13 глава

*Майкл 
Вечірка в Бланки вже через годину ,а я тільки прокинувся .А найби тебе грім побив ,Ворнер .Я знову проспав .Все як завжди .Як можна було заснути на 5 хвилин в обід і прокинутись аж під вечір .Мабуть ,це один з моїх талантів .
Я швидко прийняв душ і пішов збиратись .Перше ,що попало мені під руку —сірий костюм в клітинку .Хм ...Я не фанат класики ,але сьогодні мені захотілось одягнути саме його .Також я одягнув білу сорочку і взув білі кросівки .Класичне взуття —це вже для мене занадто .
Я взяв до рук телефон і побачив 3 пропущених від Ребекки .Я передзвонив їй .
—Привіт,любий .Чому ти не брав трубки ?Ми ж на вечірку сьогодні маємо іти. —вроді і не в хорошому настрої ,але вона сказала це так спокійно .
—Я пам'ятаю .Проспав .Поїдеш з Фелісією і Дереком ,гаразд ?Ви не далеко живете .Я викличу для вас таксі .
—Ну гаразд ...—відповіла Ребекка .Вона хотіла ще щось сказати ,але я вже кинув трубку .
Чому я сам за нею не заїхав ?Вона живе занадто далеко ,а ще вона не любить кататись на байку. А я хлопець зі своїми принципами і ніколи не проміняю свій байк на таксі .Якщо я можу зараз поїхати на ньому ,то чому я маю робити по-іншому тільки тому ,що вона цього хоче ?Тим паче ,що вона ніколи навіть не пробувала на ньому кататись .
В цей момент я згадав peach girl .Згадав скільки разів  ми з нею вже їздили на цьому байку .І тут я знову побачив різницю між нею і Ребеккою. Peach girl звісно була не в захваті від швидкісної їзди на байку ,але вона мирилась з тим ,що я люблю на ньому кататись і хоча б пробувала ...
І тут я знову глянув на годинник .Ой, я запізнююсь .Я швидко взяв ключі ,подарунок і побіг до байка. 
За 15 хвилин я вже був біля дому Бланки .Там вже біля входу на мене чекала Ребекка ,Дерек і Фелісія .
—Привіт .—майже одночасно до мене привітались дівчата .Ребекка підійшла до мене і поцілувала в щоку .
—Де тебе носить ,Ворнер ?—мені здається останнім часом Дерек занадто часто говорить цю фразу .
—Проспав .—швидко новою я .—Гаразд ,немає часу на пояснення.Вечірка вже почалась  .Ходімо .—і ми всі зайшли в будинок .Ребекка взяла мене за руку і мило усміхнулась перед входом .Не знаю навіщо вона це зробила ,але я ніяк не відреагував .Зайшовши в середину я побачив іменинницю .Я пішов ближче ,обняв Бланку і привітав .
—Вибач ,що тоді накричала на парі, коли ви з Дереком шуміли .—тихо промовила мені Бланка ,поки ми обіймались .
—Та нічого .—я їй усміхнувся .
Не скажу ,що ми з Бланкою були хорошими друзями ,але вона була з тих людей з якими мені б хотіло спілкуватись .Вона водночас і весела, і така запальна .Одним словом дівчина свято ,але з характером . Вона відрізнялась від всіх інших гламурних штучок в нашому універі .Завжди чесна і каже правду напряму ,якою б вона не була .
Одного разу я напився на одній з вечірок .Мені було тоді так погано .Здається я тоді з батьком  сильно посварився .Думав ,який ж фіговий цей світ і моє життя .Тоді до мене й підійшла Рівера .Ми обоє сиділи біля басейну .Не знаю ,що вона мені тоді сказала ,але я взяв себе в руки і викинув весь песемізм з голови .Навіть додому доїхати помогла .Звісно ,що про цю нашу розмову ніхто не знав  .Не знаю як це правильно сказати ,але в неї ніби була якась своя особлива енергетика ,яка манила до себе .Одним словом ,я був радий ,що в цьому житті є хоч одна така дівчина ,не схожа на цих намальованих барбі .
