7. Сором

Сором – це соціальна емоція. Вона регулює дотримання загальноприйнятих норм і правил членами групи.

Саме завдяки сорому ми поводимо себе «пристойно». Маємо суспільство із межами, принципами, правилами. Знаємо як себе поводити, щоб бути прийнятими іншими людьми і залишатися із ними у стосунках, мати підтримку.

Емоція сорому базується на переживанні «хорошості» та «доречності». Тому ми не ходимо по місту голими, вітаємося, не ліземо без черги, тобто дотримуємося загальноприйнятих правил.

Ця емоція виникає лише у контакті з іншими людьми. Якщо ви живете одні на безлюдному острові, то і сорому не буде. Навіть коли ми відчуваємо сором наодинці із собою, ми неначе дивимося на себе очима стороннього спостерігача.

Сором робить нас чутливими до оцінок і почуттів інших. Він фокусує увагу на власних вчинках і якостях, чим допомагає самоусвідомленню і самоконтролю. Допомагає розвиватись і покращуватись.

Також, сором виникає, коли ми робимо щось нове і не характерне для нас. Він сигналізує що ми виходимо за межі нашого звичного уявлення про себе і при цьому видимі іншими людьми.

      Наприклад, хлопець вперше знайомиться із дівчиною що йому сподобалась: «Я вже не просто підліток, я чоловік, який може знайомитися з дівчатами».

      Молодий спеціаліст виступає на нараді із керівниками компанії: «Я не просто стажер, я спеціаліст, якого слухають головні люди в компанії».

      Дівчина йде на перше побачення: «Я не просто дівчинка, я дівчина, яка подобається хлопцям і яку запрошують на побачення».

Витримуючи цей сором і не тікаючи від нього ми інтегруємо досвід і розширюємо уявлення про своє Я.

Це все стосується здорового, конструктивного сорому.

Нажаль, для багатьох людей краще знайомий токсичний сором.

Його симптоми – постійне відчуття «я недостатньо хороший», «я недоречний», «зі мною щось не так». Такі люди відчувають себе не у своїй тарілці серед інших. Вони постійно в напрузі – бояться осуду, насмішок, негативних оцінок.

У них всередині жорсткий критик, який запросто обезцінює будь що. Здав екзамен? Це випадковість. Успішно завершив проект? Можна було і краще. В мене люблячий партнер? Це тимчасово – він просто ще не роздивився мене як слід.

Постійно порівнюють себе із іншими і програють у цьому порівнянні. Бо завжди є хтось кращий, розумніший, більш достойний.

Токсичний сором зупиняє наш рух у світ. Обмежує наші можливості розвиватися і отримувати новий досвід. Бо жорстко тримає у звичних «безпечних» рамках.

Токсичний сором – дуже болюча у переживанні емоція. Це зневага і розчарування, направлені на себе. Ми намагаємося її витіснити і заховати, тому навіть у терапії робота з токсичним соромом вимагає поступовості і часу. Поговоримо про це далі.

Як розпізнати сором?

Тіло

Червоніють щоки, руки й ноги немов наливаються свинцем, в грудях відчуття провалу,  голова важчає, серце б’ється сильніше. Відчуття неначе «згораю із сорому».

Думки

Я невдаха, я не достойний, краще під землю провалитись і зникнути звідси. Мене всі засуджують.

Дії

Плечі опущені, очі опускаються додолу, уникають погляду в обличчя оточуючим, хочеться зникнути – «крізь землю провалитись». Направленість емоції сорому – зменшитись і зникнути.

Градації сорому

Сила емоції

Як ми називаємо

1-3

Збентеження

Незручність

Легкий сором

4-7

Сором

8-10

Сильний сором

10+

Ганьба

Як конструктивно проживати сором?

Ми відчуваємо сором, коли пред’являємося по-новому, незвичним способом, і не отримуємо достатньо підтримки. Наприклад, знайомимося, виступаємо, пишемо статті в блог, виставляємо свої картини, вірші. Будь що, що виходить за рамки нашого звичного уявлення про себе. При цьому зустрічаємо насмішки, критику, або навіть просто ігнорування чи відсутність інтересу.

Тоді сором може переривати цей рух у нове і повертати нас у старий, звичний, а значить «безпечний» спосіб. І тут з'являється вибір – залишатися у безпеці чи йти в нове.

Якщо йдемо в нове – отримуємо новий досвід, змінюємось, розширюємося як особистість. Стримуючись, позбавляємо себе цього.

1. Запитайте себе: «Що мені важливіше – спробувати нове, іти за інтересом і виразити свою індивідуальність? Чи відповідати звичному образу і очікуванням?»

Якщо спробувати нове, скажіть собі уголос ваш вибір – «я вибираю спробувати … замість того щоб відповідати звичному образу і очікуванням». Скажіть це декілька разів, поки не відчуєте впевненість у своєму виборі.

Щоб підтримати себе, дайте відповідь на запитання: «чому я хочу це спробувати», «що це мені дасть», «чому це для мене важливо»? Важливі для вас смисли стануть вашою опорою.

Наприклад, «якщо не спробую, то потім буду жалкувати», «це дасть мені новий досвід який я хочу отримати», «це буде новим етапом мого розвитку», «я хочу проявлятися таким як є, а не відповідати очікуванням».

Проговоріть вслух ваш вибір і причини.

Після цього робіть поступово кроки у напрямку нового, витримуючи сором, не тікаючи від нього. Соромтесь і робіть. І присвоюйте собі цей досвід – проговоріть «я той, що може робити ще й ось так … (як саме), і мені це подобається».

Якщо важливіше залишитися у знайомому, тоді визнайте що зараз поки що це ваш вибір.

2. Знайдіть підтримку.

Оскільки сором виникає за відсутності достатньої підтримки, дуже важливо знайти однодумців або тих, хто буде на вашому боці. Це дасть вам сили іти далі із новою ідентичністю.

Поділіться тим, чого соромитесь, із людиною яка вас підтримає.

Чудово допомагає гумор – пофантазуйте разом, що про вас можуть подумати інші і як вони можуть вас засуджувати. Спробуйте перебільшення – доведіть це засудження до абсурду і гарно повеселіться із цього.