Розділ 26. Облаштування та тривожні думки

Поки Еріс разом з Гілен вирушили перевіряти високий паркан і периметр дачної ділянки, перевіряючи його на міцність та можливі вразливості, Марина та Катя почали заносити речі до будинку.

Роксі ж одразу піднялася на другий поверх. Помітивши на столі в просторій кімнаті стаціонарний комп'ютер, який Марина завбачливо привезла з собою для роботи, чарівниця одразу вмостилася в крісло. Її пальці, що звикли до стародавніх фоліантів і магічних рук, з легким трепетом лягли на клавіатуру та мишу.

«Якщо просторова тканина справді стоншується, в мережі мають бути хоч якісь згадки про подібні збої», — міркувала про себе Роксі, швидко відкриваючи пошуковик.

Вона почала вводити запити українською та англійською мовами: «аномальні розриви в небі», «дивні звуки та спалахи Київська область», «нез'ясовні зникнення та монстри». Екран монітора замайорів зведеннями новин, форумами конспірологів і відеороликами очевидців.

Серце Роксі тьохнуло. Чим глибше вона поринала в пошук, тим більше знаходила дивних збігів: за останні тижні в різних районах України, особливо поблизу великих лісових масивів і водосховищ, почастішали повідомлення про загадкові воронки, що світяться, і «дивних тварин», яких місцеві жителі приймали за бродячих собак-мутантів або галюцинації.

— Значить, це не одиничний випадок... — пошепки сказала Роксі, кусаючи губу. — Двері між світами відчиняються не тільки перед нами. Хтось чи щось навмисно розширює тріщину.

Внизу почувся важкий тупіт - це Еріс і Гілен повернулися з обходу. Рудоволоса войовниця зазирнула на другий поверх, важко дихаючи після швидкої пробіжки по периметру.

- Ну що, Роксі? Знайшла щось корисне в цій вашій цифровій магії? - З порога запитала Еріс, втираючи піт з чола. — Ми обійшли навколо. Паркан міцний, сусідів поблизу немає, але в лісі за ділянкою дивно тихо. Навіть птахів не чути.

Роксі повернулася до подруги, її обличчя було блідішим від звичайного, а в очах читалася глибока тривога:
— Ерісе... боюся, все набагато гірше, ніж ми думали. Ми тут не одні такі. І якщо ми найближчим часом не зрозуміємо, як зачинити цю браму, цей світ чекає така ж доля, як і наш континент під час лиха.