Теплота від слів підтримки швидко заповнила всю дачну вітальню. Лісія, обійнявши Шарлотту на прощання перед сном, вирушила спати до своєї нової кімнати, стискаючи в руках новенький зошитовий блокнот із котиками.
На кухні залишилися лише дорослі. Марина розлила по кружках трав'яний чай з м'ятою, а Катя дістала ноутбук, щоб перевірити новини по Київській області та зведення щодо аномальних явищ.
— Знаєте, — тихо промовила Марина, зробивши ковток, — дивитися на те, як Лісія посміхається після всього пережитого, — це дороге. Ми робимо правильну справу.
- Так, - погодилася Роксі, задумливо покручуючи в пальцях свій мініатюрний чайний соусник. — Але нам не можна послаблювати пильність. Лісія згадала, що перед тим, як впасти в розлом, у їхній загін стріляли. Це означає, що портал відкрився у самому епіцентрі бойового зіткнення.
Гілен, яка до цього сиділа в абсолютній тіні біля вікна, раптово підвелася. Її вуха нервово смикнулися, а очі звузилися, вдивляючись у темну темряву осіннього двору.
— Розлом не заснув, — суворо й коротко кинула звіролюдка. - Він дихає.
Еріс миттєво підскочила зі стільця, рука сама собою звично лягла на ручку дворучного меча:
- Що там? Знову ті дрібні демони?
- Ні, - Гілен хитнула головою, принюхуючись. - Запах інший. Чи не звірячий. Метал, кіптява і... магія, схожа на ту, що залишає Шарлотта.
Шарлотта, яка чула розмову з коридору, швидко вибігла на кухню, вже тримаючи палицю напоготові:
— Сплеск вогненної магії? Але в моєму світі магів вогню майже не залишилося поза дворянськими загонами!
Марина швидко глянула на екран телефону — жодних сигналів повітряної тривоги по Київській області не було, а отже, шум і свічення у глибині соснового бору мали винятково іномирове походження.
- Так, без паніки, - скомандувала Роксі, піднімаючись на весь зріст. — Катя залишається в будинку поряд із Лісією. Ми з Еріс, Гілен та Шарлоттою йдемо на розвідку. Якщо з порталу випав хтось із людей Арса Ловента чи їхніх ворогів — ми маємо перехопити їх до того, як вони вийдуть на трасу до Вишгороду.
Дівчата швидко накинули плащі і безшумно вискочили через хвіртку в нічний ліс, де між старими соснами вже починало розгорятися знайоме фіолетово-червоне аномальне світло.