Розділ 51. Допит біля каміна та добрі вісті

Рітц важко піднімався, все ще приголомшено оглядаючи нічний ліс, високих незнайомок і усміхнену Шарлотту. Еріс, підставивши йому своє сильне плече, допомогла розвіднику дійти до хвіртки дачі, де на них чекала вже схвильована Катя.

- Ще один?! — ахнула Катя, швидко звільняючи місце на м'якому дивані у вітальні. — Ну, ви даєте, у нас скоро не дача під Вишгородом буде, а справжній штаб-квартира для іномирян!

Через десять хвилин Рітц уже сидів біля палаючого каміна, жадібно потягуючи гарячий чай з великого керамічного кухля і з апетитом уплітаючи бутерброди. На шум із своєї кімнати тихенько вийшла Лісія, протираючи заплакані очі. Побачивши знайомого воїна родини Ловент, дівчинка радісно ахнула і кинулась до нього:

- Рітц! Ти... ти живий!

- Пані Лісія! — розвідник мало не випустив кухоль і миттю встав, відваживши глибокий уклін, незважаючи на біль у всьому тілі. — Слава богам, ви неушкоджені! Пан Арс місця собі не знаходив, коли ви зникли прямо з-під обстрілу!

— Що там сталося після нашого зникнення, Рітце? — суворо запитала Роксі, притулившись до одвірка дверей і схрестивши руки на грудях. — Як пан Арс та граф Плейд?

Рітц витер губи рукавом і глибоко зітхнув, оглядаючи всіх присутніх.
— Після того, як виник цей проклятий фіолетовий розлом і затягнув пані Лісію та пані Шарлотту, ворожі загони збентежилися. Пан Арс скористався їх замішанням! Він застосував свої аналітичні здібності, обчислив слабке місце в їхньому строю і завдав нищівного контрудару.

Лісія стиснула ручки на грудях, її очі засяяли:
— Значить... тато й пан Арс перемогли?

- Так, пані! - з гордістю кивнув Рітц. - Ворог відступив! Території родини Плейд та пана Арса зараз у повній безпеці. Єдине, що отруювало радість перемоги, — це ваше зникнення. Пан Арс присягався перевернути всі землі, але знайти вас. А мене затягло в другий сплеск магії, коли ми прочісували місце битви...

У вітальні настала полегшена тиша. Лісія вперше за довгий час тихо, але так щиро та щасливо засміялася.

- Я ж казала тобі, Лісіє, - м'яко посміхнулася Шарлотта, гладячи дівчинку по голові. — Вони впоралися. Твій батько та пан Арс – справжні герої.

Марина, переглянувшись із Катею, задоволено кивнула:
- Відмінні новини. Значить, твої близькі в безпеці, Лісіє. А Рітцу тепер доведеться трохи затриматись у нас, підлікуватися та адаптуватися до українських реалій.

— До... українських реалій? — перепитав спантеличений Рітц, дивлячись на екран смартфона в руках Марини і пилосос біля стіни. — А куди це я взагалі потрапив?

— У Київську область, хлопче, — із задерикуваною усмішкою ляснула його по плечу Еріс. — Завтра ми навчимо тебе носити нормальний одяг, покажемо, що таке інтернет, і поясниш нам, як там працюють ці портали!