Привітавши Бланку я озирнувся навколо і побачив як до нас наближається Кейт і...стоп це що Ніколас поруч з нею ?Вони йшли за руку прямо до нас .І тут в моїй голові стався якийсь збій системи ,бо я не знав чому більше дивуватись :образу Кейт чи все ж тому ,що вона йшла разом з Ніколасом .Все ж я більше зосередився на її зовнішньому вигляді .Приталене червоне плаття з вирізом на нозі і спині .Завжди вона одягалась більш закрито ,а тут на тобі .Як тільки з Ніколасом,то вже як та гаряча штучка . 
Фуууух...Що це зі мною ?Якби Дерек вмів читати мої думки ,то сказав,що я її ревную ,але це ж не так ?Я ж не можу її ревнувати ?Чорт .Ця peach girl заставляє мій мозок плавитись від думок .Не знаю ,можливо я просто заздрив Ніколасу .Коли вона ходила зі мною на вечірку до Дерека ,то не одягала такого "гарячого" плаття .Чому саме зараз вона вирішила його одягнути ?Щоб розізлити мене чи просто погратись ?Мій мозок кипів від цих думок і я просто вирішив відволіктись .Тим паче Ребекка дуже хотіла потанцювати .Ну що ж ,пішли .Що я можу сказати про танці Ребекки ?Та й не знаю сам .Дівчина рухалась досить непогано ,але в її очах я не бачив того вогнику ,який виникав в мене коли я танцюю .Чому так ?Невже вона не відчуває жодних емоцій ?Для мене це дивно .
Тоді я помітив на собі чийсь погляд ,я обернувся і побачив Кейт ,яка теж танцювала з Ніколасом .Вона дивилась на мене ,але тільки як я глянув на неї ,то опустила погляд .Ах Кейт ,я тебе розкусив .Вона була неперевершеною ,але мене бісив її партнер .Чому його руки так низько ,чому вона йому усміхається ?Від емоцій я сильно зжав руку Ребекки ,що то аж на лиці змінилась .
—Вибач .—тихо промовив я їй на вухо .
Коли музика закінчилась я підійшов до стола з напоями .На ньому я знайшов віскі. Думаю ,що це те ,що зараз мені потрібно .Алкоголь швидко заповнив мій організм .
Навіщо я пив ?Сам не знаю .Можливо тому ,що не знав ,що мені зараз робити .Я почував себе якось дивно і не міг опанувати власні емоції .Добре ,що хоч Ребекка зараз зайнята розмовами з своїми подругами і не дістає мене .Дерек теж зайнятий Фелісією .От я й залишився сам на сам з пляшкою віскі .Цей Ніколас кудись дівся ,а Кейт якраз сиділа осторонь сама. Я підійшов до неї .
—Потанцюємо ?—я присів поруч .Вона обернулась до мене .
—Ні .—відповіла вона .
—Хм...Новий хлопець не дозволяє ?—іронічно кинув я.
—Ворнер ти бачив себе в дзеркало ?—вона обвела мене своїм поглядом з ніг до голови .
—Не повіриш ,але я в нього дивлюсь кожен день .—хоче перевести  тему .
—Ах .—іронічно вздихнула вона .
—Так що на рахунок потанцюємо ?—дівчина закотила очі .
—Я з п'яними не танцюю.—а он воно що .Кейт встала щоб піти але я зупинив її .—Що у вас з Ніколасом ?
—Ворнер ,боляче ,відпусти мою руку .—вона глянула на мене зі злістю і якимось розчаруванням в очах .
—Ти тепер зустрічаєшся з цим задротом ?
—Ти ідіот ,Ворнер .
Вона встала ,щоб піти , але я наздогнав її і прижав до стінки .Відстань між нами скорочувалась і я чув як сильно б'ється її серце в той момент .
—Відпусти мене .—їй моя поведінка явно не подобалась .Я хотів її поцілувати ,але тут за плече мене хтось зловив .Я обернувся і побачив перед собою Ніколаса .Ну він прямо дуже вчасно.
—Кейт ,тобі потрібна допомога ?—він звернувся до дівчини .—та похитала в знак згоди .—Відійди від неї ,Ворнер .
—А то що ?—я почав сміятись .
—Залиш Кейт в спокої, ненормальний .—це він мене ненормальним назвав ?Ну я тобі зараз покажу .Я вдарив його кулаком в лице .Хотів нанести ще один удар ,але між нами вже стала Кейт .
—Ворнере , ану забирайся звідси геть !—почала кричати вона .На її голос почали обертатись інші .Тут до нас ще приєднався Дерек .
