прийняти такий подарунок .
—На тоді ти йдеш в універ в моїй футболці .—я їй підмигнув .
—Ворнер .Перестань жартувати .
—Тс...Це подарунок .Іди перевдягайся .Більше нічого не хочу чути .
—Я віддам тобі гроші .
—Я тобі як зараз віддам .Все ,peach girl ,хватить дискусій .Це подарунок і крапка .А ще раджу тобі поспішити ,а то запізнимось .Ванна на другому поверсі ліворуч по коридору ,останні двері .—Вона похитала головою і все ж пішла збиратись .До пар вже залишалось не дуже то й багато часу. За 15 хвилин Кейт вийшла .Я не міг нею намилуватись. Дівчина була одягнена в чорні шкіряні шорти з високою талією ,білий топ і зверху чорний піджак .Також на ній були колготи в милий чорний горошок і елегантні чорні кроси .Їй так личило. Який раз за цей день я вже встиг замилуватись нею ?
—Тобі дуже личить .
—Дякую .—вона акуратно поправила пасмо волосся ,яке впало їй на лице .На голові в неї був красивий розтріпаний пучок ,який безумовно дуже підходив до цього образу .
—Ну що ж поїхали .
—Поїхали .
Я закрив двері і ми сівши на байк швидко помчали .Кейт міцно прижалась до мене .Я сильно гнав ,але відчув як сильно б'ється її серце і збавив швидкість .Не хочу бачити її наляканою .Думаю ,що хватило того ,що вона вчора пережила .
Коли ми вже під'їжджати до універу мені прийшло повідомлення від Дерека. 
—Ви з Кейт в універі ?
—Вже під'їхали .
—Негайно ідіть в 121 аудиторію!!!
І що там вже сталось ?На скільки я знаю ,то перша пара в нас мала бути зовсім в іншому крилі універу .Мабуть ,щось сталось .
Кейт направилась до входу .Всі якось дивно дивились на нас і перешіптувались .Їм що сьогодні пороблено ?Що за день ...
—Кейт,постій .—вона обернулась і я показав їй повідомлення від Дерека .
—Думаю ,що це щось важливе .Дерек просто так не ставить три знаки оклику в кінці речення .
—Гаразд ,ходімо .—ми йшли по коридору ,а всі далі продовжували витріщатись на нас. —Ворнер ,чому всі так підозріло дивляться на нас ?—здивовано запитала Кейт .
—Якби ж я знав відповідь на це запитання .Нічого ,думаю ,що Дерек внесе в це ясність .
А от і потрібна нам аудиторія. Ми разом зайшли і я побачив там Дерека ,який сидів у своєму ноуті ,а біля нього стурбовану Бланку та Фелісію. Вони були якісь налякані.
—Що сталось ?—запитав я .
—Значить ви ще нічого не бачили. —Дерек був дуже блідий .
—Та що трапилось ?!—ненавиджу коли він ось так говорить загадками. Дерек махнув нам рукою ,щоб ми підійшли до нього .Від почав шукати щось на своєму компі. 
Він відкрив якусь статтю .
Заголовок просто шокував мене:
"Головний зрадник університету .Майкл Ворнер проміняв мене на неповнолітню другокурсницю ."
В голові роїлась лише одна думка :Прибити Ребекку. 
Я почав читати .
"Любов усього мого життя ,мій хлопець ,якого я так любила виявився брехуном зрадником і ще й збочинцем .Під час наших стосунків він паралельно зустрічався з іншою дівчиною .А потім він кинув мене ,проміняв на цю малолітню наївну ...Зробіть висновки самі ."
А далі фото .О ні .На першій були ми з Кейт біля студії ,де я ніс її на плечах .Це був той день ,коли ми разом поїхали купатись в океані .А про друге фото і страшно було говорити .Вчора ваза все ж таки впала не від протягу .Це була Ребекка .На фото Кейт в одній лише білизні ,а я сиджу біля неї .Блін ,я готовий був вбити цю ненормальну. Я хлопець і мені це сприйняти трохи легше ,а от Кейт .Я обернувся і заглянув в її бездонні оченята повні сліз .Її лице було білим ,як крейда .
—Це все брехня !Як же мене дістала ця чокнута !—на столі була ваза .Я підняв її і жбурнув об підлогу .Вона розлетілась на друзки .Своїми діями я налякав дівчат .Вони відскочити від мене на декілька кроків .Я хотів зараз розірвати цю Ребекку , але добре ,що Дерек зупинив мене .
—Ти потрібен Кейт .—тихо прошепотів той так ,щоб ніхто не почув .
Я кивнув у знак згоди і вже спокійно вдихнув і видихнув .
Кейт лише повільно сповзала по стінці і закрила руками лице. 
Дівчата намагались її заспокоїти ,але вона ніби їх не чула. 
