15 глава

*Майкл 
Вона прийшла ,доглядала за мною і піклувалась .Попри образу була поруч ,не залишила мене .Ця дівчина і справді дивна .Мені було добре поруч з нею ,та я все ще хотів залагодити свою провину .І тисячі "пробач " буде замало ,щоб ти стерла все зі своєї пам'яті .А я понад усе хочу щоб вона знову дивилась на мене як до цієї клятої вечірки .Хочу цього понад усе .А за власну поведінку мене доля покарала .Так тобі і треба ,Ворнере .Звичайної застуди навіть буде замало ,щоб наказати себе за таку поведінку. Єдине ,що мене ще турбувало ,це те ,що ми не зможемо тренуватись близько тижня .Це явно нам зараз не на руку ,щоб виграти конкурс потрібно кожного дня репетирувати ,а я тут зі своєю застудою .І чим ти думав ,Ворнере ,коли гуляв по дощі ?Інколи я відключаю свій мозок коли це так потрібно .Це головний мій мінус ...але зараз ця дівчина поруч і я щасливий .Цілий день ми провели разом .Вона приготувала для мене смачний обід —бульйон з курятини .Я вже давно так смачно не їв ,я готовий платити їй будь-які гроші ,лиш би кожного дня ласувати такими смачними справами . Після обіду ми дивились різні відео в ютубі ,щоб знайти ще якісь цікаві рухи для конкурсу ,а потім почали дивитись серіал .Сьогодні те, що ми будемо дивитись вибирала Кейт і я не був проти .Я був готовий зробити усе ,лиш би вона залишилась і якщо для цього було потрібно дивитись турецький серіал ,то я готовий .Цілий день ми веселились і дурачились .Не знаю чи це ліки подіяли чи присутність Кейт ,але мені стало трохи краще .
Під вечір я почув дзвінок в двері.
Відчинила Кейт .В коридорі я почув голос Дерека .
—Привіт ,як ти ?—Дерек пройшов в вітальню .
—Вже краще .
—Вибачте ,якщо помішав ,я не надовго .—ох ,Дереку ,я тобі ще це згадаю .Знову його намьоки .Щоки Кейт залились рум'янцем .
—Та ,ні ,це вже ,мабуть ,я піду .Я й так вже затрималась .—Кейт попрощалась і пішла ,а я залишився з Дереком.
—Дереку, я колись приб'ю тебе за твій довгий язик !
—Ах ,впізнаю Ворнера .Якщо жартуєш ,то не все так погано .Хотів ,щоб вона залишилась ?
—Думаю,що це не твоя справа .
—А я думаю ,що твій погляд тебе видав .Ну що ж ,пробач ,якщо все зіпсував .
—Дерек !—я кинув в нього подушкою ,яка лежала поруч .—Амур недороблений ,зараз я тобі крила обламаю .Ти вже задовбав мене зі своїми намьоками і коханням!—Дерек почав сміятись .
—Заміть ,що я ні слова ще не встиг сказати про любов ,так що ти сам про це подумав .Ворнер ти таки закохався .
—Ох ,Дереку ,якби я не був хворий ,то зараз би тобі було непереливки .
—Та заспокойся ти вже нарешті ...Я тобі тут ,до речі, фруктів приніс ,подумав ,що ти швидше з голоду помреш ніж від застуди .
—А от і не дочекаєшся .Я не голодний .
—З'їв мишу ,яка повісилась в твоєму холодильнику ?—ми обоє почали сміятись. 
—Ні ,сьогодні в мене був персональний кухар. 
—Кейт ?—запитав Дерек. 
—Так .Вони приготувала млинці і бульйон.
—Ох ,Ворнер і домашня їжа .Це точно не сон ?
—Можу тебе щипнути і ми перевіримо чи ти не спиш?
—Ой, обійдусь .Але ти обережно ,Майкле ,а то до хорошого скоро звикають .Ти й не помітиш ,як швидко ця дівчина заполонить твої думки .
Я вже й не знаю як на це реагувати .
—Гаразд ,зараз не про це .Ти краще поправляйся .На рахунок універу ,то я поговорив з твоєю мамою і вона бажала тобі чим пошвидше одужати .Казала ,що сьогодні ввечері ще заїде ,так що чекай гостей . Я вже піду ,бо маю ще деякі справи .Ок ?
—Звісно . Дякую ,що зайшов .—я подав Дереку руку .
—Одужуй,Майкле.
Я схвально похитав головою на слова Дерека .Добре ,що в мене є такий друг .Після того ,як Дерек пішов я заснув ,бо був досить слабким і стомленим ,але поспати мені довго не вдалось ,бо до мене прийшла мама .У неї були ключі і вона зайшла поки я ще спав .Проте ,я прокинувся коли вона присіла поруч мене .