—Все стоп ,припиніть .Ворнер та ти п'яний.Все ,ти негайно їдеш додому. 
—Дереку ,іди гуляй .Зі мною все добре .
—Так ,не виводь мене з себе!Негайно пішов !—я сердито глянув на Ніколаса ,але все ж пішов .Останнє що я побачив ,це як Кейт підбігла до нього і оглядала його синяк .Мені стало якось неприємно .
—Ворнер ти що геть здурів ?Напився як свиня і ще й бійку влаштував !—почав читати мені нотації Дерек як тільки ми сіли в таксі .
—Це він мене з себе вивів .—почав я захищатись .
—Та ти дівчину до стінки прижав .Ти взагалі нормальний ?Нафіга ти до неї п'яний поліз ?Що з тобою ?Останнім часом я тебе взагалі не впізнаю ...—останні слова Дерека застрягли в мене в голові .А й справді ...Я теж не впізнаю себе останнім часом і я не знаю ,що зі мною .Якби ж я сам знав відповідь на це питання. Від бубоніння Дерека в мене почала ще сильніше боліти голова .Єдине ,що мені сьогодні хотілось —це виспатись .Далі я більше не слухав друга .Єдине ,що я ще пам'ятаю це як ми піднімались в ліфті до моєї квартири .
Проснуся я вже в власному ліжку .Моя голова так сильно боліла ,а очі сліпило яскраве сонячне проміння .Я не хотів підводитись з ліжка ,але мені прийшлось .Знайшовши в аптечці таблетку від болю в голові я присів за столиком на кухні .Навпроти мене висів годинник на якому вже була 12:10 .Добре ,що хоча б сьогодні неділя і мені не потрібно їхати в універ.  Я почав згадувати все що трапилось зі мною вчора.Танець з Ребеккою ,віскі ,"розмова" з Кейт ,бійка з Ніколасом ...О Господи ,що ж я натворив .Кожен новий спогад був гірший за попередній . Ворнер ти ідіот ,якому не можна вживати спиртне ,бо потім тобі це боком вилазить .І навіщо ж я так напився ?Ідіот,ідіот !Мабуть ,вперше в житті мені стало соромно за свою поведінку .Не знаю ,що мною тоді керувало ,але я козел. Я згадав погляд Кейт ,коли ми вже йшли. Блін ,як мені соромно .Я зжав пальці в кулак і грюкнув ним по невеличкому дерев'яному столику ,так що той захитався.
Я був злий сам на себе ,був злий ,що так напився. Мене хвилювало те, як до всього цього поставиться Кейт.Бійка з Ніколасом не була такою важливою ,адже ми хлопці і таке буває. А peach girl це зовсім інше ...
Знайшовши свій телефон я таки вирішив подзвонити їй .Гудок пішов ,але вона все не брала трубку .Чому не бере ?Зайнята чи просто не хоче мене чути?Я вирішив прогулятись і трохи заспокоїтись .Не знаю як, але ноги самі привели мене до дому Кейт.Я вирішив зайти і все ж таки поговорити .Піднявшись на ліфті на потрібний мені поверх я подзвонив в дзвінок і почув як хтось по тої бік наближається до мене. Кейт відкрила двері і здивовано глянула на мене .Вона була одягнена в шорти і зверху топ .Її волосся було зібрано в розтріпаний пучок .Без макіяжу вона здавалась мені ще красивішою .
—Що ти забув тут Ворнер ?—вона схрестила руки і сперлась об двері .
—Я...я прийшов ,щоб поговорити.—мені було важко скласти слова до купи .
—Мені здається ,що вчора ти вже все сказав .—вона рушила ,щоб закрити двері ,але я поставив свою руку на них і зупинив її .
—Peach girl ...вислухай .—на її лиці я побачив злість .
—Не смій ,чуєш .Не смій більше мене так називати , Ворнере!Я знала ,що ти свиня ,але не думала ,що до такого ступеню .Що з тобою сталось ?Навіщо ти вдарив Ніколаса ?Навіщо ти так вчинив ?Навіщо ,Майкле ?—вона дивилась мені прямо в очі ,а я сам не знав ,що їй відповісти. Навіщо я це зробив ?В мене не було відповіді на це питання .Очі Кейт почали наповнятись слізьми .—Ах ...Ти не маєш відповіді на мої питання .Іди, будь ласка .