Я підійшов до неї ,присів і взяв за руки .
—Пробач мені за все ,peach girl .В цьому є лише моя вина.
—В цьому є лише вина цієї ненормальної !—схлипуючи промовила Кейт .—Вона перетворює моє життя на ад .Ну нічого ,вона в мене за все відповість !—в Кейт з'явився якийсь бойовий настрій .Вона рвалась,щоб піти з аудиторії ,але я зупинив її .В такому стані вона може натворити дурниць .Я міцно прижав її до себе ,а вона лише гірко заплакала .
—За що мені все це ?—тихо прошепотіла вона .
—Дереку знищ цю кляту статтю !
—Я зараз цим і займаюсь ,але думаю ,що вже буде пізно .Тим паче вона ще й пост такий ж написала в себе в Instagram .А підписників у неї чимало .
—Блін !Мені не можна влізати ні в які скандали ,батько ж мене попереджав .—мій тато впливовий бізнесмен і це погано позначиться на його репутації.Ми  відома на всю країну сім'я.Але зараз мені було байдуже на все ,крім Кейт .
—Думаю ,що вже за хвилин 20 тут буде ціла отара з журналістів .Краще б вам було піти звідси .
—Гаразд .Дереку я благаю повидаляй усі ці статті .
—Я видалив їх в неті і подав скаргу ,але я не можу видати її допис в інсті .Якщо взламаю сторінку ,вона одразу догадається ,що це я і подасть на мене в суд. 
—Бляха .От стерва.
—В мене є ще одна ідея .—почала Бланка .—ми подамо на неї скаргу в Інстаграмі за травлю ,булінг і розповсюдження фото 18+ .Думаю ,це проканає і її сторінку заблокують .Тільки треба декілька скарг .Я попрошу ще допомоги в знайомих блогерів і в себе на сторінці спростую всю цю брехню .Все ж підписників в мене не менше .Думаю все вийде .
—Дякую тобі ,Бланко .—як добре ,що є друзі ,які завжди  готові допомогти .
—Я викликав вам таксі .Воно чекатиме біля чорного входу .Тому поспішіть .
—Дякую вам усім за допомогу .Ходімо, Кейт .—я взяв її за руку і повів за собою .Вона ще досі була в шоковому стані .Я звинувачував  себе в тому ,що з нею все це сталось .Вона зовсім цього не заслужила .Я допоміг їй сісти в таксі .
—Куди ми їдемо ?—тихо запитала Кейт .
—В одне чудове місце .Все побачиш.Кейт ...
—Угу .—вона глянула на мене своїми жалісними очима .
—Я не знаю який раз за останній час кажу тобі "Пробач".Я так завинив перед тобою .Знаю ,що ти шкодуєш ,що я появився в твоєму житті ...—Кейт не дала мені договорити .
—Ворнер я ні про що не жалію .—вона міцно обняла мене .Я був в шоці .Це моє марення ?Та ні ,вроді реальність .Досить думати,просто насолоджуйся моментом .—Так куди ми все ж таки їдемо ?—запитала Кейт ,коли нашій обійми таки завершились .
—В місце ,де ти нарешті зможеш розслабитись .Нам обом потрібен відпочинок .—Кейт була здивована від почутого .Навіть здогадуюсь ,які думки виникли в її голові .В неї бурна фантазія .—Нічого кримінального .—я усміхнувся .—А про що ти взагалі подумала ?—ми обоє почали сміятись .—Peach girl ти ще та штучка ...
—Краще б ти мовчав Ворнер .Бо вчорашня твоя фантазія вилізла нам боком .—вона натякнула на те фото .
—Хм...а моя фантазія тут ні при чому .Це ти сама щось не те подумала.В мене були тільки благі наміри —врятувати тебе від переохолодження і застуди .
—Та ти прямо ангелочок ,тільки німбу бракує .Ворнер ,скажи тільки чесно .—я обернувся і зосереджено глянув на неї. —Між нами щось було ?—хм...так ось що тебе найбільше цікавить .—Я нічого не пам'ятаю після того ,як вдарилась головою .
—Кейт ,я вже казав тобі це сьогодні ,але повторю ще раз —я не стану користуватись дівчиною в такому стані. Я б не зробив тобі нічого ,peach girl.—я говорив максимально серйозно. Кейт була для мене особливою .Вона не з тих легковажних дівчат ,які самі кидаються тобі в ліжко .Кейт не така і я це прекрасно розумів .Хоча вчора в мене й виникло нестримне бажання як мінімум її поцілувати ,але я стримував себе як міг .Далі між нами постала мовчанка ,нам був потрібен час ,щоб оговтатись і заспокоїтись .Близько 45 хвилин ми просто їхали і мовчали .І тут таксі зупинилось .
—Дякую вам.—я заплатив таксисту і ми вийшли .—Ну що ж, ми на місці .