5. Сум (печаль)

Ми часто намагаємося уникати емоції суму, проте як кожна із базових емоцій, вона має для нас багато корисного:

1. Сум допомагає нам завершувати, прощатися, відпускати.

Через проживання суму ми «архівуємо» важливий досвід, розкладаємо його по поличках своєї психіки, і звільняємо місце, щоб у наше життя могло прийти щось нове.

Він сигналізує про те, що закінчилося щось важливе і прийшов час із цим прощатись.

Це може бути завершення стосунків, закінчення школи, зміна роботи, переїзд у інше місто. Також ми сумуємо про те, чого не відбулося – втрачені можливості, плани, ілюзії.

Сум переживаємо, коли наші життєві ролі змінюються. Іде щось звичне, а приходить нове.

Наприклад, одружуючись, наречена відчуває з одного боку радість від нового етапу стосунків, а з іншого боку сум – що завершується попередній етап, і тепер багато що звичного зміниться. Також вона прощається зі своєю ідентичністю неодруженої, для того щоб стати дружиною.

Проживання суму потрібно для того, щоб у наше життя могло прийти щось нове. Ми через сум звільняємо місце для нього.

Якщо ж ми намагаємося проскочити це переживання, тоді не можемо завершити процес прощання, а значить не даємо можливості прийти тому новому, що мало прийти.

Наприклад, ми можемо бути повністю присутніми у нових стосунках, лише якщо завершили попередні. Якщо не завершивши одні стосунки починаємо нові, тоді приносимо у них незавершені ситуації з минулого. Порівнюємо, обезцінюємо, повторюємо помилки, намагаємося за рахунок партнера нинішнього відігратися за минуле. Тому що просто не бачимо реального нового партнера і реальних нових стосунків.

Наприклад, у моїй практиці терапевта, після того як клієнт повноцінно проживає завершення попередніх стосунків, «магічним» чином покращуються стосунки нинішні. Вони починають рухатися і розвиватися, немов їх наповнили життям.

Так відбувається із будь-яким досвідом – професійним, емоційним, дружнім, духовним. Сум зупиняє нас, щоб ми осмислили те що відбулося, зробили висновки, присвоїли досвід, усвідомили те, як змінилися ми самі.

Сум дає нам час і простір відчути себе, розібратися чого ми хочемо далі? Він створює пустоту, у яку після осмислення приходить нове.

2. Сум повідомляє, що зараз ми не можемо отримати щось важливе для нас. 

Наприклад, сумуємо за коханою коли її немає поряд. Або за сонцем коли йде дощ. Чи за рідними, коли вони у іншому місті.

Тому в момент суму важливо зупинитися і запитати себе: про що мій сум? Чого мені зараз не вистачає? Як я можу це отримати іншим способом?

Це сигнал про те, що для нас важливо. Тоді ми можемо написати або подзвонити коханій чи коханому. Або влаштувати перегляд фільму із чаєм і ковдрою. Або запланувати поїздку до родини.

Сум показує нам справжню цінність людини чи взаємин, яку ми могли не усвідомлювати, до моменту розлуки чи втрати.

3. Сум сигналізує іншим людям, що з нами сталося нещастя, або ми потребуємо співчуття чи допомоги. Так ми можемо одержати підтримку.

Найкраще проживати сум поряд із близькою людиною, яка нас розуміє, може вислухати і підтримати.

4. Світлий сум/печаль – цією емоцією можна навіть насолоджуватись. Це тепле, щемливе відчуття, коли у нашому житті без трагедій і болю завершується щось дуже хороше. І з цих спогадів ми будемо ще довго черпати душевні сили.

Ми відчуваємо світлий сум, коли від’їжджаємо з місця, де провели чудовий відпочинок. Коли прощаємося із товаришами по довгій подорожі. Коли дивимося як зникає щось прекрасне і недовговічне – захід сонця, пейзаж що несподівано відкрився з вікна поїзда.

Сум зупиняє нас, щоб ми запам'ятали цей момент і взяли його красу і цінність. 

Нажаль, у нашій культурі сум сприймається як щось негативне. «чого розклеївся», «було б через що розстроюватися», «давай, зберися», «не сумуй, думай про хороше».

Непрожитий сум втрати чи завершення чогось важливого лягає каменем на серце, призводить до апатії, депресій, ми перестаємо відчувати радість життя. Часто відчувається як пустота, яка ніяк не заповнюється.

Тому що не відпустивши те, що мало піти, не даємо собі підготуватися до зустрічі із новим і впустити його у своє життя.

Як розпізнати сум?

Тіло

Відчуття втоми, слабкості, важкість на серці, стискає у грудях, підступають сльози. Руки й ноги важчають, спина згорблюється, голова схиляється, погляд направлений униз чи вбік. Голос стає тихішим, може тремтіти, переходити у плач. Може відчуватись як пустота і щеміння всередині.

Думки

Все закінчилося, так шкода. Більше ніколи такого не буде. Мені так жаль. Все не має смислу. Я нікому не потрібен.

Дії

Хочеться усамітнитись, сховатися від світу, плакати. Хоча у випадку суму краще навпаки – розділити його із кимось близьким, хто вислухає і зрозуміє. Важливо виговоритись і відчути, що вам співчувають і підтримують.

Градації суму

Сила емоції

Як ми називаємо

1-3

Легкий смуток/сум

4-7

Сум

8-10

Сильний сум

10+

Горе, Скорбота

Сум, печаль, смуток –  це тихе і повільне переживання. Ми менше рухаємося і акуратно взаємодіємо із оточенням. Ми одночасно відчуваємо втрату, але при цьому бачимо світ навколо.

В сумі людина направлена на себе. Наприклад, поза ембріона – людина неначе загортається сама у себе. В думках направлена на своє життя, спогади, на те що втрачено. Сум сприяє розгляданню себе і свого життя, тимчасовому відходу від інших людей.

Горе – це більш активна емоція. Вона виникає, коли стається те, що ми сприймаємо як трагедію, наприклад важка хвороба, втрата близької людини. Людина може бігати, кричати, голосно ридати. В горі людина втрачає контакт з іншими, не бачить світу, лише пустоту, страждання і біль утрати.