Розділ 35. Перша порада та розподіл сил

Шарлотта обережно помацала поперек, зніяковіло опустивши очі:

— Спасибі, зі мною все гаразд... Страшно ніяково перед тобою, Роксі. Ти так м'яко загальмувала моє падіння, а я ще й запанікувала.

— Не бери в голову, — махнула рукою синюва чарівниця, зробивши ковток гарячого чаю. — Падіння з міжпросторового розлому — не найкомфортніший спосіб подорожі. Ми всі через це пройшли.

Марина поставила перед Шарлоттою тарілку з бутербродами і оперлася руками об стіл, збираючи спільну увагу.

- Так, дівчатка, давайте до діла. Тепер нас двоє магів, дві суворі войовниці і ми з Катею у ролі тилового забезпечення. Шарлотто, якщо ти опинилася тут, тобі доведеться швидко адаптуватися. Жодних «панів» та «слуг» у нашому світі немає, зате є закони, монети та необхідність маскуватися.

Шарлотта здивовано моргнула, відкушуючи шматочок хліба:
— Тобто... мені також треба буде шукати собі роботу? Як у звичайному місті?

- Саме! — подала голос Еріс, гордо піднявши підборіддя. — Ми з Роксі вже вирішили, що сидіти на шиї Марини не будемо. Ми повинні навчитися заробляти місцеву валюту, поки шукаємо спосіб закрити цю чортову браму.

— Але яка з мене робітниця поза полем бою? — Шарлотта розгублено стиснула свою палицю. — Я вмію тільки чаклувати вогнем і руйнувати ворожі загони...

— Ну, вогненна магія на вулицях Києва тобі точно не стане в нагоді, якщо ти не плануєш працювати в МНС чи фаєр-шоу, — хмикнула Катя. — Але в тебе чудова дисципліна та розум. Знайдемо тобі застосування!

Роксі задумливо постукала пальцями по столу, дивлячись на карту на стіні:
— Насамперед ми все одно маємо перевірити той ліс за дачами. Поява Шарлотти доводить: просторова тріщина не просто не затягнулася, вона продовжує захоплювати нові світи та персонажів. Якщо завтра з порталу випаде хтось менш доброзичливий, нам буде не до чаювання.

Гілен, яка до цього тихо сиділа біля вікна, раптом підвела голову. Її вуха нервово смикнулися, а очі звузилися:

— Шум у лісі, — лаконічно промовила звіролюдка, підводячись зі стільця. — Не птахи та не вітер. Щось важке крокує гілками у бік нашого паркану.

Усі миттєво затихли. Еріс відразу схопила свій дворучний меч, Роксі і Шарлотта підняли палиці, а Марина з Катею переглянулися з мимовільним трепетом. Схоже, що лісова розвідка відкладалася — гості з аномалії вирішили прийти самі.