6 глава

*Катя 
Я прокинулась від ясного проміння, що освічувало мою кімнату. Вже рвнок і мені пора збиратись в універ. Сьогодні я вирішила одягнути сині джинси-банани і футболку лавандового кольору. Образ доповнила різнокольоровими кедами і ще взяла чорні окуляри. Перед парами я хотіла подякувати Майклу за те, що допоміг мені опанувати себе вчора. Не очікувала від нього такого вчинку. Можливо, він не такий черствий і самозакоханий як я думала раніше? Я побачила його в коридорі біля вікна і хотіла вже підійти до нього, аж раптом до нього підюігла якась блондинка і повисла в нього на шиї.
Вони мило про щось говорили.Та в одному місці він мав мою вдячність. Я передумала підходити до Майкла. Для нього слова і так не мають жодного значення. Я гордо обернулась і пішла назад в аудиторію. По дорозі я зустріла Бланку.
— Привіт, Кейт.
— Привіт, Бланко, — я нахилилась і обійняла її. Від неї приємно пахло піонами і зеленим чаєм.
— За ким це ти так спостерігаєш? — запитала вона, а я тим часом спалювала поглядом Майкла і ту блондинку. — Ааа, так ти за Майклом і Ребеккою спостерігаєш?
— Та ні, просто стало цікаво хто ця дівчина. Я її раніше тут не бачила.
— Вона навчається в нашому універі на 1 курсі. До речі, досить відома, бо веде свій блог в Інстаграмі. Я навіть на неї підписана. На скільки мені відомо, то вона — нова пасія Майкла. Ось глянь, — Бланка дала мені свій телефон. На екрані я побачила історію в Інстаграмі на сторінці цієї Ребакки. Це був бумеранг на якому Ребекка цілує Майкла в щоку. Тепер все зрозуміло.
— Добре, Бланко, ходімо вже. Що нам до них?
— Та гаразд, ходімо, але щось мені підказує, що ти дуже ревнуєш і просто хочеш перевести тему в інше русло, — дівчина пронизливо обвела мене поглядом.
— Я? Ревную? І кого ж це цікаво? — зі здивуванням промовила я.
— Як це кого? Майкла до Ребекки.
— Нічого подібного. Майкл взагалі мене не цікавить.
— Ага, я так і повірила. Тебе видають твої червоні щоки, дівчинко. Я — Бланка Рівера і від мене нічого не приховаєш, — я притулила руки до щік. І справді горять...Чого це я? Можливо, трішки переживаю, але ніяка це не ревність! Бланка говорить дурниці. Мені байдуже на цього самовдоволеного Майкла і його особисте життя.
— Ну все, ходімо. Лекція розпочнеться через 5 хвилин. — Бланка схвально кивнула головою і ми пішли.
Перед парою ще трішки встигли поговорити, але тему з Майклом ми більше не зачіпали. Викладач вже зайшов в аудиторію, а Майкла ще не було. Мабуть, десь зі своєю пасією гуляє, бо на навчання йому начхати. Якщо мама декан, то, мабуть, йому все дозволено. Я почала уважно слухати викладача і вже навіть забула про Майкла, але тут він раптово з'явився в аудиторії.
— Добрий день! Вибачте за запізнення. Можна сісти?
— Надіюсь, що це ваше останнє запізнення, Майкле, — викладач обвів його незадоволеним поглядом, а тоді продовжив малювати схему на дошці.
— Так, звісно, — хлопець присів позаду мене біля свого друга. 