—Майкле ,як ти ?—вона ласкаво усміхнулась до мене і обняла .
—Вже краще.—я усміхнувся їй у відповідь ,а вона мене обійняла .Я був радий її бачити .Хоч мама і в минулому приділяла мені менше часу через роботу ,я не переставав її любити ,бо ріднішої за неї в мене немає .
—Температури немає,це вже добре .Ти приймав ліки ?
—Так.
—Добре.Ти ,мабуть, зголоднів .Я приготую тобі щось .
—Ні ,мамо, не потрібно .Я не голодний .
—Хм ... і що ж це ти цікаво їв?Грамбургер ,піцу чи суші ?До застуди ще й в додачу гастрит буде .Ти гробиш своє здоров'я .
—Ні ,мамо ,цього разу ти не вгадала .—вона скоса глянула на мене .—Я їв сьогодні курячий бульйон і млинці ,причому не з доставки , а домашні .—мама приклала до мого лоба руку ще раз. 
—Вроді не гарячий ,а мариш .Майкле ,ти собі омлет пожарити не можеш ,який бульйон ?—мама почала з мене сміятись .—Чи хочеш сказати ,що ти сам зварив бульойон і навіть не спалив цю квартиру ?Ти ти навіть не знаєш в чому той бульон варять .—я був далекий від кулінарії і це правда .
—Зайди на кухню і сама подивись .—мама пішла і за хвилину вернулась назад ,вже з ложкою в руках. 
—І справді бульон .І він навіть їстівний .Проте ,Майкле ,я ніколи не повірю,що це ти його приготував . Швидше б ту курку навчив грати на гітарі ,ніж зварив її .—мама , мама .Думаю тепер в вас немає більше питань від кого мені передалось почуття гумору .Я любив маму за це .Вона була завжди життєрадісною ,веселою і з почуттям гумору .Від неї віяло позитивом .І своїм хорошим настроєм вона хотіла поділитися з усіма навколо .В універі вона була досить строгим викладачем ,але по натурі дуже добра .
—А я й не казав ,що сам його готував , лише ,що його їв .
—А хто ж тоді його приготував ?Дерек ?Хоча я сумніваюсь ,що він міг його приготувати ,бо твій друг далеко від тебе не втік .
—Це не Дерек і не я .
—А хто тоді ?Чарівна фея прилетіла до тебе ,синку , і приготувала ?В дитинстві ти вірив в чарівників . Можливо ,це вони ?—мама почала ще сильніше смітись .З її приходом мій настрій ще більше покращився .
—Ах ,це була не фея ,а реальна дівчина .—хм , в той момент я зловив себе на думці ,що Кейт і справді як та фея —неймовірна ,казкова ,заворожуюча .
—Невже у тебе появилась нормальна дівчина ,Майкле ?Хм ...не вірю ,що в цих твої пасій і чай заварити вийшло б .В них ж манікюр на 3 метри .
—Як бачиш не у всіх .
—Не знаю хто вона ,але вже мені подобається .Якщо ця дівчина прийшла до тебе хворого ,та ще й дбала про тебе ,то ти точно їй не байдужий .—і тут я знову задумався над словами мами .Кейт попри образу таки прийшла до мене .Пробула зі мною стільки часу і дбала .Чому ?Вона б мала мене ненавидіти ,зневажати ,триматись осторонь ...—Цінуй її і обов'язково познайом зі мною .
—Ну мамо !—ах .Мама ,як тільки її побачить ,то вже завтра мене заставить з нею одружитись .Добре вчиться ,одна скромність , красива , вихована ,про мене дбає ,готувати вміє ,танцює класно —ідеальна наречена і невістка .Вже знаю ,що б мама мені сказала ,якби її побачила :Майкле ,ця дівчина просто янгол .Вона для тебе ідеальна ,цінуй ,а то кращої не знайдеш ."
—Не мамкай мені тут . Обов'язково познайомиш ,інакше я сама дізнаюсь хто вона .І головне, не натвори дурниць і не ображай її ,а то ще залишить тебе з твоїм вредним характером .
—Мені здається ,що ти її вже любиш більше ніж мене ,мамо .
—Ну хіба я можу любити когось більше за тебе ?Ти ж у мене один єдиний син .Просто кажу ,що ти буваєш інколи дуже емоційний ,тож май це на увазі .
—Ну це вже ,мамо ,від тебе мені передалось .—ми з мамою ще трохи поговорили ,а потім вона пішла .Я скучав за такими нашими розмовами .Ми з мамою сьогодні були на одній хвилі ,своїм приходом вона звеселила мене і підняла настрій .Так я швидко одужаю .