—Мала...—мені було важко дивитись на неї в такому стані ,а ще важче розуміти ,що це через мене .
—Іди !—вона вказала мені на вихід .
—Що буде далі ?Ти прийдеш завтра на репетицію ?—запитав я. 
—Ні ,завтра мене не буде .Я ...мені потрібно трохи часу ,щоб опанувати себе .Я запуталась .Я не знаю зовсім хто ти, Майкле .Одного разу ти заставляєш мене усміхатись , здійснюєш мрії , а в інший вертаєш до реальності ...вчора ти знову вернув мене до неї .
—Я не хотів ,прошу...—по тілу пройшлись мурашки від її слів .Ця дівчина була для мене чужою ,але я чомусь прийшов сюди і намагаюсь зробити все ,щоб вона мене пробачила .Чому я роблю це ?
—Прошу не роби більше боляче. Це все що ти можеш ...—на цих словах Кейт зачинила двері .
Знову я залишився сам на сам зі своїми тараканами .І що мені робити ?
Я вийшов на двір і присів на одну з лавочок. Життя продовжувалось ,але я ніби застряг в одному моменті .Відколи ця дівчина появилась в моєму житті я сам себе не впізнаю .Я не знаю як мені вчинити правильно ,не розумію самого себе .
Я вирішив подзвонити Дереку ,бо це перше ,що прийшло мені на думку .
—Привіт.
—Невже ти нарешті додумався мені подзвонити ,Майкле ?—почув я по той бік телефона.
—Дереку ти можеш до мене приїхати ?—мені потрібен хоч хтось ,хто вислухає мене і можливо дасть мені якусь пораду ,бо сам я не знаю ,що мені робити .
—Гаразд .Де ти ?—голос Дерека став трохи м'якшим і спокійнішим .
—Гуляю в парку ,але давай зустрінемось в мене на студії десь через 15-20 хвилин .Ок ?
—Гаразд .—і Дерек кинув трубку. Я підвівся з лавочки і попрямував в бік студії .Коли прийшов ,то Дерек вже чекав мене під дверима .
—Довго чекаєш ?—запитав я ,коли витягав ключі з кишені .
—Ні ,щойно прийшов .Я взяв нам піцу ,бо впевнений ,що ти ще нічого не їв , Ворнере .
—Хм ...—Дерек занадто добре мене знає. Ми зайшли в середину і присіли на дивані .
—Як ти після вчорашнього ?—запитав в мене Дерек .
—Хм...Ти ще питаєш ?Відчуваю себе паршиво .
—Більше я не підпущу тебе до віскі ні на крок .—я лише іронічно усміхнувся.
—Я поводився як козел ?
—Ти вдарив Ніколаса ,але думаю це не головне.Ти не правильно поводився з Кейт.Після того як я повернувся назад на вечірку я побачив її сидячу саму на дивані .Вона була сумна і налякана ,а на її руці залишився слід від твоїх пальців .Я вперше побачив її такою і мені було важко на неї дивитись ,але навіть попри образу вона запитала як ти себе почуваєш ,Ворнере .Якщо не хочеш її втратити ,то попроси пробачення .—блін ,який ж я все таки ідіот .
—Я пробував ,але вона не хоче мене слухати. Я ...я не знаю ,що мені робити .—я схопився за голову і зжав волосся в кулак .Якби ж я міг забрати весь її біль ,якби ж я міг стерти з її пам'яті вчорашній день .
—Що на тебе взагалі найшло ?Чого ти до неї вчепився ?
—Я коли її з Ніколасом побачив ,то в мене в голові ніби щось переклинило .Я сам не знаю ,що зі мною .
—Ревність страшна штука ,Майкле .—було вже очікувано почути це від Дерека .Але найгірше те ,що це я чув не лише від нього. Ніби весь світ хотів мене переконати в тому ,що в мене почуття до цієї дівчини.
—Дереку ,перестань .Вона може зустрічатися з ким завгодно я тут ні до чого .Це все вплив алкоголю .—так ,це саме віскі .Через нього я так поводився.Просто мені треба перестати його пити .
—Ах ,та ти просто боїшся втратити її ,боїшся ,що вона почне зустрічатись з Ніколасом чи кимось іншим . Признайся їй ,що маєш почуття і тоді все стане на свої місця .
—Дереку я не закоханий !
