Розділ 64. Гостя на порозі та «звичайна» сім'я

Суботній ранок на дачі пройшов у небувалій метушні. Поки Катя та Марина завершували останні приготування на кухні, Шарлотта проводила фінальний інструктаж.

- Нагадую всім, - суворо говорила Шарлотта, оглядаючи присутніх. — Мечі сховані, магічні палиці стоять у коморі за швабрами, а будь-які розмови про розломи та інші світи табу.

Гілен сиділа на краю дивана у вільному спортивному костюмі. Її пухнасті вушка акуратно приховувала широка трикотажна бандана, а хвіст був надійно заправлений під довгу худорлявість. Виглядала вона як суворий, але дуже стильний персонаж із сучасної фітнес-студії.

Рітц, одягнений у прості джинси та футболку, сидів за столом і як заклинання повторив під ніс:
- Привіт, Софіє. Я Рітц, брат Лісії. Чай хочеш?.. Без «о юна діво», без «коруся»…

О одинадцятій ранку біля воріт пролунав сигнальний дзвінок. Лісія перша вискочила на ганок, а за нею неспішно вийшли Марина та Катя. За хвірткою стояла Софія з великим рюкзаком за плечима та її мама, яка привітно посміхнулася господарям:
— Здрастуйте! Велике дякую, що запросили Софійку. Вона весь вечір тільки й казала, що про вашу дачу!

- Доброго дня! Заходьте, не соромтеся, тут дуже затишно, — тепло зустріла їх Марина, проводжаючи маму Софії до машини після короткого знайомства.

Коли хвіртка зачинилася, Софія із захопленням оглянула велике подвір'я з соснами та затишний будинок.
- Вау, Лісія! У вас тут, як у справжній казці! — вигукнула вона, заходячи на веранду і роззуваючись.

Але справжній сюрприз чекав на гостю у вітальні. Коли Софія увійшла до кімнати, перед нею постала вся «сімейна команда».

— Софіє, знайомся! — Лісія зі щасливою усмішкою розпочала виставу. - Це Шарлотта, це Еріс, а це моя тітка Роксана Миколаївна, ти її знаєш!

— Здрастуйте, Роксано Миколаївно! — ввічливо вклонилася Софія, помітивши синяву бібліотекарку, яка пила чай із абсолютно царським виглядом.

- А це Рітц, мій... старший брат, - з легкою запинкою продовжувала Лісія.

Рітц повільно підвівся з дивана. У його очах читалася сильна напруга, порівнянна з битвою проти вищого демона. Він зробив крок уперед, завмер, згадуючи всі нічні вчення Каті, і сказав:
- Привіт, Софіє. Я Рітц. Радий знайомству. Хочеш... чаю чи соку?

Катя за спиною Софії полегшено перевела дух і показала Ритцу великий палець.

- Привіт! Так, давай соку, дякую! — легко відповіла Софія і відразу перевела погляд на мовчазну Гілен, яка сиділа в кутку, схрестивши руки на грудях. Очі дівчинки округлилися. - Ой... А це хто? Ви займаєтеся косплеєм?! У вас такі справжні вушка під банданою просвічують!

Гілен повільно повернула голову. На мить у кімнаті зависла тиша. Еріс вже була готова втрутитися, але Гілен лише спокійним, глибоким голосом відповіла:
- Це не просто стиль. Це спосіб життя та тренажерний зал. Я Гілен. Тренер з єдиноборств.

- Кльово-о-о! - Протягла Софія, зовсім зачарована. - Ви виглядаєте неймовірно круто, як героїня з аніме!

Напруга в кімнаті миттєво розвіялася. Всі розслабилися, а Катя внесла велику тацю з гарячими пиріжками та фантою.

— Ну що, дівча, — усміхнулася Катя. — Перекус, а потім марш нагору до дитячої — плести браслети та грати в настілки!

Лісія схопила Софію за руку і під її дзвінкий сміх повела на другий поверх. За ними тихо підвівся Рітц, опустившись на сходинку біля дверей у ролі «невидимої», але тепер уже цілком легальної домашньої охорони. Перше випробування «звичайним сімейним життям» було успішно пройдено.