Знаю, що підслуховувати дуже некрасиво, але вони так голосно говорили, а ще — мені кортіло більше дізнатись про цю Ребекку.
— Майкле, де тебе носить? Ти запізнився на 11 хвилин.
— Та так. Мав деякі справи.
— А що це в тебе на щоці таке? — запитав Дерек.Майкл притулився долонею до щоки. Мені теж захотілось глянути що з ним не так, але я стримала своє бажання і продовжила вдавати що уважно законспектовую все, що говорить лектор.
— Мабуть, помада.
— Стоп! Вона ж червона.
— Дереку, я відкрию тобі великий секрет, але нікому його не розказуй. — Він зробив велику паузу, а тоді продовжив: — В світі існують помади різних кольорів, і червоного в тому числі,— саркастично відповів Майкл, витираючи слід від помади.
— Ахахах. Я знаю якого кольору бувають помади, але якщо я не помиляюсь, то в Кейт вона легко рожевого кольору, а не червоного.

Так, стоп! Це про яку Кейт зараз Дерек говорить? Часом не про мене? Ну по кольору помади виходить що про мене, але чому Дерек вважає, що я мала цілуватись з Майклом? Я щось нічого не розумію. Можливо, це про когось іншого вони говорять.
— Та при чому тут Кейт? Це помада Ребекки.
— Це та дівчина, з якою ти вчора з клубу так швидко поїхав? Ребекка Лорен?
— Так, Дереку.
— А як же Кейт? Вона ж тобі подобається.
— Дереку, ти що головою вдарився об двері коли в аудиторію заходив? Яка ще Кейт? Я і серйозні стосунки — це непоєднувані речі. Я не вірю в любов. Є лише захоплення і пристрасть, які з часом зникають. — Цей безсердечний навіть в кохання не вірить? Хоча, віж нього можна було такого очікувати. Він дуже черствий і самозакоханий хлопчик, якому потрібна лише іграшка на одну ніч. Вчора в ліфті мені на мить здалось, що він не такий, що все це просто маска, під якою ховається зовсім інша людина. Я помилилась. Мені потрібно триматись від Майкла подалі. — А Кейт мене абсолютно не цікавить. Не мій типаж. Така худа, майже без форм, низенька на зріст. Вона схожа на маленьку дитину, яка дуже любить мене бісити і хоче добитись моєї уваги.

Після цих слів я ще раз переконалась, що вони говорять про мене. Мені було дуже неприємно чути від нього такі слова. Він щойно так розкритикував мене, а сам неначе ідеальний. Ненавиджу цього самозакоханого мажора. На очі почали навертатись сльози, але я важко видихнула і заспокоїлась трохи.
— Майкле, ти ще пошкодуєш про все сказане. Ти сам себе обманюєш, бо тобі подобається ця дівчина. Не роби дурниць, бо потім пожалієш.
— Дереку, я буду поводитись з нею так, як захочу, а ти краще не лізь туди, куди тебе не просять.

На цьому їхня розмова завершилась і вони обоє почали щось записувати в своїх зошитах. 
Пара закінчилась і ми з Бланкою пішли в їдальню, бо ми зголодніли. 
— Кейт, що ти як заворожена? З тобою все добре? Ти сьогодні сама не своя.
— Все добре. Ти щось казала? — я весь час думала про розмову Дерека і Майкла. Чому він так про мене сказав? Невже я настільки страшна? Чи він просто любить принижувати людей? Ну нічого, я ще йому покажу. Він пошкодує про кожне образливе слово, що сказав про мене.
— Що ти їсти будеш? Вже наша черга підійшла. 
— Мені, будь ласка, круасан з шоколадом і апельсиновий сік. — Продавчиня мило усміхнулась мені.
Ми забрали своє замовлення і присіли за вільний столик. 
— Кейт, ти через Майкла засмутилась?
— Що? До чого тут Майкл? — запитала я, ласуючи своїм круасаном.
— Він ж твій партнер, ти його, мабуть, до Ребекки ревнуєш, — я поперхнулась соком і Бланка постукала мені по плечі. — Тобі вже краще?
— Так. Вже краще. Бланко, я зовсім його не ревную. Ми з ним просто партнери і все, а на його особисте життя мені байдуже. Давай нарешті закриємо тему з Майклом. 
— Ну добре, як скажеш.