—А можливо ти просто не знаєш ,що таке кохання ?Можливо тобі просто важко змиритись з тим ,що ти таки піддався почуттям ,в які раніше не вірив .Ти весь час думаєш про неї ,здійснюєш її мрії ,ревнуєш до інших хлопців ...Що це тоді ?Як ти поясниш все це ?—я промовчав ,бо не знав ,що мені сказати .Можливо в словах Дерека була доля правди ,бо по-іншому пояснити таку свою реакцію на цю дівчину я й сам не міг .Мені потрібно виправити помилки ,які я зробив вчора .—Я вже напевно піду,бо ми з Фелісією домовились погуляти ,а ти подумай над тим що я тобі сказав. —Я кивнув головою у знак згоди .Попрощавшись з Дереком я вирішив вибачитись ще перед однією людиною —Ніколасом .Все ж таки я вчора перший його вдарив і можна сказати без підстав ,бо він хотів лише допомогти Кейт .Він жив у сусідньому будинку і я знав номер квартири. Одягнувшись я пішов до нього.Я подзвонив двері і Ніколас впустив мене в середину.На його щоці залишився слід від мого кулака .
—Ворнер ?Що ти тут забув ?—він з здивуванням глянув на мене і схрестив руки на грудях. 
—Нам потрібно поговорити . Впустиш ?
—Ок ,тільки не довго ,бо я спішусь .
—Думаю ,це не займе багато часу. 
Ми пройшли на кухню . Я сів за невеличкий столик ,а Ніколас сперся об кухонний стіл навпроти .
—Чого хотів ?
—Я...—я людина ,якій дуже важко попросити пробачення .Для мене це переступити через себе ,але зараз мені було наплювати на власну гордість і принципи .—Вибач за вчорашнє .—той зігнув брову від здивування .
—Невже сам Майкл Ворнер просить в мене пробачення ?Це щось новеньке. —я просто промовчав ,щоб не створювати нові проблеми .Мені потрібно навчитись контролювати власні емоції. —Ок ,проїхали .Вдарив то вдарив ,хлопці ж. Ти краще в Кейт попроси пробачення .Ти її вчора налякав .
—Я просто коли її з тобою побачив ...Не знаю ,на мене ніби щось найшло .—Ніколас іронічно усміхнувся .
—Ворнер ти тільки знову не обіжайся ,проте ти справді ідіот. Невже ти думаєш ,що в нас з нею щось є ? Ахахах...Ми просто друзі ,якщо тобі цікаво ,то я люблю Бланку і вчора я їй в цьому признався ,а в Кейт я лише спитав поради ,як це краще зробити .До речі, в нас через годину побачення і в мене вже немає часу .—блін .Так вони просто друзі ,а моя бурна фантазія собі понапридумувала . Браво , Ворнер що тут ще сказати .
—Ок ,ще раз вибачай . Я вже піду.
—Бувай .
Я пішов і мені стало якось трохи легше .Ніколас на мене не ображається ,та й з Кейт в них нічого немає .Залишилось лише в неї попросити пробачення ,але як це зробити ?Я йшов по вулиці і не знав , що мені робити .Я вчинив з нею неправильно . Від твоїх емоцій Ворнер в дівчини залишились сліди на руці .Як вона тепер зможе мені довіряти ,якщо я часом поводжу себе ,як якийсь псих .Я ризикував втратити партнерку і подругу .Я набирав її ,але вона не брала трубки. Ти не хочеш мене чути Кейт ,але я зроблю все ,щоб ти мене пробачила ,щоб знову довіряла .
На вулиці почав падати дощ ,але я ніяк не реагував на нього .Йшов по калюжах ,навіть не оминаючи їх .Мені було байдуже на все ,бо мої думки були забиті іншим .Додому я прийшов  зовсім мокрий .Завтра в універ ,потрібно встати раніше. 
Я прокинувся десь в годині 11 ,а це означало ,що я вже давно мав бути в універі .Але це мене не дуже бентежило ,бо я відчував сильний біль в горлі і мене дуже морозиво. Мабуть, я все таки вчора простив .В універ я вирішив не йти ,бо почував себе я зовсім погано .Я побачив декілька пропущених від Дерека ,але я йому не передзвонив ,бо мене ще сильно боліла голова і я не мав ні сил ,ні бажання ще йому все пояснювати. Тому я випивши якийсь порошок від застуди пішов далі спати .